Польща – Україна: примирення чи конфронтація

Головною причиною зміни відносин до українців у Польщі, окрім так званої "втоми від війни", стала оцінка подій, що відбуваються під час Другої Світової війни на частині колишньої території Польщі, яку СРСР отримав від Німеччини.

Нові законопроєкти Кароля Навроцького та його погляд на Волинську трагедію

Йдеться про так звану "Волинську трагедію", як її називають в Україні або "Волинську різанину", як ці події називають у Польщі. Не виключно, що президентом Польщі у 2025 році став Кароль Навроцький, який до обрання на нинішню посаду, очолював польський Інститут національної пам'яті. На цій посаді він зарекомендував себе прихильником консервативних, націоналістичних поглядів на історію своєї країни. Домінантною темою польської історичної політики за Навроцького стали події на Волині під час Другої світової та їх явна антиукраїнська оцінка у Польщі. Дві країни довгий час не можуть виробити єдиний погляд на масові вбивства поляків у Галичині та Волині, вчинені українськими партизанами-націоналістами під час Другої світової війни, і на розправи над українцями. Під час президентської кампанії Навроцький неодноразово заявляв: добрі відносини між Україною та Польщею можливі лише після того, як Київ "вирішить історичні питання" з Варшавою. Без цього, говорив він, Польща не допустить набуття Україною членства в ЄС та НАТО.

Фото: texty.org.ua 

Ставлення Навроцького до подій на Волині вилилися у те, що він 25 серпня наклав вето на Закон про поправки до закону "Про допомогу громадянам України". Ці поправки регламентували перебування українських втікачів в Польщі. Навроцький тоді подав свій законопроєкт, у якому поряд з іншими змінами, запропонував запровадження покарання за "пропаганду бандеризму" та діяльності ОУН-УПА на тих самих підставах, що й за пропаганду нацизму, комунізму чи фашизму. Тоді польській уряд подав до законодавчого органу країни свій законопроєкт, який і було спочатку підтримано Сеймом країни, а потім його підписав й Кароль Навроцький, тому що його законопроєкт так і не був підтриманий парламентом.

Але на цьому історія не закінчилася. Після того, як президент підписав урядовий законопроєкт, в інтерв’ю виданню Wprost Навроцького запитали про слова депутата Європарламенту від "Конфедерації" Станіслава Тишка, який вважає, що президент своїм рішенням підписати закон розчарував своїх виборців. "(Навроцький) був дуже обраний виборцями Славоміра Менцеля. Ми звикли до того, що і "Громадянська платформа", і "Право і справедливість" не виконують своїх обіцянок, але це сталося досить швидко", – оцінив Тишка в інтерв'ю Gazeta Wyborcza. Відповідаючи на запитання про думку політиків "Конфедерації", президент сказав, що він нікого не зрадив.

"Я розумно реалізую те, що оголосив. Своїм першим вето на закон про допомогу українцям я змусив уряд відмовитися від 800+ для непрацюючих українців і обмежити медичний туризм. Вето мало відчутний ефект", – оцінив Навроцький.

Він зазначив, що новий закон не відповідає всім його очікуванням, оскільки в ньому немає, зокрема, боротьби з символікою УПА в Польщі або продовження терміну, протягом якого іноземці можуть подати заяву на отримання польського громадянства.

"Однак уявіть собі, що було б, якби я не підписав цей закон. Наслідком було б те, що півмільйона українців штурмували б офіси, щоб продовжити своє право на проживання та можливість працювати. Ті, хто мене сьогодні критикує, скаржилися б, що я створив цей хаос", – сказав президент Польщі.

Кароль Навроцький. ФОТО: Polske Radio

Навроцький також підкреслив, що востаннє підписав закон про допомогу українцям. Як він зазначив, через пів року всі національні меншини в Польщі будуть на однакових умовах.

Після цього 29 вересня він передав на розгляд Сейму проєкт змін до закону про польське громадянство, який передбачає збільшення з трьох до 10 років мінімального терміну безперервного проживання в Польщі для отримання польського громадянства, а також проєкт змін до закону про Інститут національної пам'яті та Кримінального кодексу, які мають запобігти поширенню "ідеології бандеризму" та запереченню Волинської трагедії. В обґрунтуванні законопроєкту йдеться про те, що ці рішення були включені до попереднього президентського законопроєкту про внесення змін до закону про допомогу громадянам України у зв'язку зі збройним конфліктом на території цієї країни та деяких інших законів. У свою чергу цей законопроєкт став наслідком вето попереднього урядового законопроекту.

Законопроєкт Кароля Навроцького про внесення змін до Закону про Інститут національної пам'яті – Комісію з переслідування злочинів проти польської нації та проєкт внесення змін до Кримінального кодексу Польщі, за словами канцелярії президента, призваний "протидіяти поширенню на території Республіки Польща неправдивих заяв щодо злочинів, скоєних членами та колаборантами Організації українських націоналістів фракції Бандери та Української повстанської армії, а також іншими українськими формуваннями, що співпрацюють з німецьким Третім Рейхом, зокрема злочину геноциду, скоєного проти поляків на Волині".

"Внесення запропонованої поправки сприятиме більш ефективному кримінальному переслідуванню осіб, які заперечують вчинення злочину геноциду, скоєного ОУН(б) та Українською повстанською армією", – йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.

