ООН: Всесвітня організація охорони здоров’я

Понад пів року весь світ спостерігає, як Україна чинить опір російській агресії. Впливові міжнародні організації всіляко підтримують нашу країну, причому не тільки з початку повномасштабного вторгнення, а й ще з 2014 року, коли росія незаконно анексувала Крим та розв'язала збройний конфлікт на Донбасі. Проти країни-агресора вводяться санкції, тоді як Україна отримує від світу гуманітарну та фінансову допомогу.

Але чи всі з нас правильно розуміють, як влаштовані ці організації, які функції виконують та на яку саме підтримку українці можуть розраховувати? 

ІзбірКом підготував цикл матеріалів, у яких розповість, які країни входять в ті чи інші міжнародні організації та яку роль відіграють у світі насьогодні.

У минулих випусках ми розглядали сутність роботи:
Генеральної Асамблеї, 
Ради Безпеки, 
Економічної і соціальної ради ООН,
Міжнародного суду,
ЮНЕСКО,
ЮНІСЕФ.

У цьому ж випуску розберемо діяльність Всесвітньої організації охорони здоров’я.

До складу ООН входить 193 держави. Серед країн-членів ООН можна знайти всі суверенні країни, окрім Ватикану. Таке поважне представництво потенційно дозволяє розглядати та вирішувати будь-які питання глобального або регіонального рівня. Зокрема, ООН спроможна гасити збройні конфлікти, як це було неодноразово продемонстровано у ХХ столітті (Ірак, колишня Югославія, Сомалі). 

Штаб-квартира організації знаходиться у Нью-Йорку. Також ООН має додаткові офіси у Відні, Женеві, Найробі та Гаазі. Організація користується шістьма офіційними мовами: англійською, арабською, іспанською, китайською, російською та французькою.

До структури ООН входить шість основних органів: Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, Економічна та Соціальна Рада, Секретаріат, Міжнародний Суд ООН та Рада з Опіки. Щоправда, останній орган формально призупинив свою діяльність з 1994 року. Головною посадовою особою ООН є Генеральний секретар. З 1 січня 2017 року цю посаду обіймає португальський політик і дипломат Антоніу Гутерреш.

Загальна характеристика Всесвітньої організації охорони здоров’я

Всесвітня організація охорони здоров’я (далі – ВООЗ) – це інстанція в галузі охорони здоров’я у межах системи ООН. Метою ВООЗ є досягнення всіма народами максимально високого рівня здоров’я. До складу ВООЗ входить 194 держави. Організація функціонує за рахунок внесків, які щорічно роблять її члени. Штаб-квартира організації знаходиться у Женеві. Окрім штаб-квартири, у світі знаходиться 6 регіональних бюро. Ще 149 бюро розташовані у різних країнах. Наразі генеральним директором ВООЗ є ефіопський державний діяч Тедрос Аданом Гебреїсус.

Генеральний директор ВООЗ Тедрос Аданом Гебреїсус

У 1945 році на конференції ООН у Сан-Франциско було вирішено створити міжнародну організацію з питань охорони здоров’я. 7 квітня 1948 року був ратифікований Статут ВООЗ. Ця дата вважається днем заснування організації і щорічно відзначається як Всесвітній день здоров’я.

Будівля Всесвітньої організації охорони здоров'я

Структура ВООЗ

Всесвітня асамблея охорони здоров’я – це ключовий орган прийняття рішень у ВООЗ. Основні функції Асамблеї полягають у тому, щоб визначати політику ВООЗ, призначати генерального директора, наглядати за фінансовою діяльністю Організації та затверджувати її бюджет.

Асамблея збирається на щорічні сесії, які зазвичай відбуваються у травні у Женеві у Палаці Націй ООН. Кожна з країн-членів ВООЗ має право відправити на сесію не більше трьох делегатів, у яких можуть бути заступники та радники. Окрім щорічної сесії, для вирішення поточних проблем можуть бути скликані позачергові спеціальні сесії. Асамблея приймає рішення у вигляді конвенцій або угод двома третинами голосів членів ВООЗ. Після прийняття такого рішення держави-члени мають у 18-місячний термін ратифікувати або відхилити прийнятий документ. При ратифікації документу держава бере на себе зобов’язання і має щорічно звітувати про дотримання угоди.

