19 січня 2024 р. 21:59
Як свідомо споживати медіа під час війни: курс Інституту демократії імені Пилипа Орлика
10780
Зображення: Одеська обласна бібліотека для юнацтва
ГО "Інститут демократії імені Пилипа Орлика" (далі - ІДПО) підготував цикл з дев'яти коротких відеолекцій, які пояснюють, що таке якісний медіапродукт, якими є стандарти інформаційних повідомлень, як найчастіше медіа маніпулюють свідомістю споживачів та надає інструменти для самостійної перевірки достовірності інформації.
Близько десяти років ІДПО проводить тренінги з медіаграмотності та протидії дезінформації по всій Україні для різних аудиторій - журналістів, громадських активістів, освітян, бібліотекарів, студентів, державних службовців тощо. Однак потреба в такій просвітницькій діяльності, яку впроваджують також інші громадські інституції, під час війни тільки збільшується. Відтепер у кожного і кожної, хто зацікавлений у підвищенні своєї інформаційної стійкості, є можливість стати свідомим споживачем медіа, витративши всього годину часу на перегляд курсу, який отримав назву "Медіапутівник: Як розпізнавати якісну інформацію та чому це важливо?".
"Ці відео - наш внесок в інформаційний спротив російській пропаганді, фейкам, дезінформації в жорстокій війні Росії проти України, - переконана виконавча директорка ІДПО Світлана Єременко. - Ми віримо, що багатьом людям наші пояснення і поради стануть корисними, допоможуть орієнтуватися в інформаційному просторі, розвинути критичне мислення, переконають не використовувати інформацію з сумнівних джерел".
"Усвідомлюючи, що створюємо свій курс в розпал російсько-української війни, ми все ж таки намагалися зробити зміст тренінгу якомога більш універсальним, бо засади критичного мислення і медійної грамотності є актуальними й в мирні часи, - каже медіатренерка Олена Самойленко, - Саме тому наші відео залишатимуться актуальними й після перемоги, бо свідоме споживання інформаційного продукту є запорукою здоров'я суспільства".
Частина 1. Інформація як продукт споживання
Медіа виробляють інформаційний продукт, до якого варто ставитися із певними вимогами, перевіряти на якість та скаржитися, якщо там є якісь порушення. Споживання неякісного інформаційного продукту може отруїти людину, так само як і зіпсована їжа. У цьому відео від експертки ІДПО ви дізнаєтеся, як обрати якісне медіа, споживати професійний медіаконтент та бути більш стійким до можливих шкідливих впливів пропаганди та дезінформації.
Частина 2. Критерії якості інформаційних продуктів.
Як убезпечити себе від неякісного медійного продукту, шкідливих новинних повідомлень? Варто знати, яким саме вимогам вони мають відповідати, за якими стандартами створюються. З цього відео експертки ІДПО ви дізнаєтеся, яким критеріям має відповідати медійне повідомлення і переконаєтеся, що до кожної з новин, оприлюднених на будь-якому майданчику, можна прикласти "лекало", щоб зрозуміти - варто довіряти цій інформації чи ні?
Частина 3. Маркетинг та психологія в медіа.
Що таке правило "Шести С та Г" та як воно стосується заголовків новин? На які інтереси своєї аудиторії має орієнтуватися якісне медіа та чому не завжди орієнтується? Що таке "клікбейт" і у чому небезпека цього явища? В цьому відео від експертки ІДПО ви дізнаєтеся, як психологічні особливості пересічної людини дозволяють медіа просувати не дуже якісний продукт.
"Цей курс дає чудову можливість опанувати складні та важливі питання у простому форматі мінілекцій. Він буде цікавий всім, хто хоче розібратися у тому, як правильно споживати новини та іншу продукцію медіа. Ми навчимо, як відрізняти якісну інформацію від сміття, як під час війни протистояти маніпуляціям та пропаганді", - вважає одна з авторок відеотренінгу, аналітикиня ІДПО Наталія Стеблина.
Частина 4. Офіціоз та "паркет" у медіа.
Усі чули про інформаційне перенасичення: інформації стає так багато, що у ній важко розібратися. Для журналістів це означає, що новин потрібно виробляти більше, а часу на це стає менше. Саме тому у медіа останнім часом з'являється все більше офіціозу та паркету:
- До офіціозу уналежнюють публікації у медіа, створені за авторством чиновників міських чи обласних рад, департаментів ОВА, пресслужб силових структур тощо.
- У "паркетних" публікаціях йдеться про події, що проводяться не стільки для інформування громадян, скільки для просування самих організаторів.
У цьому відео від експертки ІДПО ви дізнаєтеся, якими є ознаки офіціозу та "паркету" і чому потрібно критично сприймати такі матеріали.
