Шлях від шкіл до ліцеїв Южненської громади

Інтервʼю із заступницею міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради – начальницею управління освіти Южненської міської ради Оленою Баранецькою, де вона розповіла про школи, які є в Южненській громаді, та які вони матимуть статуси до 1 вересня 2027 року.

Як триває реформа впровадження профільної старшої школи, основною вимогою якої є створення ліцеїв?

Реформа передбачає створення різних типів закладів освіти, що забезпечують здобуття загальної середньої освіти. Управління освіти Южненської міської ради дуже активно працювало над питанням, якою буде мережа закладів профільної середньої освіти у громаді. Головним чинником було рішення колективів шкіл, які визначились, ким саме вони хочуть бути у майбутньому.

Олена Баранецька. Фото надала співрозмовниця 

На даний час в Южненській громаді діє чотири ліцеї зі структурними підрозділами "гімназія" та "початкова школа", одна гімназія з початковою школою та одна гімназія з початковою школою та дошкільним закладом.

До вересня 2027 року плануємо сформувати наступну мережу: один академічний багатопрофільний ліцей без структурних підрозділів, чотири гімназії з початковими школами, одна гімназія з початковою школою та дошкільним закладом, одна початкова школа з дошкільним закладом.

Які критерії враховували під час формування мережі закладів профільної середньої освіти?

Формуючи мережу закладів профільної середньої освіти ми враховували різні критерії, а саме: 

• кадровий потенціал шкіл;
• матеріально-технічне забезпечення;
• демографічну ситуацію у громаді;
• забезпечення доступності закладу освіти для дітей молодшого та середнього шкільного віку;
• максимально враховано бажання педагогічних колективів шкіл.  

Управління освіти  ініціювало здійснення комплексного аналізу мережі старших шкіл громади. Було вирішено здійснити порівняння закладів загальної середньої освіти за допомогою індикаторів, запропонованих у методичних рекомендаціях "Старша профільна школа: кроки для становлення". За наданими індикаторами школи здійснили аналіз, провели анкетування серед педагогів. Результати розглянули на педагогічних радах  та прийняли рішення щодо бажаного типу закладу, відповідні документи надали до управління освіти.  31 січня 2024 року було проведено нараду  з керівниками ліцеїв, на якій погоджено план трансформації мережі закладів загальної середньої освіти Южненської громади на 2024-2027 роки. Наступним кроком стало прийняття відповідного рішення Южненською міською радою.

Які етапи у формуванні нової шкільної мережі ви визначаєте?

Южненська міська рада своїм рішенням  від 16.02.2024 року № 1613-VIII затвердила План трансформації мережі закладів загальної середньої освіти Южненської міської територіальної громади на 2024-2027 роки. На вимогу Департаменту освіти та науки ОДА ми надали копію свого рішення. 

Користуючись нормативною базою для здійснення трансформації мережі закладів загальної середньої освіти ми проробили велику роботу:

• З цього питання в нас у гостях був освітній омбудсмен України Сергій Горбачов. Олег Фасоля – експерт шведсько-українського проєкту "Підтримка децентралізації в Україні" провів навчання для керівників закладів загальної середньої освіти та їх заступників на тему: "Організація ефективної старшої профільної школи з найменшими ризиками".
• Управлінням освіти було проведено ряд нарад з директорами шкіл щодо трансформації мережі закладів загальної середньої освіти. 
• Закладами загальної середньої освіти (далі ЗЗСО) Южного здійснено самоаналіз щодо їх спроможності здійснення ефективного профільного навчання. 
• У школах було проведено педагогічні ради, які прийняли рішення щодо бажаного типу закладу, його структури. Наші заклади освіти, маючи фінансову й академічну автономію, самостійно вирішують, яким чином рухатись далі, яким заклад має бути. 
• Також ми проаналізували демографічну ситуацію у громаді, тому що на сьогодні в нас вона хитка.
• Ми ретельно вивчили систему профільної освіти громади. На сьогодні існує 27 профілів, але по суті використовуються нами, в середньому,  лише 5-7, тому що інші профілі не знаходять своїх прихильників. А в нас у майбутньому має з'явитись можливість гнучко використовувати мережу профільної школи. 

