Істерика щодо дерусифікації та Труханов, який «закликає» до переговорів: моніторинг російської пропаганди

У російських «ЗМІ» Одещина залишається популярною темою в новинних та аналітичних матеріалах, якщо більшість з них можна так охарактеризувати. Одеська область постійно перебуває під інформаційним прицілом російської пропаганди, особливо від початку повномасштабної війни. Медіа рф не втомлюються регулярно створювати контент, що дискредитує регіон, його мешканців, чи події, що напряму або частково торкаються Одеси та області. В цих матеріалах можна натрапити як на звичні меседжі, наприклад, що «Одеса – це росія» чищо Україна блокувала транспортування зерна, так і про вигоду США та Польщі від війни або про «розбазарювання» історичної пам’яті.

Протягом першої половини 2022 року експертна група спільно із виданням «ІзбірКом» та Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» здійснювала моніторинг ЗМІ рф, досліджуючи їх на предмет зміни пропагандистських завдань та цілей, виявлення прихованих меседжів та викриття дезінформації щодо Одещини.

Моніторинг підготовлений за допомогою програми "Краля", створеною виданням «ІзбірКом».

Експерти продовжили дослідження й проаналізували, що писали російські «ЗМІ» про Одещину вже за серпень. Усього було знайдено 78 матеріалів, в яких дослідили наявність фейків та маніпуляцій. Ці тексти російські пропагандисти використовували для дезінформації свого населення та впливу на українські медіа, які, не перевіривши інформацію, могли публікувати неправдиві факти чи судження.

Для медіамоніторингу були обрані 4 російських ЗМІ: Russia Today, Известия, Ведомости, Лента.ru, на основі яких вдалося проаналізувати 78 публікацій, в яких містилися згадки за ключовими словами «Одеса», «одеський», «одесит».

Основні наративи, які стосувалися Одещини в серпні

Найчастіше повідомлення стосувалися Одеської області безпосередньо, інколи ж Одеса згадувалася побіжно – в межах наративів про всю нашу країну. В таблиці наведені ті наративи, які неодноразово повторювалися та поширювалися у серпні.

Як можна побачити з таблиці, найпопулярнішими наративами протягом всього серпня у російських ЗМІ були «Південь України / Одеса – це росія» (19 матеріалів) та «Україна була винна у блокуванні вивозу зерна з портів» (17 матеріалів).

«Одеса – це росія»

У серпні, як і у попередні періоди моніторингу, час від часу з’являлися новини, в яких депутати рф, колаборанти чи «експерти» називали Одесу або Південь України територією росії. Так, на думку запорізького колаборанта-пропагандиста Володимира Рогова, Одеса та ще кілька міст на півдні України «ніколи не були українською землею» і що вони «були створені російськими державними діячами». Можна лише додати, що за такою логікою такі міста Зеленого Клину, як Владивосток, Хабаровськ та інші, які були засновані українцями, ніколи не були російськими землями, а тому мають увійти до складу України.

Просування вищезгаданого наративу також подавалося у вигляді ідеї створення нових федеральних округів, у які ввійдуть «звільнені» південні та східні міста України, включаючи Одещину, про що розповідав депутат держдуми Анатолій Вассерман, колишній одесит. Також про Україну в цілому він додав, що «як і будь-яка терористична організація, вона має бути повністю ліквідована». Так пропаганда готує росіян до майбутніх «перемог» і можливості продовження поглинання нашої держави під терміном «звільнення».

Ще один прояв поширення наративу «Одеса – це росія» був у день державного прапора рф 22 серпня. Тоді заголовки згаданих російських «ЗМІ» поширювали вигадку про те, що одесити підтримують росію, вивісивши російські триколори у себе на балконах. Лише 2 прапорів на одному будинку було достатньо, щоб пропаганда переконувала власне населення у тому, що для одеситів це «російське місто» і вони чекають на воз’єднання з «російським світом», як тільки рф «денацифікує» і «демілітаризує» країну.

