14 вересня 2022 р. 17:08

Зернові каравани та півріччя повномасштабної війни: як світові ЗМІ висвітлювали події Одеси в серпні

1863

Зернові каравани та півріччя повномасштабної війни: як світові ЗМІ висвітлювали події Одеси в серпні

Якщо навесні поширювалась думка, що світ поступово втомлюється від війни в Україні і новин стає значно менше, зокрема й про Одесу, то після підписання наприкінці липня «зернової ініціативи» між Україною, Туреччиною та ООН, кількість згадок Одеси та регіону зросла як ніколи. Увага медіа була прикута до можливості реалізації ініціативи, загрози її зриву через атаки росії та підготовки перших суден. Відтепер чи не щодня ЗМІ слідкують за караванами, які заходять до портів Одещини задля завантаження продовольством та відправки їх до країн Африки, Азії та Європи «зерновим коридором».

Як саме світові медіа висвітлювали цю та інші теми, в матеріалі.

Зернова ініціатива та візит генсека ООН

ЗМІ та інформагенства, такі як Reuters, CNN, The Guardian, The New York Times, Bloomberg, Deutsche Welle та інші пильно стежать, скільки кораблів залишають порти Одеси, Чорноморська та Южного, та скільки тонн агропродукції вони перевозять до інших країн. Така увага пов’язана з особливою важливістю поставок українського зерна до країн, що перебувають у скрутному становищі через загрозу голоду.

«Коли судно Razoni покинуло український порт Одеси з першою партією зерна з перших днів російської війни в Україні, від Сомалі до Туреччини, Індонезії та Китаю зітхнули з полегшенням, враховуючи, наскільки ці країни залежать від українського зерна для задоволення щоденних потреб.

Мільйони людей були штовхнуті до голоду, оскільки російська блокада спричинила стрімке зростання цін на зернові товари, які цього року досягли рекордних значень, оскільки понад 20 мільйонів метричних тонн української пшениці та кукурудзи залишилися в пастці в Одесі», - повідомляє CNN.

Перше судно, що перевозило українське зерно на світові ринки після вторгнення москви, безпечно стало на якір біля берегів Туреччини 2 серпня, а станом на початок вересня, кількість суден, що були відправлені «зерновим коридором», перевищила сотню.

Щоб особисто проконтролювати, як відбувається завантаження та відправка суден, в серпні Одеський порт відвідав генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш. За даними Reuters, на брифінгу в порту «Одеса» Гутерреш заявив, що країни, які розвиваються, потребують допомоги для закупівлі зерна, і закликав забезпечити безперешкодний доступ на світові ринки для українських продуктів харчування та добрив, а також російських, які не підпадають під санкції.

«Це угода між двома сторонами, які перебувають у гострому конфлікті. Вона безпрецедентна за розмахом і масштабом. Але попереду ще довгий шлях на багатьох фронтах», — сказав він.

На заклик Гутерреша співпрацювати українському і російському приватному сектору відреагували у The New York Times: «Його зауваження пролунали в розпал конфлікту, який підкреслив межі впливу його організації, коли один із її найпотужніших членів розпалює війну». 

The New York Times: Антоніу Гутерреш в Одеському порту

Наприкінці серпня Спільний координаційний центр, до складу якого входять представники України, росії, Туреччини та ООН, оголосив про новий маршрут доставки зерна. «Довжина нового судноплавного маршруту становить 320 морських миль, і він дозволяє скоротити транзит у морському гуманітарному коридорі та полегшити планування для судноплавної галузі. Жоден військовий корабель, літак або безпілотник не може наблизитися до судна, що проходить через коридор в радіусі 10 морських миль», - інформує CNN. 

«Це дозволяє скоротити транзит у морському гуманітарному коридорі та спростити планування для судноплавної галузі. Ця подія сталася після того, як за останні тижні з українських портів було відправлено понад 800 тисяч тонн зерна та інших продуктів харчування», — додають у Bloomberg.

Крім морського перевезення агропродукції, Україна була у пошуку альтернативних сухопутних шляхів для безпечного експорту. Так, після 23-річної перерви, повідомляє Reuters, держава відновила залізничне сполучення із сусідньою Молдовою, і завдяки цьому сполученню може перевозити 10 мільйонів тонн вантажів на рік.

