03 жовтня 2018 р. 19:06

Традиції та відкритість новому: ромський правозахисник про політику, "баронів" та освіту молоді

2047

Традиції та відкритість новому: ромський правозахисник про політику, "баронів" та освіту молоді

Ромська громада традиційно є найзакритішою та найзагадковішою у сприйнятті іншими народами. Колись, багато століть тому, такий спосіб життя був порятунком і способом вижити, однак у 21 столітті, коли рівень життя стрімко змінюється на краще, а без освіти та інтеграції в суспільство себе не мислить, мабуть, жодна молода людина, перед ромами постало питання про підвищення відкритості та налагодження комунікацій. ІзбірКом поспілкувався з правозахисником, керівником Ромської правозахисної місії Володимиром Кондуром про інтеграцію ромів та про проблеми, які виникають на цьому шляху.

- Як Ви оцінюєте рівень політичної грамотності представників ромських громад в Україні?

- Я оцінюю його, як і рівень усіх інших, на такому ж рівні. Тобто, особливих відмінностей у цьому плані від представників інших національностей немає. Хтось краще розбирається в політиці, хтось гірше, а хтось взагалі не цікавиться.

- Чи є політична сила в Україні, яка б відстоювала інтереси ромів? І чи потрібна вона?

- Я б не ставив акцент на тому, що потрібні партії за етнічним принципом. Але те, що, на жаль, немає партії, яка б відстоювала права та інтереси етнічних громад в Україні, це правда. І мова аж ніяк не тільки про ромів, а про будь-яких представників національних громад. Це одна з перших проблем, які держава поки що не бачить і не ставить у пріоритет своєї політики. Ми спостерігаємо це і зараз, перед виборами президента і парламенту. Жодна партія не висуває якихось планів чи стратегій, спрямованих на підтримку етнічних громад. Здебільшого йдеться про мовну проблему, і то тільки про російську мову, а це дуже вузькоспрямовано і непрофесійно з боку політиків.

- Наскільки активно роми беруть участь у виборах як виборці?

- На вибори ходять досить активно. Але питання, наскільки вони розуміють, як і кого обирати. Особливо якщо йдеться про компактне проживання ромів, де є більше можливостей для маніпуляцій. Їм щось обіцяють, здебільшого ті, хто має більший вплив на громаду. І вони вірять, голосують, за кого скажуть.

- З якими порушеннями в процесі голосування стикаються роми?

- З такими ж, що й будь-які інші виборці. Наприклад, випадки підкупу присутні, роздають гроші, щоб голосували за певних кандидатів. Ми фіксували такі випадки на місцевих виборах, зокрема на виборах в ОТГ в Одеській області.

- Який вплив на формування вибору простих ромів мають барони?

- Фактично інститут баронства - традиційний, він вироблявся століттями. І просто так сказати, що його більше немає, буде неправильно. Проте зараз він уже не так працює, як раніше, це правда. Розумієте, людям у віці через своє бачення, звички важко переформатуватися у щось нове. Наприклад, у питанні співпраці органами влади. Раніше було простіше: один дільничний на все село чи містечко, всі його знали і з ним контактували. Зараз багато різних структур, лідери не встигають зрозуміти, як це працює, немає культури комунікації. І тут у цьому плані баронство не настільки ефективне, як колись, для зовнішніх комунікацій.

А що стосується внутрішніх комунікацій, то все збереглося і все працює. Але молодь уже бачить це по-іншому, вона більше спрямована на зовнішню комунікацію. Є традиції - і добре, але молодь хоче бачити перспективу. А всередині в громадах таких перспектив немає, їм треба виходити за рамки традицій і комунікувати з суспільством, з іншою молоддю, навчатися, бо якщо зациклюватися на внутрішніх традиціях, то тоді й освіта не потрібна, і прагнути особливо нікуди не потрібно. А молодь уже розуміє, що це дорога в нікуди, молоді люди хочуть виходити на інший рівень життя. І, до речі, якість життя зараз інша, а щоб її досягти, потрібно виходити із замкнутого простору, потрібно спілкуватися з усіма.

- Наскільки активно роми беруть участь у виборах як кандидати?

- Так, звісно, роми висуваються на виборах, але переважно через партії на місцевих виборах. І в Одеській області такі приклади теж є, і на Закарпатті доволі чимало.

- Які проблеми виникають у ромських лідерів, які хочуть брати участь або беруть участь у виборчій кампанії як кандидати в депутати?

- Тут є два напрямки. Перший - підвести їх до цього. Більше про це розповідати, вчити. А друге - наші партії, наскільки вони готові приймати таких людей до своїх лав? Я не бачив поки що таких проблем, щоб партія говорила, що вона не прийме ромів до себе. Але, на жаль, партії женуться за кількістю, а наша позиція в тому, щоб підготувати лідерів, щоб вони розуміли політичну ситуацію, ідеологію, роботу місцевих рад, органів влади тощо.

- Чи активно роми влаштовуються на роботу в органи державної влади та місцевого самоврядування?

- У нас в області такі випадки є, коли роми працюють держслужбовцями. Їх не так багато, звісно, але з огляду на те, що в нашому регіоні найбільше студентів юридичного, економічного спрямування, то й більше шансів, що вони влаштуються на роботу надалі. Зараз у таких вишах навчаються близько 30-40 осіб. А 2000 року на всю Україну було 10 студентів-ромів, які здобували освіту. Зараз по країні їх до 600. Різниця і прогрес є, правда? А їм просто дали можливість оплатити навчання, але зробила це не держава, на жаль, а різні проєкти та програми.

- Що заважає ромській молоді більш активно влаштовуватися на роботу в органи державної влади та місцевого самоврядування?

- З одного боку, це відсутність освіти. Але навіть ті, в кого вона є, не поспішають іти на держслужбу. І причини цього такі самі, що й в інших. Це низька зарплата, якість роботи держорганів, відсутність забезпечення співробітників елементарно необхідними для роботи умовами. Це бар'єр, і я знаю випадки, коли тебе нічим не забезпечують, мотивації працювати на державу в молоді просто немає.

- Що потрібно робити органам влади в Україні, щоб підвищити суспільно-політичну активність ромів?

- Насамперед бути чесними по відношенню до своїх бенефіціантів, до тих людей, яким вони надають послуги. Друге - зрозуміти, що вони надають ці послуги, а не керують. Зрозуміти, що все-таки, щоб розв'язати проблему, потрібно її для початку прийняти. Поки цього не станеться, осмислення проблеми, ми нічого й не зможемо вирішувати. Зараз відбувається так, що роми кажуть державі: "Є проблеми, і вони не тільки наші. Це проблема загальнодержавного рівня". Але держава не розуміє, чому саме вона має щось робити. Це основна проблема - політики, чиновники, правоохоронці не розуміють, що ця етнічна група перебуває на найнижчому рівні порівняно з іншими національними групами. І завдання не в тому, щоб їх поставити вище, а підтягнути на початковий рівень з усіма.

- Як Ви вважаєте, що потрібно робити ромам, щоб більш ефективно впливати на політичні події в Україні та відстоювати права ромів на місцевому та центральному рівні?

- Мати освіту, завзятість і терпіння. Треба бути освіченішим і терплячішим, ніж іншим, у рази. Треба бути фанатиком цієї справи. Перші люди мають бути фанатами правозахисної справи, справи інтеграції, політичної активізації, а далі решті буде легше.

Євгенія Генова

Поділитися