Україна винна у блокуванні вивозу зерна з портів

Тему чорноморських портів росія експлуатує ще з початку повномасштабного вторгнення: спочатку брехали про те, що саме Україна, а не росія замінувала море. Потім – про те, що Україна нібито тримає в заручниках екіпажі моряків-іноземців. Перед підписанням зернової угоди наголошували, що домовлятися потрібно саме з росією, бо Україна блокуватиме таку угоду. Однак коли влітку з чорноморських портів усе ж вирушили перші пароплави, наратив трансформувався з теперішнього в минулий час та у вигляді нагадування продовжував просуватися в російських ЗМІ. Як завжди, причиною російська пропаганда називала українські міни, які начебто блокували вивіз зерна, коли насправді це були міни країни-агресора, яка маніпулятивно перекладала відповідальність на Україну.

Іноді в новинних матеріалах певних російські «ЗМІ» навмисно уникали згадки про Україну, коли зазначали, що зернову угоду підписували лише ООН, Туреччина та росія. Так вони намагалися показати, що наша країна нібито не має впливу на міжнародні процеси. А своєму населенню демонстрували свою силу та вагомість на світовій арені.

Окрім цього, у перші дні місяця пропаганда наголошувала на тому, що саме завдяки росії став можливий вихід пароплавів із чорноморських портів. Як заявляло міністерство оброни рф, в організації гуманітарної операції з виходу судна Razoni з українським зерном із порту Одеси нібито взяли активну участь російські офіцери, які входять до складу спільного координаційного центру у Стамбулі. А в кремлі ще й додали, що це «вельми позитивний» факт, висловивши сподівання, що домовленості між сторонами виконуватимуться надалі. Однак, як відомо, саме росія полюбляє порушувати різні міжнародні угоди. Так, саме вона на наступний день після підписання угоди вдарила по порту Одеси. Проте все ж поки що експорт зерна із чорноморських портів триває.

Польща і США наживаються на бідах України

Щоб розсварити або хоча би внести розбрат у відносини між Польщею та Україною, російські «ЗМІ» поширювали наратив «Польща заробляє на проблемах України». Поштовхом та джерелом для цього стала інформація від Служби зовнішньої розвідки рф (СЗР рф). За її даними, польські компанії (які саме компанії, звісно, розвідка не вказує) вирішили скористатися складною ситуацією морського транспортування нашої країни та купують сільгосппродукцію України за сильно заниженими цінами, що може призвести до банкрутства аграріїв. А поляки нібито планують скупити їх господарства та землі за копійки. При цьому росіяни підводили таку «юридичну базу»: нещодавно ухвалені два закони: 1) про особливі гарантії полякам та 2) про приватизацію, що допускатиме продаж українських промислових підприємств з 50% знижкою. Проте тут не обійшлося без обману. Перший згаданий закон взагалі не містить інформацію про економіку та бізнес, а другий теж є вигаданим аргументом, який вдало підійшов до назви законопроєкту.

У розрізі цього наративу Одеса згадується як порт, що розпочав транспортувати зернові культури через Чорне море після укладення угоди, що може зіпсувати «стратегічні плани Польщі на заробітку від війни в Україні». Оскільки перевезення продовольства суднами поки не відбувається на повну потужність, сухопутний спосіб через Польщу буде надалі вигідний для неї. «Розвиток ситуації на Одещині та Миколаївщині важко передбачити. Тому Польща все одно збереже важливу роль у транспортуванні української продукції. При цьому, судячи з інформації СЗР, українські аграрії від цього нічого не отримають» – так коментує ситуацію «експерт» - співробітник Інституту країн СНД Олександр Дудчак.

Згодом у російських «ЗМІ» з’являється ще одна можливість зіпсувати відносини України з іншою вкрай важливою союзною країною – США, висвітливши її, як таку, якій вигідна повномасштабна війна. Цей наратив напряму стосувався Одещини. Американський сенатор Марко Рубіо заявив про необхідність сприяти наданню страхових послуг суднам, що вивозять зерно з одеського порту. Він також зазначив, що створення максимально надійних умов може дозволити вивозити з Одеси додаткові обсяги зерна та пом'якшити глобальну продовольчу кризу.