Поправка до закону також пов'язана із запропонованими змінами до Кримінального кодексу. Зміни передбачають доповнити статтю, яка передбачає покарання до 3 років позбавлення волі за пропаганду тоталітаризму і розпалювання ненависті, фразою: "Таке ж покарання загрожує кожному, хто публічно пропагує (...) ідеологію Організації українських націоналістів фракції Бандери і Української повстанської армії або ідеологію, що підбурює до застосування насильства з метою впливу на політичне або суспільне життя".

"Для Польщі бандеризм має особливий і болючий вимір. Він був безпосередньо спрямований проти поляків, які проживали на східних кресах і вважалися перешкодою для націоналістичного бачення України. Пам'ять про Волинську різанину та інші злочини залишається невіддільною частиною польської історії та колективної ідентичності", - наголошується у пояснювальній записці.

Погляд на суперечливе питання української влади

Як відомо, тема Волинської трагедії є однією з найбільш суперечливих в українсько-польських відносинах. В Україні вважають, що у Польщі помилилися щодо кількості жертв цієї трагедії.

Так, кількість польських жертв Волинської трагедії в реальності може бути вдвічі меншою, ніж вважається в Польщі. Про це сказав заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції України Андрій Наджос на брифінгу.

Він розповів, що на території села Пужники Тернопільської області було ексгумовано тлінки 42 осіб, а в історіографії Польщі цифри набагато більші. За його словами, ці спільні дослідження України і Польщі є унікальним матеріалом, щоб на практиці доводити реальний масштаб трагедії тих часів.

На Тернопільщині провели ексгумацію польських жертв Волинської трагедії / © Associated Press

"Чи мова йде про 100-150 тисяч вбитих поляків в Україні? Бо на практиці одного села, одного цвинтаря ми бачимо, що були очікування у польської сторони ексгумувати тіла 100-150 осіб, а по факту ми вийшли на 42 особи. Тобто ми фактично ділимо одразу польську історіографію навпіл", - наголосив заступник міністра культури.

Наджос зазначив, що Україна дала дозвіл на дослідження 13 місць поховань на своїй території, котрі визначила Польща, а наша держава розпочне ексгумаційні роботи в 4 місцях на території Польщі, зокрема, у селі Юречкова Підкарпатського воєводства. За його словами, 30 вересня мають розпочатися експедиційні роботи на території села Юречкова, де можуть бути поховані воїни УПА. Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров розповів, що у селі Юречкова трагедія відбулася у вересні 1945 року і там могло загинути близько 100 людей.

В листопаді 2024 року польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський на прес-конференції за підсумками зустрічі з українським колегою Андрієм Сибігою наголосив, що Україна не чинитиме перешкод полякам у пошуку та ексгумації жертв Волинської трагедії. Своєю чергою Польща підтримуватиме прагнення України в ЄС. У квітні 2025 року в Тернопільській області на старому цвинтарі нині неіснуючого села Пужники тривали пошуково-ексгумаційні роботи, у яких брали участь експерти з Польщі. Вони шукали останки поляків, які загинули в 1945 році. В пошуку та ексгумації жертв польсько-українського конфлікту брали участь судові медики, археологи, генетики та антропологи.

В Україні із занепокоєнням сприйняли ініціативу певних політичних сил щодо запровадження в Польщі на законодавчому рівні засудження УПА та ОУН(б), йдеться у заяві представників історичної спільноти України.

Підписанти заяви наголошують на необхідності уникнення політизації питань спільної з Польщею історичної спадщини, зокрема тих трагічних спільних сторінок історії, які призвели до масових жертв з обох сторін.

"Наразі історики докладають зусиль до створення об’єктивного дослідження усіх обставин не лише вчинення злочинів щодо українського та польського населення на території Волині та Галичини, але й причин, які призвели до такого жорсткого протистояння. Також немає остаточних досліджень і висновків щодо впливу спецпідрозділів окупаційних режимів СРСР та нацистської Німеччини на ці події", – йдеться у заяві, яку опублікував Український інститут нацпам’яті.

Спроби вбити клин між Україною та нашим стратегічним партнером Польщею значно активізувалися з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року. Наразі робиться наголос на засудженні діяльності УПА й забороні її символіки, яка на сьогодні асоціюється з героїзмом українських військових, які ціною власного життя захищають від російської навали і Україну, і Європу в цілому.

У заяві українських істориків зазначено, що схвалення законопроєкту Кароля Навроцького польською стороною очевидно викличе негативну реакцію в Україні. Відповідно до існуючої практики, Київ також буде змушений вживати дзеркальних заходів та схвалювати законодавство щодо оцінки дій окремих підрозділів Армії Крайової та Батальйонів хлопських.

"На наше переконання, можлива ескалація такого протистояння, в тому числі на законодавчому рівні, власне і відповідатиме інтересам російської сторони, яка прагне того, щоб ми не підсилювали один одного, а навпаки - послаблювали Україну, яка сьогодні героїчно протистоїть російській агресії. Ми закликаємо наших польських колег істориків, політиків, громадських діячів виявити максимальну виваженість в оцінці надзвичайно трагічних подій нашої спільної історії. Така спільна історія потребує спільного розгляду та спільних рішень. Ми готові до об’єктивного, фахового та неупередженого діалогу.

Вважаємо, що найбільш оптимальним шляхом вирішення питань спільної трагічної історії мало б бути продовження пошуково-ексгумаційних робіт на територіях обох країн з метою гідного вшанування пам’яті жертв тих подій – як українців, так і поляків", – резюмували вчені.

Володимир Шкаєв