Як "євробляхи" знизили кількість автовикрадень в Одесі

Здебільшого в місті продовжують викрадати елітні авто для того, щоб згодом повертати їх власникам за гроші.

У 2018 році було викрадено найменше машин за останні п'ять років. Всього 780 кримінальних проваджень було зареєстровано за минулий рік проти 1 176 у 2017-му. Рекорд за кількістю автовикрадень за останню п'ятирічку було зафіксовано у 2016 році - 1 467 разів потерпілі зверталися із заявою в поліцію. Такі дані опубліковано у звіті прокуратури Одеської області, який сформовано на основі Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Головною причиною цього, на думку правоохоронців, є насичення ринку недорогими машинами з Європи, а також зі США та Об'єднаних Арабських Еміратів, розмитнених за пільговою ставкою. Останні прибувають у порти Одеської області з аукціонів, як правило, після ДТП або з іншими пошкодженнями. Навіть із витратами на ремонт вартість автомобіля найчастіше виходить дешевшою, ніж на внутрішньому ринку.

Через це вперше за багато років для автовикрадачів стало невигідно красти машини середнього цінового сегмента. На них слабкий попит, а витрати зловмисників з викрадення транспортного засобу доволі великі.

Раніше чимало викрадених машин за підробленими документами і з перебитими номерами кузова вирушали в Грузію на поромі через Чорноморськ, в окупований Крим або Росію. Зараз ці канали переправлення крадених авто майже не працюють.

Тому викрадачі переключилися на автівки, вартість яких становить щонайменше 40 000 доларів США. До речі, здебільшого одеська поліція розкриває викрадення машин, що скоєні непрофесіоналами у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння. І ось чому.

Як працюють специ-автовикрадачі?

Викрадені елітні автомобілі злочинці намагаються повернути власнику за гроші. Як правило, за повернення "залізного коня" просять близько 30-40% від його вартості. У деяких рідкісних випадках вдається сторгувати до 20%.

Викуп машини відбувається не безпосередньо, а через ланцюжок посередників, до якого входять чинні співробітники карного розшуку обласної поліції. Вони майже завжди "в долі". Джерела в карному розшуку ГУ НП в Одеській області розповідають, що іноді в поліції просять потерпілих залишити техпаспорт і ключі, мовляв, якщо знайдеться авто, щоб могли його відкрити і провести слідчі дії. Насправді наявність ключів у поліції гарантує їм, що при поверненні машини за гроші вони не залишаться без своєї частини прибутку (що їх не обдурять автовикрадачі та посередники). Іноді викрадачам вдається відкрити авто, завести його і виїхати, але повторно зробити вони вже цього не можуть, а з оригінальними ключами завдання спрощується. Причина - кодграббер автовикрадачів записує сигнал протиугінної системи одноразово.

До того ж після сплеску викрадень у 2016 році чимало автовласників припинили економити на сигналізації та стали встановлювати різні додаткові системи захисту, що значно ускладнює процес викрадення. Наприклад, одне з ефективних рішень - встановлення обладнання, яке блокує запуск двигуна, ланцюга живлення бензонасоса, котушок запалювання або форсунок, а також ланцюга датчика положення колінчастого вала. Тут варто пам'ятати, що при такому обладнанні треба встановлювати додатковий замок для капота.

Викрадачі елітних машин намагаються працювати професійно, адже їх консультують і навіть працюють разом з ними колишні співробітники міліції.

Перш ніж вкрасти те чи інше авто, злочинці вивчають не тільки розпорядок дня жертви, а й її платоспроможність, щоб не було ситуації, коли викрали машину з метою викупу, а власник загруз у кредитах і не має можливості заплатити за повернення свого майна.

Добре організовані групи автовикрадачів намагаються не залишати машини на відстої на вулиці. Як і годиться, у кожного члена ОЗУ є своя роль. Хтось шукає місце для відстою або гаражі з бетонних блоків з невеликим поглибленням у землі, що саме по собі глушить сигнал GPS і власник авто не може встановити його місцезнаходження. Комусь випадає роль безпосередньо викрадача, а хтось займається технічною частиною - перебиває номери кузова, робить дрібний ремонт. Окремо може бути людина, що займається купівлею пристосувань, які перехоплюють код управління сигналізацією.

Корупція чи профнепридатність "угро"?

Автовикрадення - це вузький сегмент у злочинності. Кримінальний розшук знає абсолютно всіх дійових осіб цього, так би мовити, "ринку". Наприклад, у ЗМІ вже спливали такі прізвиська автовикрадачів: Фома, Марік, Гусак, Кемел.

Буває, що викрадений автомобіль розбирають на запчастини з метою продажу. Але це трапляється рідко. Найвигідніший варіант викрадення з подальшим викупом - так менше клопоту і злочинці швидше отримують гроші, частина яких йде на оплату "даху" в особі карного розшуку. Непрямим підтвердженням цього слугує статистика: у 2018 році лише 24,2% автовикрадень було розкрито, а в 2017 - 17,2%.

Ба більше, буває, що в Одесу приїжджають гастролери-автовикрадачі. Але і вони співпрацюють з місцевим криміналітетом, який допомагає їм у пошуку посередників для отримання грошей за повернення транспортного засобу і навіть іноді підкидають інформацію про потенційних жертв.

Тобто карний розшук одеської поліції все знає, але нічого не може. Зазвичай у поліції вдаються до відмовок, що їм заважає працювати Кримінальний процесуальний кодекс, ухвалений 2012 року, або ж, що розкриття автовикрадень - це дуже складно. Але якби оперативні співробітники сумлінно працювали б, то автовикрадачі щонайменше не могли б здійснювати процедуру з викупу машин. Адже повернення за гроші автомобіля передбачає спілкування між собою посередників і викрадачів, а також передачу грошей, що можна і потрібно документувати в рамках кримінального провадження і ловити всіх членів ОЗГ на гарячому.

Ярослав Берендаков