Тож ми маємо певні недоліки в системі профільної школи. Вважаю, що основною проблемою є неефективне формування профільних класів: майже кожна школа має математичний, філологічний, інформаційно-технологічний профілі, які не завжди враховують здібності учнів, кадровий склад тощо. Непоодинокими є випадки, коли діти йдуть не за профілями, а через те, що пішов друг або немає бажаного профілю чи просто не хочеться змінювати школу. 

Які етапи трансформації  ЗЗСО Южненської МТГ та заходи щодо її впровадження?

Трансформація не може бути різкою. Не можна різко закрити школу, всіх кудись перевести, тому після всіх обговорень прийняли план трансформації, який розрахований на 2024–2027 роки.

На основі  даного плану ми пропонуємо таку трансформацію мережі закладів освіти.

Ліцей №1 – сьогодні це ліцей з гімназією і початковою школою, вже станом на 2027 рік вони стануть гімназією з початковою школою. У цьому закладі будуть навчатися діти з 1 по 9 клас.

Опорний заклад Ліцей №2 – на сьогодні він ліцей з початковою школою, а на 2027 рік він збереже статус опорного закладу, але буде так само гімназією з 1 по 9 клас. Це буде залежати від  розвитку шкіл в селах, від кількості дітей в них, тому можливо, що деякі класи середньої школи вимушені будуть  їздити саме в нього.

Ліцей №3 – авторська школа М. П. Гузика, зараз це ліцей з початковою школою і гімназією, до 2027 року – гімназія з початковою школою, тобто з 1 по 9 клас.

Ліцей №4 ім. В. Чорновола – сьогодні це ліцей з початковою школою та гімназією, в майбутньому (є рішення педагогічної ради та педколективу школи про те, що вони готові бути ліцеєм без структурних підрозділів, тобто до 2027 року в ліцеї №4 в нас будуть навчатися  всі діти 10-11 класів, а з 2029 року і діти 12 класів. У липні  2024 року відбудеться реорганізація Ліцею ім. В. Чорновола шляхом поділу на два заклади: ліцей з гімназією та окрема початкова школа, що стане першим кроком щодо реалізації Плану трансформації. Таким чином, набір до перших класів не припиняється в жодному закладі. Відповідно до нашого плану в кожному мікрорайоні міста Южне буде діяти початкова школа. 

У сільських школах сіл Сичавка та Нові Біляри залишається все без змін. Вони є гімназіями із початковою школою.

Як майбутні зміни обговорюють із вчителями, учнями, батьками – як ви пояснювали їм, що певна школа більше не набирає перші класи, а інша навпаки – приймає десятикласників?

Серед учасників освітнього процесу ведеться відповідна комунікаційна кампанія, яку ініціювало управління освіти. Роз’яснення проводяться на батьківських зборах, сайтах ЗЗСО, місцевому телебаченні.

По-перше, ми проаналізували демографічну ситуацію у громаді, яка показала, що в умовах війни характерною є тенденція до зменшення контингенту дітей дошкільного та шкільного віку.

По-друге, діюча система профільного навчання є не досить ефективною і має недоліки:

1. Не завжди закладами загальної середньої освіти здійснюється діагностично-прогностичний підхід при виборі профілю навчання;
2. Не завжди враховуються можливості закладу для реалізації певного профілю;
3. Подекуди є хибне прагнення перетворити профільні класи на свого роду курси для підготовки до ВНЗ;
4. Наявні однакові профілі навчання у школах, що розташовані поруч;
5. Іноді рішення закладів про профіль навчання ухвалюють з огляду на забезпечення педагогічного навантаження вчителів, а не запитів учнів та їхніх батьків;
6. Ігнорування потреб меншості в ухваленні рішення щодо профілю навчання;
7. Наявні кадрові проблеми старшої профільної школи;
8. Недостатня матеріально-технічна база закладів освіти;
9. Нерозуміння батьками суті профільного навчання для подальшого життя дітей, а також те, що за бажанням можна й потрібно змінювати заклад, якщо він не відповідає бажаному профілю або якості послуг.

