03 лютого 2019 р. 18:19
Кримінал, екологія та етнічне питання: що турбує жителів Бессарабії?
3768
Соціологи і політологи в рамках пілотного проєкту провели дослідження в п'яти бессарабських районах Одеської області. Їх цікавили основні конфліктні питання, які викликають у місцевих жителів найбільшу напругу. Результат виявився водночас і очікуваним, і таким, що викликає ще більше запитань. ІзбірКом пропонує читачам ознайомитися з підсумками роботи учасників проекту.
Як повідомила під час презентації дослідження голова громадської організації "Регіональний аналітичний центр" Світлана Гудь, фокус-групові дослідження проводили в Ренійському, Кілійському, Болградському, Ізмаїльському і Татарбунарському районах. Для участі було відібрано активних представників громади - громадських діячів, журналістів, представників влади, освіти та етнічних громад).
Земля і децентралізація
Одним із першочергових конфліктних питань, яке назвали учасники дослідження, стало земельне. За словами респондентів, мешканців дуже непокоїть питання продовження мораторію на продаж землі, що створює плутанину в розумінні ними реформи земельного ринку і нерідко призводить до необдуманих дій.
Крім того, за останні роки на півдні області почастішали рейдерські захоплення земель, причому із застосуванням зброї, також поширеними стають обміни паїв на інше майно та ухвалення судами рішень щодо визнання неоформлених договорів або підміни підписів пайовиків.
"Іноді місцевий простий селянин бігає по 10 років, щоб оформити шматок землі, який йому належить, а деякі люди зі сторони протягом півроку отримують навіть державні акти і всі документи! Конфліктна ситуація навколо землі в нас постійно. Як тільки приходить новий голова адміністрації, то спочатку він запитує, де і в кого земля? Партія відомого колишнього нардепа віджимає в людей дуже грубо землі, яскраво, з автоматами. Нічого не бояться. Люди обурюються, але бояться, адже це роблять ті депутати, за яких ми голосували, повірили їм, але вже пізно. На землі простих селян приїжджають люди зі своїми тракторами і починають орати, незважаючи на те, що в селян на руках є документи на землю", - розповіли учасники опитування.
Другим гострим питанням стали адміністративно-територіальна та медична реформи.
Жителі південних районів бояться, що відсутність технічного забезпечення завадить успішній реалізації медичної реформи, а крім того, погано уявляють, як можна провести реформу, якщо на місцях відсутні професійні кадри. Ще один момент, що викликає побоювання, - можливий несправедливий розподіл ресурсів, зокрема водних, усередині об'єднаних громад, потенційні етнічні конфлікти в разі об'єднання та можлива, на їхню думку, втрата робочих місць.
"Загалом присутнє негативне ставлення до процесу об'єднання громад. Розуміючи неминучість реформи, населення проте продовжує займати якусь відсторонену позицію за принципом: "Не чіпайте нас, ми самі розберемося". При цьому очевидно, що місцева влада не виконує свої прямі обов'язки щодо інформування населення, відповідно люди мало поінформовані про позитивні сторони реформи. Умовно кажучи, люди не бачать своєї особистої вигоди в об'єднанні, не залучені до процесів ухвалення рішень, а на місцях відсутній діалог "влада-народ". Але варто зазначити, що відповідальність лежить не тільки на представниках влади, самі учасники фокус-груп кажуть про те, що присутня масова пасивність населення, патерналізм. Також одним із чинників спротиву децентралізації є низький рівень освіти та правової культури населення", - зазначила С. Гудь.
Екологічна проблема
Екологічна ситуація викликає серйозні побоювання у жителів п'яти районів Бессарабії, причому в деяких районах вона є досить небезпечною. На думку учасників фокус-груп, є реальна загроза поширення інфекції через велику кількість бродячих собак, шакалів, а також невщухаючу африканську чуму свиней.
"Нас хвилює проблема бродячих собак, яка може призвести до епідемії чуми та сибірки, бо в нас напрямок - свинарство. У Вишневому вивозяться кістки свиней прямо в посадки, їх навіть не закопують, і бродячі собаки потім їх тягають усюди. Уже в селі рано вранці вийти небезпечно. І всі це знають прекрасно", - нарікають люди.
Міжетнічні протиріччя та відсутність комунікації
Соціологи зазначили, що в Бессарабії міжетнічні конфлікти відсутні, самі ж респонденти стверджували, що вони потенційно можуть мати місце, і спричинити їх здатні політичні маніпуляції та зловживання владними повноваженнями.
"Ви візьміть і покращіть життя людей, побудуйте дороги, дозвольте розмовляти рідною мовою, дайте гідні зарплати, і люди житимуть у мирі та злагоді. Це ж усе штучне розбурхування людей", - упевнені учасники дослідження.
Досить суттєвим підґрунтям для існування конфліктів є відсутність адекватної комунікації з органами державної влади та місцевого самоврядування. На думку респондентів, діалогу населення і влади фактично немає і, на думку жителів, влада живе в іншому, окремому від громади світі. На місцях, як і раніше, не проводяться громадські слухання або проводяться з порушенням законів і лише в передвиборчий період.
