Платитимуть за послуги, а не ліжко-місця: яка меддопомога має бути безкоштовною від квітня

На які безкоштовні послуги можуть сподіватися ті, хто ще не знайшов собі сімейного лікаря? Які медичні послуги будуть у пріоритеті? На яку із них в минулому році заклали найбільше грошей, та безкоштовно її отримували одиниці? І чому, щоб не закривати конкурентно неспроможні заклади, їм змінюватимуть кваліфікацію?

Про зміни, які чекатимуть на пацієнтів та медиків із 1 квітня розповіли директорка Департаменту комунікацій Національної служби здоров’я України Тетяна Бойко та директорка Західного міжрегіонального департаменту Мар’яна Возниця.

Інфаркти, інсульти, онкологія, ендоскопія – огляд внутрішніх органів зсередини тіла, а ще пологи та допомога новонародженим – на ці медичні послуги із 1-го квітня цього року запланували виділяти найбільше грошей. Ось причини:

Бюджетні кошти використовуються нераціонально

800 мільйонів гривень на шкірвендиспансери, 500 мільйонів – на лікування інсультів, на інфаркти – 400 мільйонів гривень. Водночас 1 мільярд дали на стоматологічну галузь, майже 2 мільярди – на роботу туберкульозних диспансерів.

Так в Україні ці галузі фінансували у 2019 році. Це гроші, які держава виділила, аби пацієнти могли отримати послуги безкоштовно. Великі гроші спрямовувалися туди, де вони не були потрібні в такій кількості. Наприклад, на стоматологію. Водночас більш важливі напрямки медицини недофінансовані. 

Якщо на одного хворого на туберкульоз у 2019 році припадало близько 100 тисяч гривень, то один онкохворий отримував менше 19 тисяч гривень.

Із 1 квітня 2020 року, коли запрацює медична реформа лікарень, пріоритети зміняться, розповіли директорка Департаменту комунікацій Національної служби здоров’я України Тетяна Бойко та директорка Західного міжрегіонального Департаменту НСЗУ Мар’яна Возниця.

Платитимуть не за ліжко-місце, а за послугу

Із 1 квітня платити за ліжка, на яких може і не бути пацієнтів, чи то за квадратні метри припинять. Медзаклад отримуватиме кошти за послуги, які там отримають пацієнти. Для цього лікарні мають укласти угоду із Національною службою здоров’я України. А пацієнт, якщо хоче отримати гарантовані безкоштовні медичні послуги, повинен підписати декларацію із сімейним лікарем.

За що будуть платити ті, хто не має сімейного лікаря

За все.

Декларація – це як паспорт, без якого неможливо перетнути кордон від первинної ланки (сімейного лікаря) до вторинного рівня (сімейний лікар скеровує до інших галузевих спеціалістів).
Є декларація із лікарем – НСЗУ бачить, що пацієнт існує. І за цим, розраховує, скільки грошей потрібно виділити медичному закладу на лікування цього пацієнта.

Немає декларації – доведеться платити за медобслуговування.

Лише екстрена та невідкладна медична допомога будуть безкоштовні для тих, хто не підписав декларацію із сімейним лікарем. Ця допомога фінансуватиметься не за конкретні послуги, а з розрахунку за кількістю людей, які мешкають на певній території.

Медзаклади не зачиняти, а змінювати профіль
Пацієнт надає перевагу закладам, які надають якісні послуги. Що більше пацієнтів звертаються до медзакладу, то краще НСЗУ його фінансує.

Що краще фінансування, то більші можливості для професійного зростання і ще кращого лікування пацієнтів. 

Відтак, лікарні постійно конкуруватимуть за пацієнта. Тим часом, за словами Тетяни Бойко, за статистикою: з 10 медичних закладів в Україні лише один здатен діагностувати та надати ефективну допомогу при інсульті. 438 людей на день помирають, бо їх привезли не в той заклад.

Чи варто виділяти гроші на заклади з неякісними послугами
Вирішувати це будуть органи місцевого самоврядування: міські, обласні та районні ради, об’єднані територіальні громади.
Якщо заклад неефективний, але місцева влада боїться у збиток своєму політичному іміджу приймати непопулярні, але потрібні рішення – вона може і далі збитково для себе утримувати такий заклад, якщо дозволяє бюджет: ОТГ, міста, району чи області.