Частина 5. Що таке пропаганда та які її ознаки?
Як розпізнати пропаганду і не стати несвідомим помічником пропагандистів у поширенні брехні?
У цьому відео від експертки ІДПО ви дізнаєтеся про п'ять прийомів сучасної пропаганди:
- "нагромадження карт";
- "альтернативні факти";
- "фейкова підтримка";
- "стереотипізація";
- "накидання неймовірних версій".
А також про те, які формати та цифрові майданчики використовують пропагандисти, щоб ввести нас в оману.
Частина 6. Що таке "джинса"?
"Медіахабарництво", "журналістика в конверті", "платні новини" - так називають замовні матеріали у медіа в усьому світі.
В Україні найбільше поширена назва "джинса". "Джинса" - це публікація в медіа, створена в інтересах третіх осіб, що цілеспрямовано формує позитивний чи негативний імідж певної особи, чи організації, установи, не позначена як реклама і маскується під новину або журналістський текст будь-якого іншого жанру.
У цьому відео від експертки ІДПО ви дізнаєтеся про її ознаки:
- просування політика або бізнесу;
- поява ідентичних текстів про замовника;
- невмотивовані згадки;
- однобічне висвітлення теми та інші.
Соціологічне дослідження "Ставлення населення до медіа та споживання різних типів медіа", яке щороку проводить компанія InMind на замовлення міжнародної організації Internews/USAID, демонструє: більшість опитаних людей заявляють, що вміють легко розпізнати правдиву інформацію і фейки. А коли ж їм пропонують проаналізувати конкретні повідомлення, на жаль, картина інша. "Так відбувається тому, що громадяни спираються на свій досвід, а не на реальні навички перевірки фактів, оцінювання джерел тощо, - впевнена медіаекспертка ІДПО Тетяна Строй, - Наш короткий відеокурс стане у пригоді людям з різною освітою, різного віку, роду занять, споживачам різних типів медіа. Ми намагалися доступно пояснити, як працюють ЗМІ, чому помиляються чи свідомо маніпулюють, як швидко перевірити інформацію та як пересічний громадянин може вимагати більшої відповідальності від журналістів".
Частина 7. Як зрозуміти, чи варте медіа довіри?
Експерти ІДПО провели десятки тренінгів з медіаграмотності та протидії дезінформації, і неодноразово чули від учасників: "Ми зрозуміли, що не треба читати та дивитися. А що ж тоді треба?". На жаль, не існує "чарівної пігулки", як і "ідеального медіа". Проте, можна застосовувати прості правила, які допоможуть вам зрозуміти, чи варте джерело довіри.
У цьому випуску від експертки ІДПО ви дізнаєтеся, що:
- якісні, варті довіри ЗМІ, містять на сайті інформацію про редакцію, журналістів, контакти, редакційну політику;
- кращі медіа згадуються у "білих списках" чи дослідженнях медіаконтенту;
- якщо ви стикнулися з порушенням журналістських стандартів чи етики, то можете поскаржитися.
Частина 8. На що слід звернути увагу у журналістському матеріалі?
Посилання на джерело фактів - один з найважливіших стандартів професійної журналістики. Якщо з офіційними джерелами більш-менш все ясно, то як бути з довірою до інформації із соціальних мереж? Або до спікерів, думку яких транслює медіа?
У цьому випуску відео експертка ІДПО пояснює, на що насамперед варто звертати увагу:
- офіційні сайти урядових структур мають містити в адресному рядку gov.ua;
- публічні офіційні сторінки організацій, установ у Фейсбуці та Телеграмі позначаються значком - біла пташечка у блакитному колі;
- людина, яка коментує події чи є джерелом фактів, має відповідну компетенцію та досвід, її статус та ім'я чітко позначені;
- чи перед вами не псевдоексперт?
Частина 9. Як перевірити факти у медійному матеріалі?
В Україні вже декілька років працюють відкриті реєстри, а тепер вони зручно зібрані у Центрі компетенцій у сфері відкритих даних на порталі "ДіЯ". Відкриті дані насамперед допомагають контролювати роботу державних органів, покращувати державні сервіси та створювати нові.
У цьому відео експертка ІДПО розповідає, де та як можна просто та швидко у разі необхідності перевірити дані про організації чи осіб:
- на порталі "Дія";
- за допомогою аналітичних медіа;
- фактчеркерських ресурсів.
За словами Анастасії Вергелес, генеральної продюсерки компанії Quickly Production, що втілила задум ІДПО у форматі відео, зміст цього тренінгу дуже корисний і важливий, а викладення матеріалу – доступне та цікаве. "Незважаючи на свій доволі суттєвий медійний досвід, я дізналася з лекцій нове, і вже дещо змінила у своєму споживанні та ставленні до новин", - каже пані Вергелес.
