"Немає різниці: українець, росіянин, ром, - усі хочуть миру і добра", - активіст із Татарбунар

Нещодавно на першій Ромській школі громадської та політичної активності, яку організували Одеський Комітет виборців України та "Ромський правозахисний центр", активісти з різних населених пунктів Одеської області навчалися основам політичних прав, вивчали права людини та методи протидії дискримінації. Один зі слухачів школи, мешканець Татарбунар Олександр Карай розповів ІзбірКому про те, як розвивається ромський громадський рух.

- Як давно Ви займаєтеся громадською роботою?

- Уже давно. Вважай, півжиття, бо починав "проявляти активність" ще за радянських часів. Тоді я був депутатом місцевої ради. Домагався рішень, щоб вони йшли на користь усім нашим мешканцям. Плюс на той час ще на колгоспних зборах багато вирішувалося, і ми допомагали тим, хто бідніший, привозили їм продукти за рішенням зборів і так далі. І наші роми мене жартома називали "мент", мовляв, за те, що я з владою співпрацював. І я зрештою махнув рукою і пішов. Коли були комуністи при владі, до них у нашому середовищі, особливо серед молоді, ставлення було дуже погане, дуже. Взагалі вважалося, що вести діалог із владою, тим більше бути депутатом - це погано.

А тепер я, виходить, знову активіст. Таких, як я, у Татарбунарах серед чоловік десять, саме представників ромської громади. А всього ромів у місті близько сотні, у районі - до 300. Ми допомагаємо вирішувати соціальні питання, проводимо збори з молоддю, щоб не порушували законодавство, не хуліганили. Також у нас є своєрідний третейський суд. Якщо в когось є борги, наприклад, ми збираємося і вирішуємо, як вчинити, як віддавати, приходимо до компромісного рішення, визначаємо етапи тощо. І так і в інших спірних питаннях, які ми можемо вирішити самі, без залучення правоохоронних органів, якщо не йдеться про порушення законодавства. Ще один вид нашої діяльності - спільна допомога нужденним. Адже люди по-різному живуть, хтось багатший, а хтось зовсім без грошей, а дітей багато. І ось збираємося, домовляємося, хто чим може допомогти, і привозимо, наприклад, їжу, одяг, або ремонт можемо допомогти зробити в будинку. Нещодавно ось вікна та двері в будинку поміняли одній родині.

- За підтримки Одеського КВУ на місцях створюватиметься інститут ромського радника. Ви також плануєте ним стати. У чому полягатиме ця діяльність?

- Зараз я пройшов навчання в першій Ромській школі політичної активності. Отримав певні знання, буду розповідати про них іншим. Головне завдання таких радників - бути медіатором: з одного боку, представляти ромську громаду та її проблеми перед владою, з іншого боку, сприяти продуктивному діалогу і, звісно ж, це підвищення рівня політичної участі ромів у житті громади, участь у виборах, причому як голосування, так і балотування. У нас є кілька молодих хлопців, ми їх хочемо відправити вчитися, щоб вони йшли працювати в органи влади, може, і в депутати балотувалися. Є варіант і щодо роботи в поліції. У нас традиційно роми не хочуть брати участь у житті держави, йти у владу. Це неправильно. Якщо нас в органах влади немає - нікому представити наші інтереси. Зараз приходить розуміння цього, молодь уже по-іншому на це реагує, не так, як тоді, коли наді мною сміялися і називали "ментом". Тепер починають розуміти, що треба бути активними політично, займатися громадською діяльністю.

- Яка основна проблема у ромських громад в Україні, на Ваш погляд?

- Безробіття. Багато людей без роботи, багато молоді, але в інших теж так, не тільки в ромів. Тут не можна сказати, що іншим краще чи гірше. У селах це взагалі біда.

- Ви стикалися з тим, що не хочуть брати на роботу людину через те, що вона - ром?

- Так. Це є, це не секрет. То кажуть, мовляв, чому не працюєте, то на роботу не беруть, бо ром. Ми будемо зараз вирішувати це питання через спеціальну комісію при мерії. З одного боку, вона реагуватиме на подібні випадки дискримінації, з іншого боку, направлятимуть молодь на навчання якихось робітничих спеціальностей, на які є попит у районі та місті.

Ще ми хочемо зробити спортивну секцію і народний ансамбль із місцевих жителів. Це не тільки для ромів, а для всіх, щоб був міжнаціональний ансамбль. У нас такі таланти є!

- Як думаєте, чому виникають міжнаціональні конфлікти?

- Складно сказати. Ми з місцевими добре живемо, конфліктів немає. Треба, щоб усі жили в мирі, я так вважаю. Не має бути так: "Ти - росіянин, ти - українець, ти - ром". Усі мають дивитися за порядком, за тим, щоб було добре, мирно, спокійно, щоб у молоді було майбутнє. Це всі однаково хочуть: і росіяни, і українці, і роми, так само?

Розмовляла Євгенія Генова

ФОТО: Ольга Веснянка