Як свідомо споживати медіа під час війни: курс Інституту демократії імені Пилипа Орлика

Частина 1. Інформація як продукт споживання

Медіа виробляють інформаційний продукт, до якого варто ставитися із певними вимогами, перевіряти на якість та скаржитися, якщо там є якісь порушення. Споживання неякісного інформаційного продукту може отруїти людину, так само як і зіпсована їжа. У цьому відео від експертки ІДПО ви дізнаєтеся, як обрати якісне медіа, споживати професійний медіаконтент та бути більш стійким до можливих шкідливих впливів пропаганди та дезінформації.

Частина 2. Критерії якості інформаційних продуктів.

Як убезпечити себе від неякісного медійного продукту, шкідливих новинних повідомлень? Варто знати, яким саме вимогам вони мають відповідати, за якими стандартами створюються. З цього відео експертки ІДПО ви дізнаєтеся, яким критеріям має відповідати медійне повідомлення і переконаєтеся, що до кожної з новин, оприлюднених на будь-якому майданчику, можна прикласти "лекало", щоб зрозуміти - варто довіряти цій інформації чи ні?

Частина 3. Маркетинг та психологія в медіа.

Що таке правило "Шести С та Г" та як воно стосується заголовків новин? На які інтереси своєї аудиторії має орієнтуватися якісне медіа та чому не завжди орієнтується? Що таке "клікбейт" і у чому небезпека цього явища? В цьому відео від експертки ІДПО ви дізнаєтеся, як психологічні особливості пересічної людини дозволяють медіа просувати не дуже якісний продукт.

Частина 4. Офіціоз та "паркет" у медіа.

Усі чули про інформаційне перенасичення: інформації стає так багато, що у ній важко розібратися. Для журналістів це означає, що новин потрібно виробляти більше, а часу на це стає менше. Саме тому у медіа останнім часом з'являється все більше офіціозу та паркету:

• До офіціозу уналежнюють публікації у медіа, створені за авторством чиновників міських чи обласних рад, департаментів ОВА, пресслужб силових структур тощо.
• У "паркетних" публікаціях йдеться про події, що проводяться не стільки для інформування громадян, скільки для просування самих організаторів.

У цьому відео від експертки ІДПО ви дізнаєтеся, якими є ознаки офіціозу та "паркету" і чому потрібно критично сприймати такі матеріали.

Частина 5. Що таке пропаганда та які її ознаки?

Як розпізнати пропаганду і не стати несвідомим помічником пропагандистів у поширенні брехні?

У цьому відео від експертки ІДПО ви дізнаєтеся про п'ять прийомів сучасної пропаганди:

• "нагромадження карт";
• "альтернативні факти";
• "фейкова підтримка";
• "стереотипізація";
• "накидання неймовірних версій".

А також про те, які формати та цифрові майданчики використовують пропагандисти, щоб ввести нас в оману.

Частина 6. Що таке "джинса"?

"Медіахабарництво", "журналістика в конверті", "платні новини" - так називають замовні матеріали у медіа в усьому світі.

В Україні найбільше поширена назва "джинса". "Джинса" - це публікація в медіа, створена в інтересах третіх осіб, що цілеспрямовано формує позитивний чи негативний імідж певної особи, чи організації, установи, не позначена як реклама і маскується під новину або журналістський текст будь-якого іншого жанру.

У цьому відео від експертки ІДПО ви дізнаєтеся про її ознаки:

• просування політика або бізнесу;
• поява ідентичних текстів про замовника;
• невмотивовані згадки;
• однобічне висвітлення теми та інші.

Частина 8. На що слід звернути увагу у журналістському матеріалі?

Посилання на джерело фактів - один з найважливіших стандартів професійної журналістики. Якщо з офіційними джерелами більш-менш все ясно, то як бути з довірою до інформації із соціальних мереж? Або до спікерів, думку яких транслює медіа?

У цьому випуску відео експертка ІДПО пояснює, на що насамперед варто звертати увагу:

• офіційні сайти урядових структур мають містити в адресному рядку gov.ua;
• публічні офіційні сторінки організацій, установ у Фейсбуці та Телеграмі позначаються значком - біла пташечка у блакитному колі;
• людина, яка коментує події чи є джерелом фактів, має відповідну компетенцію та досвід, її статус та ім'я чітко позначені;
• чи перед вами не псевдоексперт? 

Частина 9. Як перевірити факти у медійному матеріалі?

В Україні вже декілька років працюють відкриті реєстри, а тепер вони зручно зібрані у Центрі компетенцій у сфері відкритих даних на порталі "ДіЯ". Відкриті дані насамперед допомагають контролювати роботу державних органів, покращувати державні сервіси та створювати нові.

У цьому відео експертка ІДПО розповідає, де та як можна просто та швидко у разі необхідності перевірити дані про організації чи осіб:

1. на порталі "Дія";
2. за допомогою аналітичних медіа;
3. фактчеркерських ресурсів.