Цього разу російська пропаганда вирішила дорікнути сенатору через коментарі політолога Івана Мезюхи, який заявив, що американці завжди наживаються на бойових діях, а тому не можна виключати, що сенатор займається лобіюванням, порушуючи тему страхування. Він обізвав ці заяви «політичною психологією американського політичного істеблішменту — отримувати вигоду з будь-якої військової авантюри», звинувативши при цьому США, що вони і винні у початку цієї війни.

«Україна – недокраїна»

Наратив, який простежувався в середині серпня, отримав назву «Україна – це недокраїна». Подавався він через попередження від оглядача The National Interest Іллі Тимченка щодо можливої втрати доступу до Чорного моря, берегова лінія якого проходить через Одещину та обласний центр. Така ситуація, на його думку, призведе до економічної катастрофи та перетворить Україну на «державу-обрубок» без виходу до моря. Таким чином, російські «ЗМІ» вкотре намагалися підкреслити нібито нікчемність та слабкість України.

Істерика з приводу дерусифікації Одеси

Ближче до завершення серпня російська пропаганда стала обурюватися через дерусифікацію вулиць міст України, зокрема й Одеси. Таку тему «ЗМІ» країни-агресора просто не могли обійти і реакція була практично миттєвою. У новинах з’явилися «істеричні» фрази – «неадекватна заява», «повна маячня», «це абсурдне рішення київського режиму», «не довго вони носитимуть такі назви», «росія звільнить Одесу та поверне історичні назви», «після цього Одеса вже не буде колишньою» тощо. Проте найбільше таке рішення зачепило наукового керівника Центру етнічних та міжнародних досліджень росії Антона Бредіхина, що розлетілося всіма російськими «ЗМІ». Він прокоментував таку дерусифікацію як «тотальне розбазарювання історичної пам'яті України», додавши, що це небезпечно для збереження обличчя міста, а також, на його думку, це рішення «викличе бурю обурення громадськості», тільки от якої громадськості він не уточнив.

«Україні потрібні переговори»

І останній наратив, що дуже активно поширювався серед «ЗМІ» рф наприкінці серпня стосується «закликів до переговорів України з росією». Його джерело – одеський мер Геннадій Труханов, який дав інтерв’ю італійському виданню «Corriere della Sera». Причиною для поширення цього заклику стала нечітка відповідь на одне із запитань про повернення українських територій. Міський голова сказав: «Очевидно, я мрію повернутися до наших кордонів у 1991 році, але треба крок за кроком домовлятися, поступово шукати компроміси, уникати конфронтації». Саме друга частина цієї відповіді і стала ключовою для російської пропаганди, яка активно використала цю фразу для своєї користі й почала поширювати те, що одеський голова міста закликає нашу владу до необхідності переговорів з рф.

Згодом українські медіа підхопили це, що одразу викликало резонанс в суспільстві. Уже за кілька годин Труханов мусив виправдовуватися, назвавши «вкидами» інформацію про його заяву. Також він дорікнув українським журналістам, які передрукували російське вкидання, додавши, що переговори можливі лише після того, як російські війська залишать територію України.

Фейки та маніпуляції

Окрім основних наративів, що прослідковувалися протягом серпня, не можна оминути й різноманітні маніпуляції та відверті фейки, що пов’язані з Одещиною. Все це подавалося на внутрішню російську аудиторію, а також використовувалося як «удари» по українському суспільству.