Мова освіти
Цікавим результатом дослідження стала думка жителів, які заявили, що вони абсолютно згодні з тим, що українська мова повинна мати статус обов'язкової для навчання. Це при тому, що представники влади нерідко заявляли, спираючись нібито на думку людей, що жителі Бессарабії виступають проти державної мови. При цьому люди хочуть, щоб поряд із державною, діти мали право вивчати рідні мови.
Проблемна ситуація, на думку багатьох респондентів, полягає у відсутності умов для вивчення державної мови дорослими людьми, які звикли використовувати недержавну мову поза своєю національною громадою, але водночас хотіли б вивчити українську. Однак жодних доступних і безкоштовних курсів для них немає.
Соціологи також зафіксували певну боязнь "втрати рідної мови" румунів, гагаузів, болгар, і, як наслідок, загибелі національної культури.
Проблема інформаційної забезпеченості
Автори дослідження констатували, що досі основним джерелом інформації в районах залишаються чутки, так зване "сарафанне радіо". Також респонденти фіксували відсутність незалежних ЗМІ та професійних журналістів у регіонах. Населення встановлює супутникове телебачення, де у вільному доступі транслюються російські канали, які певним чином формують їхній світогляд.
"В Ізмаїлі є проблема незалежних ЗМІ. Як правило, вони завжди перебувають або під якоюсь політичною силою, або лобіюють чиїсь інтереси. Усі ресурси дублюють один одного: Facebook, інтернет-сайти... "Роздути" новину можна за годину! Тому в нас здебільшого дивляться російське телебачення через "тарілки" і вірять чуткам", - пояснила низка респондентів.
Міграція
Учасники фокус-груп одноголосно висловили занепокоєння з приводу колосального відтоку молоді у великі міста і за кордон, зазначивши, що таким чином відбувається вимирання колись густонаселених бессарабських сіл. На думку респондентів, молоді люди, які виїжджають в інші країни для здобуття вищої освіти, не планують повертатися до свого рідного міста, скоріше, вони докладуть максимум зусиль, щоб залишитися в Європі, Росії або Туреччині. Основні причини - відсутність робочих місць, низька оплата праці, негативне сприйняття майбутнього громади, міста та країни загалом.
"Дуже мало молоді в селі залишається. Скоро села почнуть гинути. Залишають навіть будинки з меблями і їдуть. У нашому селі 200 будинків покинуто. Уже понад 20 років болгарські діти, які хочуть отримати гідну європейську освіту, можуть безкоштовно навчатися в Болгарії. Поодинокі випадки, коли вони потім повертаються додому, влаштовуються працювати тут. Болгари їдуть подалі в Європу, а наші їдуть спочатку в Болгарію, а потім теж далі. Багато хто влаштовується працювати на хороші посади і в Іспанії, і в Англії, мають змогу купити квартиру чи будинок. Ось, наприклад, дівчинка з Кубея закінчила Софіївський університет і працює у Франції банкіром. І навряд чи вона коли-небудь повернеться додому", - розповіли учасники дослідження.
Проблема довіри до правоохоронних органів
Як і загалом по Україні, рейтинг довіри до правоохоронних органів у південних районах Одеської області має негативний характер. На думку респондентів, поліція на місцях не виконує свої функції в належному обсязі. Основні причини цього учасники фокус-груп вбачають у відсутності професійних кадрів, нормального фінансування та в корумпованості системи.
Автори проєкту окремо звернули увагу на вкрай високу криміногенну обстановку в Кілії, пов'язану з продажем наркотичних препаратів і спробами місцевого населення боротися з корумпованістю і "кумівством".
"Ми всі не довіряємо ні судам, ні поліції, але якщо щось трапиться, то біжимо в суд або в поліцію, хоча знаємо, що нічого не вирішиться! Роботу правоохоронних органів оцінюю незадовільно. У нас один дільничний на чотири села, одна машина (його власна), у бак наливає бензин і платить зі своєї кишені. Як може людина одна догодити всім, коли вона на виклику в одному селі, а подія в четвертому селі? Як і від кого нам чекати допомоги? Сама система така, співробітників мало, фінансування мало. Один дільничний фізично не може обслужити чотири села, бо він просто людина!" - обурюються респонденти.
"У нас у Кілії через кожні два квартали - точка з продажу наркотиків, яку "кришує" наша поліція. За школою щодня можна побачити купу шприців. Де ці правоохоронні органи, які мають за цим стежити? Люди вже самі ловили наркоманів і дилерів - і нічого, вони полежали в лікарні - і знову за своє", - розповідають про сумний досвід опитані.
Автори дослідження розробили карту конфліктів у Бессарабії, а також склали рекомендації на підставі спілкування з учасниками фокус-груп для поліпшення ситуації в районах. Це, насамперед, підвищення професіоналізму місцевої влади; активізація населення через різноманітні тренінги/семінари, зокрема й за участю міжнародних організацій; підвищення участі громадян в ухваленні рішень на місцевому рівні; взаємодія влади та громадських організацій; особиста зацікавленість місцевої влади в позитивних змінах; наявність інвестиційного клімату; захист і безпека для населення; робочі місця для молоді.
Євгенія Генова