Міжнародні організації: Продовольча та сільськогосподарська організація ООН

Понад сім місяців весь світ спостерігає, як Україна чинить опір російській агресії. Впливові міжнародні організації всіляко підтримують нашу країну, причому не тільки з початку повномасштабного вторгнення, а й ще з 2014 року, коли росія незаконно анексувала Крим та розв'язала збройний конфлікт на Донбасі. Проти країни-агресора вводяться санкції, тоді як Україна отримує від світу гуманітарну та фінансову допомогу.

Але чи всі з нас правильно розуміють, як влаштовані ці організації, які функції виконують та на яку саме підтримку українці можуть розраховувати? 

ІзбірКом підготував цикл матеріалів, у яких розповість, які країни входять в ті чи інші міжнародні організації та яку роль відіграють у світі насьогодні.

У минулих випусках ми розглядали сутність роботи:
Генеральної Асамблеї, 
Ради Безпеки, 
Економічної і соціальної ради ООН,
Міжнародного суду,
ЮНЕСКО,
ЮНІСЕФ,
Всесвітньої організації охорони здоров’я,
Програми розвитку ООН,
Управління Верховного комісара ООН у справах біженців,
МАГАТЕ,
Міжнародний валютний фонд,
Фонд ООН у галузі народонаселення

Загальна характеристика ООН

До складу ООН входять 193 держави. Серед країн-членів ООН можна знайти всі суверенні країни, окрім Ватикану. Таке поважне представництво потенційно дозволяє розглядати та вирішувати будь-які питання глобального або регіонального рівня. Зокрема, ООН спроможна гасити збройні конфлікти, як це було неодноразово продемонстровано у ХХ столітті (Ірак, колишня Югославія, Сомалі).

Штаб-квартира організації знаходиться у Нью-Йорку. Також ООН має додаткові офіси у Відні, Женеві, Найробі та Гаазі. Організація користується шістьма офіційними мовами: англійською, арабською, іспанською, китайською, російською та французькою.

До структури ООН входить шість основних органів: Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, Економічна та Соціальна Рада, Секретаріат, Міжнародний Суд та Рада з Опіки. Щоправда, останній орган формально призупинив свою діяльність з 1994 року. Головною посадовою особою ООН є Генеральний секретар. З 1 січня 2017 року цю посаду обіймає португальський політик і дипломат Антоніу Гутерреш.

Загальна характеристика Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (Food and Agriculture Organization, FAO, далі – ФАО) – це організація в системі ООН, яка очолює міжнародні зусилля у боротьбі з голодом. Мета організації – забезпечити всіх людей світу високоякісною їжею для активного здорового життя. Гаслом ФАО є вислів «Нехай буде хліб». До складу організації входить 195 членів. Окрім країн світу, членом ФАО також є Європейський Союз. Організація працює на території більше ніж 130 країн. Штаб-квартира ФАО знаходиться в Римі. Головою ФАО є Генеральний директор, якого обирають на чотирирічний термін. З 2019 року цю посаду обіймає китайський менеджер Цюй Дуньюй.

Генеральний директор ФАО Цюй Дуньюй

Рішення про необхідність створення нової міжурядової організації було прийняте у 1943 році на Міжнародній конференції з питань продовольства та сільського господарства. ФАО провела свою першу сесію з 16 жовтня по 1 листопада 1945 року. Тож 16 жовтня вважається днем заснування організації. З 1979 року ця дата вважається Всесвітнім днем продовольства.

Лестер Боулз Пірсон головує на пленарному засіданні установчої конференції Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, 1945 рік

Структура ФАО

Кожні два роки представники держав-членів ФАО збираються на Конференцію, на якій вони підводять підсумки роботи за минулий період, а також затверджують план роботи та бюджет на наступний період. Учасники Конференції також обирають Генерального директора. Згідно зі Статутом ФАО, регулярна сесія Конференції має відбуватися у червні, однак за домовленості може бути перенесена на будь-який місяць. Спеціальна сесія має відбутися, якщо її призначає Рада або цього вимагає третина країн-членів.

Конференція обирає склад Ради на трирічний термін. Цей орган складається з 49 представників країн-членів ФАО. Рада необхідна для того, щоб між сесіями Конференції діяти як її виконавчий орган і приймати рішення у справах, які не виносяться на Конференцію. Засідання Ради скликаються за необхідності, однак їх повинно бути не менше п’яти за дворічний термін.

Діяльність ФАО

У діяльності ФАО можна виділити п’ять пріоритетних напрямів: 1) сприяти знищенню голоду, боротися з відсутністю продовольчої безпеки та недоїданням; 2) підвищувати продуктивність та стабільність розвитку сільського господарства, лісівництва та рибальства; 3) скорочувати злиденність у сільських районах; 4) надавати допомогу у створенні безпечних та ефективних агропродовольчих систем, які мають підтримати дрібних виробників; 5) підвищувати стійкість сільськогосподарських систем перед загрозами та кризами (стихійні лиха, антропогенні катастрофи). За час свого існування ФАО запустила величезну кількість програм та проєктів, які відповідають заявленим пріоритетам.

Продовольство

У 1961 році ФАО та ВООЗ створили комісію Codex Alimentarius для розробки харчових стандартів і правил, покликаних захистити здоров’я споживача, забезпечити справедливу торгівлю та встановити міжнародні норми у галузі харчування.

У 1996 році ФАО організувала Світовий харчовий саміт, який відвідали перші особи країн світу. Саміт завершився підписанням Римської декларації, яка встановила мету щодо зменшення голоду у світі на 50% до 2015 року.