Та щоб процес оптимізації для медичних закладів минув якнайменш болісно, керівниці із Національної служби здоров’я пропонують установам змінювати профіль.

Наприклад є пологовий будинок, у якому щороку народжується незначна кількість немовлят, а поблизу, скажімо, є ще один пологовий, значно ліпше оснащений, куди з’їжджається народжувати увесь район. Тоді першому закладу залишається або підвищувати свій рівень і конкурувати, або ж надавати інший вид медичної допомоги. Наприклад, паліативну.

Люди голосують «ногами» і дива для пацієнтів не відбудеться

Багато залежатиме від керівників лікарень. За словами директорки Західного міжрегіонального департаменту Мар’яни Возниці, вони мають бути не стільки лікарями від Бога, скільки менеджерами, які прийматимуть ефективні рішення. 
Бо медичні менеджери – це вже не обов’язково головні лікарі. Вони мають бути  сполучною ланкою між лікарнею, потребами її та пацієнтів із владою, яку менеджер має переконати про правильність тих чи інших рішень.
Ще більше залежатиме від місцевої влади, яка має шукати різні способи фінансування: від коштів із бюджету до інвесторів та закордонних донорів, які вкладатимуть гроші у покращення медичного оснащення.
А дива для пацієнтів із 1 квітня Тетяна Бойко та Мар’яна Возниця не обіцяють. Кажуть, результат залежатиме від того, наскільки добре кожна ланка, задіяна у реформі, виконає свою частину роботи.

Що буде безкоштовно із 1 квітня

Загалом НСЗУ закуповуватиме в медичних закладах 27 пакетів гарантованих і безкоштовних для пацієнтів медичних послуг. Клікнувши на назву пакету, можна дізнатися, що саме туди входить: 
Первинна медична допомога
Екстрена медична допомога
Амбулаторна вторинна (спеціалізована) та третинна (високоспеціалізована) медична допомога дорослим та дітям, включаючи медичну реабілітацію та стоматологічну допомогу
Мамографія грудних залоз
Гістероскопія (діагностична / з ендоскопічною маніпуляцією)
Езофагогастродуоденоскопія (діагностична / з ендоскопічною маніпуляцією)
Колоноскопія (діагностична / з ендоскопічною маніпуляцією)
Цистоскопія (діагностична / з ендоскопічною маніпуляцією)
Бронхоскопія (діагностична / з ендоскопічною маніпуляцією)
Лікування пацієнтів методом екстракорпорального гемодіалізу в амбулаторних умовах
Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах
Стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій
Медична допомога при гострому мозковому інсульті
Медична допомога при гострому інфаркті міокарда
Медична допомога при пологах
Медична допомога новонародженим у складних неонатальних випадках
Діагностика та хіміотерапевтичне лікування онкологічних захворювань у дорослих та дітей
Діагностика та радіологічне лікування онкологічних захворювань у дорослих та дітей
Психіатрична допомога дорослим та дітям
Діагностика та лікування дорослих та дітей із туберкульозом
Діагностика, лікування та супровід осіб із вірусом імунодефіциту людини
Лікування осіб із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів із використанням препаратів замісної підтримувальної терапії
Стаціонарна паліативна медична допомога дорослим та дітям
Мобільна паліативна медична допомога дорослим і дітям
Медична реабілітація немовлят, які народились передчасно та/або хворими, упродовж перших трьох років життя
Медична реабілітація дорослих та дітей від трьох років з ураженням опорно-рухового апарату
Медична реабілітація дорослих та дітей від трьох років з ураженням нервової системи

Це не означає, що для кожного медичного закладу закуплять усі 27 пакетів послуг. Лише ті, які медустанова реально надала.
Ті заклади, які не спроможні надавати якісну меддопомогу за своїм профілем, можуть перепрофілюватися, обравши потрібні пакети, за які заплатить НСЗУ.

До речі, на цій сторінці Національної служби здоров’я можна подивитися, які послуги збирається надавати кожна лікарня державні гроші. Для цього треба вказати місто, де розташована лікарня, та обрати її назву. Станом на 24 лютого, у Одеській області свої пропозиції щодо конкретних послуг до НСЗУ подали 80 медзакладів. По кожній із них можна подивитися детальний перелік послуг, а також їхній статус: чи НСЗУ вже розглянуло їх, чи затвердило і так далі.  

Анна Хіночик, "Четверта влада"