Саакашвілі, громадянство і «народна ініціатива»: як та чому депутати Одеської обласної та міської ради лишались без мандатів

Одеська обласна рада за свою каденцію запам’яталась гучним відкликанням за народною ініціативою депутата, а також серією самостійних відмов від мандатів. Одеська міська рада в цьому аспекті була скромнішою.

Громадська мережа ОПОРА продовжує підбивати підсумки політичних процесів, які відбувались в Одеській обласній та Одеській міський радах протягом виборчого циклу, повідомляє пресслужба Одеської обласної організації «Комітету виборців України». 

Відкликання за народною ініціативою та дострокове припинення повноважень депутатів в Одеській обласній раді

За час каденції ради шість депутатів залишилися без мандатів. Почнемо з трагічної сторінки. 25 серпня 2019 року на сайті облради повідомили про смерть депутата фракції «Опозиційний блок» Віктора Бубнова. У ЗМІ зазначали, що депутат мав проблеми із серцем. Замість Бубнова новим депутатом став екс-голова Троїцької сільради Микола Комаров.

Олесь Вітряний «БПП «Солідарність» і Павло Напрієнко «Опозиційний блок» позбулися мандатів через механізм відкликання

Як відбувається відкликання? Відповідно до законів «Про місцеві вибори» і «Про статус депутатів місцевих рад» на початку громадяни ініціюють питання на зборах виборців, де мають бути присутні не менше 400 осіб (для обласного депутата). В разі позитивного рішення, представники зборів повідомляють про це територіальній виборчій комісії (ТВК). Після чого ініціативна група має 30 днів аби зібрати в окрузі більше 50% підписів виборців від загальної кількості тих, хто брав участь у голосуванні на відповідних місцевих виборах. У підписних листах зазначаються номери паспортів виборців, дати народження, місця проживання і дати підписання. Потім члени ТВК разом з представниками органів ведення Державного реєстру виборців та правоохоронцями протягом 30 днів вибірково (не менше 10% від загальної кількості) перевіряють підписи. В разі дотримання вимог закону виборча комісія звертається до місцевого осередку партії, від якого балотувався депутат. І вже вищий керівний орган партії приймає рішення про відкликання депутата або відмову в задоволенні ініціативи.      

Вітряний балотувався до ради по четвертому територіальному виборчому округу (частина Балтського району), будучи головою Балтської райдержадміністрації. У фракції «БПП «Солідарність» представляв команду Міхеіла Саакашвілі, котрий на той момент очолював Одеську область. Після публічного конфлікту з президентом Петром Порошенком й провладною партією, Саакашвілі звільнили. Однак Вітряний продовжив підтримувати останнього. Зокрема, у листопаді 2016 презентував осередки Руху нових сил Саакашвілі у Хмельницькому.  Також йому закидали співпрацю з ВО «Батьківщина». Крім участі в інших політичних проектах, серед причин відкликання депутата називають його можливу участь в зриві 17 червня 2016 сесії облради. Тоді люди в камуфляжах заблокували президію з вимогою надати пільги добровольцям. 

Формальною підставою для відкликання стала бездіяльність депутата в окрузі: не проводив особистий прийом і взагалі не приїздив. «Якщо депутат не має можливості бути присутнім, в нього передбачені помічники… Не обов’язково проводити прийом виключно методами 20-го століття. Є інтернет. Ви не знайдете мешканця Балти, який би вам сказав, що я проігнорував його», – так в ефірі місцевого каналу Вітряний реагував на питання, коли востаннє був в окрузі.  

Наприкінці серпня 2017 в Одесі відбулось засідання виборців з Балтського району. Сформована ініціативна група, яка почала збір підписів за позбавлення мандату Вітряного. Депутат ще у вересні звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з вимогою визнати незаконними проведення загальних зборів громадян та бездіяльність Обласної виборчої комісії по не визнанню таких зборів незаконними. 

Для забезпечення свого позову Олесь Вітряний також попросив суд заборонити обласній ТВК розглядати результати збору підписів громадян щодо свого відкликання до розгляду свого позову судом по суті. В цій частині суд встав на сторону Вітряного. Вже в жовтні Одеська обласна виборча вирішила оскаржила заборону приймати рішення щодо розгляду результатів народної ініціативи, і в апеляційній інстанції заборону було скасовано. 

Одразу після скасування заборони відбулось засідання обласної виборчої комісії, втім на цьому засіданні комісія Постановою №177 від 12 жовтня 2017 року вирішила припинити відкликання депутата за народною ініціативою, посилаючись на невідповідність оформлення документів вимогам закону, а також неможливість перевірки приналежності підписників ініціативи до територіальної громади.  

З середини жовтня по середину листопада 2017 в Одеській обласній виборчій комісії відбулась серія замін її членів, а також було замінено голову та секретаря комісії. 

Вже 17 листопада 2017 року на сесії ради голова обласного тервиборчкому оголосила про відкликання депутата за рішенням з’їзду «БПП «Солідарність», а також визнання обраним наступного за черговістю кандидата Олександра Остапенка. Вітряний тоді висловив незгоду: «Щоб оголосити це спеціально замінили голову, секретаря та більшу частину членів комісії. Порушили рішення судів, самої комісії та законів», – пояснив Вітряний. Але про спроби оскаржити вже прийняте комісією рішення з боку відкликаного депутата не відомо. 