У 1997 році ФАО запустила кампанію TeleFood, щоб через концерти, спортивні події та інші види діяльності збирати гроші на проєкти, які могли б підтримати дрібні фермерські господарства в усьому світі. У 2009 році ФАО та Європейський Союз підписали договір про допомогу дрібним фермерам у країнах, які сильно постраждали від підняття цін на їжу.

Особлива програма щодо харчової безпеки була запущена ФАО для подолання голоду у світі. Програма реалізується через проєкти у більше ніж 100 країнах світу і пропонує країнам рішення щодо боротьби з голодом та бідністю.

Сільське господарство

У 1952 році ФАО створила Міжнародну конвенцію із захисту рослин. Договір спрямований на запобігання поширенню шкідників та захворювань серед домашніх та диких рослин. Серед функцій договору – ведення списку рослинних шкідників, відстежування епідемій шкідників та надання технічної підтримки країнам-членам ФАО.

Упродовж 1990-х років ФАО взяла на себе провідну роль у просуванні методів боротьби зі шкідниками рису в Азії. Сотні тисяч фермерів пройшли тренування у Фермерській польовій школі.

ФАО допомагає країнам, що розвиваються, формулювати сільськогосподарську політику, розробляти програми та проєкти. Організація просуває ідеї збільшення інвестування у сільське господарство. Заради цього ФАО мобілізує зусилля міжнародних інвестиційних організацій, регіональних банків та надає власні ресурси.

ФАО просуває програму «Системи сільськогосподарської спадщини світового значення». Програма спрямована на виявлення та захист унікальних систем та їхнього біорозмаїття у контексті стабільного сільськогосподарського розвитку.

Лісівництво

Одна з цілей ФАО полягає у збалансованому підході до використання лісів світу. Організація намагається знайти консенсус між потребами у збереженні природи та соціальними й економічними інтересами населення, яке мешкає у лісовій місцевості. ФАО виконує різноманітні функції у сфері лісівництва: слугує форумом для міжнародного діалогу, надає інформаційні послуги, технічну підтримку та допомагає країнам, що розвиваються, впроваджувати ефективні програми у цій галузі. Також ФАО робить регулярні оцінки стану лісових ресурсів світу.

Україна та ФАО

ФАО працює в Україні з 2003 року. Україна є членом більшості комітетів та комісій ФАО, стороною низки конвенцій. Починаючи з 2015 року, діяльність ФАО в Україні була зосереджена на проєктах з надання екстреної допомоги та сприяння сталому розвитку. Зокрема, у 2016 році Україна та ФАО уклали угоду про співробітництво на 4 роки. Одним із найважливіших завдань угоди було визначено покращення бізнес-клімату та створення стабільної нормативно-правової бази. Другим важливим пріоритетом було визнано курс на проведення земельної реформи, у межах якої необхідно допомогти дрібному землевласнику з придбанням земельного наділу. Також серед пріоритетів було виділено розвиток агропродовольчих ланцюгів і вихід на міжнародні ринки та раціональне використання природних ресурсів.

До сталого розвитку також можна віднести проєкт моделі управління українськими лісосмугами, який з 2018 року розроблявся ФАО разом з місцевими організаціями. У межах проєкту було зібрано пул експертів та розроблено детальну інструкцію того, як правильно працювати з лісосмугами.

Після початку російського вторгнення у 2022 році Україна зіткнулася з низкою сільськогосподарських та, як наслідок, економічних проблем. По-перше, в умовах війни ускладнився процес збору урожаю. По-друге, виникли проблеми зі зберіганням зерна, оскільки через війну Україна не встигла продати залишки минулорічного врожаю, і частина зерносховищ виявилася переповненою. По-третє, досить довгий час було заблоковано морську торгівлю, що ускладнило економічну ситуацію. Слід також додати, що Україна входить до п’ятірки найбільших світових експортерів пшениці, тож проблеми з вивозом українського зерна впливають на глобальну економіку. За таких обставин ФАО запустила програму фінансової допомоги сільськогосподарському сектору України. Згідно з програмою, ФАО планує привернути гуманітарної допомоги на 180,4 млн доларів. Станом на 12 вересня було зібрано 73,6 млн доларів. У межах допомоги фермерським господарствам буде надано засоби для зберігання зерна, включаючи модульні сховища та поліетиленові рукава, обладнання для завантаження та розвантаження зерна. Також лабораторії отримають технічне обладнання, що дозволить дотримуватись міжнародних стандартів якості тваринної та харчової продукції.

Діяльність ФАО триває не одне десятиліття й відзначається різноманітністю. Організація допомагає збирати гроші на потужні глобальні програми, встановлює міжнародні стандарти і правила, організовує міжнародні форуми з питань харчування та сільського господарства, укладає міжнародні угоди, які сприяють захисту біорозмаїття, надає інформаційну підтримку, проводить навчання та тренінги, допомагає формувати державну стратегію у галузях харчування та сільського господарства. Цікаво, що при цьому діяльність ФАО упродовж десятиліть піддавалася критиці з різних причин, включаючи обвинувачення в бюрократизмі, непотизмі, непрофесіоналізмі та байдужості до питань боротьби з голодом. Зокрема й через подібну критику у світі з’явилися інші міжнародні організації, які опікуються питаннями харчування та сільського господарства: Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку, Всесвітня продовольча рада та навіть Всесвітня продовольча програма ООН. Попри критичні зауваження, які можна адресувати до діяльності будь-якої великої структури, користь від роботи ФАО є очевидною. І українська сільськогосподарська галузь наразі може в цьому переконатися на власному досвіді.

Автор: Олег Пархітько