«Україна прагне знайти нові способи експорту мільйонів тонн зерна, які застрягли внаслідок вторгнення росії. Молдова межує з Румунією, членом Європейського Союзу.

Лінія довжиною 22 км (12 миль) пролягає від Березиного на заході України до Басарабяски в Молдові», - пояснюють у виданні.

Пів року війни та повідомлення про чергові обстріли

В серпні 31-й День Незалежності України припав на півріччя повномасштабного вторгнення. У зв’язку з цим The Guardian оприлюднили великий матеріал «Пів року пекла в Україні: як божевільна війна путіна зайшла в глухий кут», в якому розповіли про події з 24 лютого, згадали й Одесу. «Мер Геннадій Труханов продемонстрував зміни серед багатьох українських чиновників на півдні та сході країни, які раніше вважалися проросійськими, але тепер рішуче стали на бік Києва», - пише видання. 

Автор статті підкреслює, що 24 серпня у рамках традиційного військового параду на центральну вулицю Києва Хрещатик привезли десятки покручених частин російської військової техніки: «Це і визнання того факту, що українська армія потрібна на фронті, і чорногумористичний реверанс до повідомлень про те, що путін сподівався провести парад перемоги після стрімкого завоювання Києва».

Півріччю повномасштабної війни присвятили матеріал і The New York Times - «Непокора – це настрій дня, коли українці святкують свою Незалежність», окремо і про Одесу: «Портове місто Одеса є великою нагородою та особистою одержимістю президента володимира путіна, який знає, що від нього залежить доля України. Без Одеси Україна скоротилася б до стану безвиходу до моря. Але майже пів року війни Одеса чинить опір».

Не ігнорують The Guardian, Reuters, CNN, Euronews та інші видання й обстріли Одещини російськими ракетами. 

17 серпня щонайменше четверо людей отримали поранення, було знищено базу відпочинку та кілька будівель. 21 серпня п'ять російських крилатих ракет «Калібр» були випущені вночі з Чорного моря по регіону. Дві були збиті українськими ППО і три влучили в сільськогосподарські цілі, але обійшлося без втрат.

Росія заявила, що ракети знищили склад боєприпасів, що містив ракети для ракет HIMARS виробництва США. Однак у Києві та Одесі заявили, що потрапив снаряд у зерносховище.

Оперативне командування «Південь»: На місці російського ракетного обстрілу будівлі готелю працює пожежник

Також Reuters з посиланням на міноборони Великобританії повідомляло, що Чорноморський флот продовжує використовувати крилаті ракети великої дальності для підтримки наземних наступальних дій, але зберігає оборонну позицію: «Нині обмежена ефективність Чорного флоту підриває загальну стратегію вторгнення росії, частково через те, що десантна загроза Одесі наразі в основному нейтралізована».

Підтримка ЮНЕСКО та новини культури  

30 серпня Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) заявила, що хоче додати Одесу до списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.

«Чорноморський порт Одеса знаходиться всього в декількох десятках кілометрів від лінії фронту і вже постраждав від артилерійського обстрілу, повідомили в ЮНЕСКО. Минулого місяця було знищено частину великого скляного даху та вікон Одеського художнього музею, відкритого у 1899 році», - пише Reuters.

У виданні також зазначають, що ЮНЕСКО профінансує ремонт художнього музею, а також допоможе відновити Одеський музей сучасного мистецтва. Крім того, ЮНЕСКО забезпечить наймання додаткового персоналу, який займатиметься охороною колекцій. Організація також допоможе з оцифруванням творів мистецтва та засобами захисту.

З початку масштабного вторгнення співробітники Одеського художнього музею вилучили понад 12 тисяч робіт для безпечного зберігання, повідомляє The New York Times. Залишився один великий портрет, на якому Катерина Велика, російська імператриця.

The New York Times: Покинута Катерина ІІ

«Вона є підручником російської імперської пропаганди», — коментує виданню куратор Гера Грудєв, — «Картина завелика, щоб її можна було перенести, і, крім того, залишивши її, видно, що російські окупанти нам байдужі».

Авторка: Ірина Семенюта

Поділитися