Будівля ООН, Женева

Основні функції виконавчого комітету полягають у тому, щоб впроваджувати в життя рішення Асамблеї та всіляко сприяти її ефективній роботі. Комітет складається з 34 представників країн-членів ВООЗ, які обираються на 3 роки. Від кожного з шести регіональних бюро (Африка, Західна частина Тихого океану, Європа, Південно-східна Азія, Східне Середземномор’я, Америка) обирається не менше трьох членів.

Регіональні офіси Всесвітньої організації охорони здоров'я

Виконавчий комітет проводить дві сесії на рік. Перша сесія відбувається у січні з метою визначення порядку денного Асамблеї. Друга сесія проводиться у травні-червні одразу після проведення Асамблеї для розгляду адміністративних питань.

Діяльність ВООЗ

З початку існування пріоритетними напрямами в роботі організації були боротьба з малярією, туберкульозом та венеричними хворобами, охорона здоров’я жінок та дітей, харчування та санітарія навколишнього середовища. Більшість із цих напрямів лишається й зараз на порядку денному, при цьому до них додалися відносно нові хвороби: ВІЛ/ СНІД, діабет, рак та вірусні інфекції.

У 1948 році ВООЗ очолила роботу з розробки Міжнародної класифікації хвороб, що стала міжнародним стандартом при визначенні та описі хвороби та загального стану здоров’я. Організація зробила внесок на шляху вирішення суттєвих проблем. Коли почалася ера відкриття антибіотиків, ВООЗ розробила рекомендації щодо їхнього використання в усьому світі. Завдяки глобальній 12-річній кампанії з вакцинації, проведеній під керівництвом ВООЗ, вдалося повністю знищити віспу. Завдяки поширенню у світі кампанії з вакцинації кількість випадків захворювання поліомієлітом скоротилася більш ніж на 99%. У 2001 році ВООЗ та інші заклади системи ООН разом із донорами створюють Глобальний фонд для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією. У 2014 році під час епідемії Ебола ВООЗ спрямувала у Західну Африку тисячі експертів, іноземних медичних працівників, медичне обладнання, почала організовувати пересувні лабораторії та центри лікування. Внаслідок потужної роботи вже у 2016 році ВООЗ оголосила про повну відсутність випадків зараження вірусом Ебола в Західній Африці. Значних зусиль було докладено організацією під час боротьби з COVID-19 для інформаційної підтримки вакцинації та поширення вакцин в усьому світі.

ВООЗ та Україна

УРСР стала членом ВООЗ у 1948 році. У складі СРСР Україна не мала змоги виявляти активну позицію як член організації. Після розвалу СРСР Україна поновила своє членство у ВООЗ у 1992 році. У Києві функціонує Представництво організації в Україні.

З початку російського вторгнення у лютому 2022 року ВООЗ налагодила постійне постачання в Україну медичних виробів та медикаментів. Також ВООЗ запустила моніторинг нападів на систему охорони здоров’я в Україні. Під час щорічної сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я у травні 2022 року Україна звернулася до країн-членів із резолюцією про збільшення фінансової допомоги та додаткового виділення людських ресурсів. Україна також запропонувала позбавити росію членських прав та права голосу у ВООЗ у разі невиконання висунутих у резолюції вимог. 26 травня Асамблея підтримала резолюцію України та засудила дії росії.

Отже, маємо констатувати, що дії ВООЗ у галузі охорони здоров’я є надзвичайно ефективними і вже неодноразово сприяли подоланню та зменшенню наслідків виникнення страшних хвороб та епідемій. Значний внесок було зроблено організацією у справу інформаційної підтримки вакцинації та поширення вакцин у всьому світі. Істотну медичну допомогу отримує й Україна під час російського вторгнення. Українцям лише слід пам’ятати, що можливості політичного тиску ВООЗ на росію обмежені специфічним функціоналом організації. Очікувати більш активних політичних рішень варто скоріше від Генеральної Асамблеї ООН.

Автор: Олег Пархітько