Фото надала співрозмовниця

Сформувавши зазначену мережу, ми будемо мати переваги:

• початкова та середня школа буде в кожному мікрорайоні, що дуже важливо для забезпечення доступності закладу освіти для дітей молодшого та середнього шкільного віку; 
• для забезпечення якісної профільної освіти у громаді потрібен багатопрофільний ліцей. Якщо ми його створимо, то зможемо уникнути формальної профілізації  старшої школи, охопити учнів більшою кількістю профілів, створити освітнє середовище, необхідне саме для профільної школи.
• створення у громаді однієї початкової школи із дошкільним  структурним підрозділом забезпечить ефективне використання бюджетних коштів та розвиток наявної матеріально-технічної бази;
• створення ефективної старшої профільної школи, безпечного інклюзивного та цифрового освітнього простору.

Які зміни можуть очікувати на вчителів? Чи треба їм змінювати місце роботи, якщо це, скажімо вчитель початкової школи, а заклад стає ліцеєм з 10-12 класами. Та як із працевлаштуванням і підвищенням кваліфікації освітян допомагатиме громада?

Проблем із працевлаштуванням не передбачається, вчителі матимуть змогу перейти на роботу до інших шкіл. 100% педагогічних працівників постійно вдосконалюють рівень професійної компетентності шляхом підвищення кваліфікації, а також іншими видами та формами професійного зростання. Основним суб’єктом підвищення кваліфікації є КЗВО "Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради". Окрім того, в Южненській громаді функціонує центр професійного розвитку педагогічних працівників (далі ЦПРПП ЮМР), в якому працює 5 працівників (директор, консультанти, психолог). ЗЗСО громади отримують консультації та послуги ЦПРПП ЮМР.

Чи є потреба в організації підвезення учнів через зміни у шкільній мережі?

Реалізації завдань щодо створення умов рівного доступу до якісної освіти сприяє наявність можливості перевезення дітей із сіл, де відсутні школи, до шкіл, які забезпечують навчання зазначених учнів. У нас є можливість підвозити дітей до шкіл, адже на постійній основі в оренді є один автобус і Сичавська гімназія має свій. Тож 190 учнів мають можливість дістатися до шкіл.

Чи є необхідність у створенні гуртожитків при ліцеях?

Враховуючи компактне проживання в нашій громаді та забезпечення підвозу учнів, гуртожиток не потрібен, але на перспективу, якщо ліцей буде мати попит у мешканців віддалених територій та для залучення молодих педагогів, потреба в пансіоні виникне. Якщо в нашому ліцеї будуть зацікавлені сусідні громади, тоді гуртожиток буде потрібен і для учнів, і для молодих педагогів.

Які виклики та переваги вбачаєте в реформі профільної середньої освіти для своєї громади?

Реформа профільної середньої освіти – це вимоги часу і законодавства. Основними перевагами в реформі профільної середньої освіти нашої громади вбачаю в:

• наявності висококваліфікованих педагогічних кадрів;
• наявності фінансового ресурсу;
• наявності достатнього контингенту учнів старшого шкільного віку;
• забезпечені доступності до ліцею;
• виділено земельну ділянку під будівництво нової школи у 2-му мікрорайоні.

Щодо недоліків, то це:

• нерозуміння батьками та деякими вчителями та депутатами суті профільного навчання;
• відсутність типової сучасної будівлі для розміщення багатопрофільного академічного ліцею на 600 місць;
• наявна потреба у двох автобусах: один для Новобілярської гімназії, один для опорного закладу "Ліцей №2";
• застаріле обладнання предметних кабінетів.

Лариса Писаренко