Найпопулярнішими фейками залишаються новини про українську армію та техніку. Так, Міноборони (МО) рф заявило, що українські військові розмістили зенітну установку на даху школи у Великій Балці, а також по периметру виставили блокпости, а підхід до будівлі замінували. Ще в одній публікації МО рф стверджувало, що в школі с. Нерубайське дислоковані «бойовики націоналістичних батальйонів», обладнані склади боєприпасів і розміщена бронетехніка, додавши, що евакуацію мешканців з прилеглих будинків навмисно не проводили. Жодних фото або відеопідтверджень цих дій з боку ЗСУ міністерство не надало в жодній із ситуацій, а у самих російських «ЗМІ» були фото самої будівлі МО росії. Обидва фейки були миттєво розвінчані самими мешканцями обох сіл. На офіційній сторінці Нерубайської сільської територіальної громади, до якої входять обидва вищезгадані населені пункти, опублікували два відео з оглядом шкіл, де чітко видно, що жодної військової техніки чи інших об’єктів як всередині, так і зовні у навчальних закладах немає.

Російська пропаганда також полюбляє створювати новини на основі неназваних «джерел». До прикладу, вже у самому заголовку новини «Джерело розповіло про контакти українського забудовника з угрупуванням «Джабхат ан-Нусра», пропаганда прямо каже, що інформацію їм надало «джерело». У самій новині уточнюється, що «джерела» - «інформовані». І на цьому акцентується впродовж всієї новини. Проте від кого ж саме отримано інформацію, в публікації замовчується. З такими «джерелами» інформації можна придумувати десятки, а той сотні новин на місяць, маніпулюючи суспільством і повідомляючи йому те, що хоче російська влада.

В ході моніторингу зустрічались маніпуляції із заголовками та підзаголовками. Нижче наведені приклади, як три з досліджуваних нами російських «ЗМІ» сформували заголовки та короткі підзаголовки однієї і тієї ж новини. Скрізь на перший план виставлені різні акценти: США попередили про ймовірну катастрофу з боку росії, National Interest повідомляє, що Україна залишиться без доступу до моря. Або просто без вказівки на джерело так само передбачають погані наслідки для України. Саме такi заголовки/підзаголовки для росіян точно будуть клікабельними, проте коли вони прочитають наступний абзац, стане зрозуміло, що всі ці попередження/передбачення/прогноз склала конкретна людина – оглядач видання National Interest Ілля Тимченко, а не надійні джерела, яким можна довіряти.

Висновки

Як показали результати дослідження, Одещина постійно перебуває під прицілом інформаційних атак російської пропаганди, яка досі «очікує та мріє» про входження регіону до складу рф.

Основними наративами, що прослідковувалися протягом серпня, були «Південь України / Одеса – це росія» та «Україна була винна у блокуванні вивозу зерна з портів».

У різні серпневі періоди простежувалися наративи, що мали на меті зіпсувати стосунки нашої країни з іноземними державам, або ж маніпулювали під виглядом «турботи та підтримки росії у виконанні зернової угоди».  Також пропаганда не хотіла сприймати нас, як незалежну країну, зі злістю сприймала різні рішення, які ухвалювала українська влада, зокрема щодо дерусифікації, та намагалася примусити йти на компроміси.

Окрім цього російські «ЗМІ» використовували провідні види дезінформації – фейки та маніпуляції, завдяки яким просувалися потрібні меседжі та заклики. Серед основних – українські військові бази, що знаходяться біля цивільних приміщень – шкіл, садочків, житлових будинків тощо; відверті маніпуляції із заголовками та підзаголовками; використання невідомих джерел у вигляді «інформованих джерел» у матеріалах; маніпулятивне використання лише необхідної інформації, виривання цитат із контексту.

Можемо підсумувати, що кремлівські наративи, фейки та маніпуляції продовжують становити загрозу інформаційному полю Одещини, адже через шалений потік новин, який значно збільшився від початку повномасштабного вторгнення, деякі пропагандистські меседжі все ж можуть потрапляти й в українські медіа через неуважність або через брак перевірки достовірності інформації. Тому важливо продовжувати моніторинг російської пропаганди, щоб надалі виявляти наративи та дезінформацію й намагатися блокувати інформаційні вкидання проросійських ЗМІ.

Автор: Владислав Борищук