Відкликання Павла Напрієнка відбулося менш помітно. Перехід частини партійців «Опозиційного блоку» в новий проєкт – «Опозиційна платформа за життя» з кінця 2018 року супроводжувався конфліктами в місцевих осередках. Фракція «Опозиційного блоку» в облраді під час позачергових виборів до Верховної Ради майже у повному складі вийшла з партії «Опозиційний блок» та заявила про створення депутатської групи «ОПЗЖ», поставивши у такий спосіб крапку в протистоянні. Незгодних виключили раніше: у грудні 2018 депутати Ірина Коваліш та Павло Напрієнко стали позафракційними за рішенням самої фракції. Ірина Коваліш залишилась позафракційною депутаткою. А от Напрієнко відкликали, про що оголосили 21 серпня 2019 року на сесії облради. Напрієнка замінив депутат Микола Комаров.

Відмови від мандатів за власною ініціативою

Соратниця та заступниця Міхеіла Саакашвілі за часів його керівництва в області Марія Гайдар балотувалась на виборах в одному із виборчих округів Одеси від «БПП «Солідарність». Після уходу Саакашвілі помітно збавила активність в раді. У 2017 стала радницею Президента України Петра Порошенка. У червні 2018 року добровільно склала мандат. Замість Гайдар депутатом став генеральний директор регіонального медіа-холдингу «Думська» Юрій Басюк.

Ще два депутати від «БПП «Солідарність» також пішли з ради за власним бажанням: Дмитро Барінов у 2018 році та Григорій Бойко у 2019. Їх замінили Ігор Єрьоменко та Олена Борейко.

Одеська міськрада: позбавлення громадянства та відмова від мандатів

Три депутати Одеської міськради не дочекалися осені 2020 року: Олександр Борняков та Павло Гайдай (обоє від «Самопомочі») склали мандати за власним бажанням. Олександр Боровик, що представляв «БПП «Солідарність», втратив мандат через припинення громадянства.

Боровик очолив список «БПП «Солідарність» на виборах до Одеської міськради. Паралельно балотувався на посаду міського голови Одеси, але програв Геннадію Труханову в першому турі: 51,3% (138 865 голосів) проти 24,5% (66 482). В суді позовні заяви Боровика щодо повторного підрахунку голосів на виборах відхилили. Після поразки Боровик став заступником Міхеіла Саакашвілі в ОДА. На сесіях міськради з’являвся не часто.

16 березня 2016 року депутат вперше з’явився в стінах ради. Після виступу за трибуною, в якому Боровик звинуватив владу у фальсифікаціях виборів міського голови, депутат від фракції «Довіряй Ділам» Дмитро Палпатін виніс  промовця із сесійної зали. Інший депутат, член фракції «БПП «Солідарність» Денис Григор’єв, допоміг Палпатіну. Все дійство проходило під аплодисменти залу. Боровик тоді заявив, що подасть до суду на обох депутатів і фракції, які вони представляють. 

У липні 2017 року Олександр Боровик лишився без мандата у зв’язку з втратою українського громадянства. На той час депутат вже тривалий час перебував за кордоном. Указ про припинення громадянства за підписом президента Петра Порошенка з’явився у квітні. Боровик пообіцяв оскаржити його в суді. Чи було звернення – невідомо. Місце в раді зайняв наступний за чергою кандидат Сергій Голдаков.  

Окрім «Солідарності» змінились й склад фракції «Самопоміч». Голова фракції «Самопоміч», IT-підприємець Олександр Борняков склав депутатські повноваження через вступ до Колумбійського університету у Нью-Йорку. «Маса громадських організацій звертаються за допомогою і розраховують на нашу підтримку в комісіях і на сесіях. А робота в окрузі передбачає постійні особисті прийоми виборців. Тому я прийняв рішення скласти повноваження депутата», – пояснив Борняков. До університету депутат поїхав у серпні 2017 року. Через 2 місяці офіційно склав повноваження. Його місце зайняв депутат Олександр Захаров.

Ще один депутат «Самопомочі» Павло Гайдай добровільно склав повноваження на початку лютого 2017. Цікаво, що у березні 2016 року Гайдай оголосив про рішення фракції «Самопоміч» виключити Борнякова зі своїх лав. Серед причин – «використання політичної посади для реалізації власних цілей». Розповідати подробиці конфлікту депутат відмовився. Невдовзі виконавчий комітет партії «Об’єднання «Самопопоміч» визнав нелегітимним рішення про виключення Олександра Борнякова. Павла Гайдая в раді змінила депутатка Ольга Квасніцька.     

За додатковою інформацією звертайтеся:

Анастасія Матвієнко, обласна координаторка спостереження за виборами Громадянської мережі ОПОРА в Одеській області

e-mail: matvienko@cvu.od.ua

Громадянська мережа ОПОРА проводить моніторинг інституційного розвитку політичних партій України. До вибірки потрапили політичні партії, які на останніх парламентських виборах отримали 2% і більше голосів виборців на свою підтримку, а також регіональні політичні партії, які продемонстрували високий результат підтримки на останніх місцевих виборах в Україні. Опис особливостей регіонального партійного будівництва та оцінка стану розвитку політичних партій відбуваються на основі аналізу доступної публічної інформації та відкритих даних.