Аміак у порту "Південний" та версії обстрілу Одеси: Великодні фейки російської пропаганди

Росіяни продовжують обстрілювати житлові будинки та видавати їх за «військові об'єкти». Цього року в Одесі головне свято православних вірян - Великдень, стало трагічним. 23 квітня у Київському районі міста ворожа ракета влучила в шістнадцятиповерховий житловий будинок, серед загиблих тримісячна дитина.

Однак російські ЗМІ цинічно продовжують заперечувати відповідальність своєї країни за ці злочини та звинувачують у всьому ЗСУ.

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи російської пропаганди за 23-24 квітня.

Вбивство доньки, матері, бабусі і «високі ідеали»

«Велике свято об’єднує православних християн навколо високих моральних ідеалів і цінностей» – заявив Путін у своєму привітанні з нагоди Великодня. 

Насправді, «високими моральними ідеалами і цінностями» були начинені сім ракет, які 23 квітня, напередодні Великодня, випустили по Одесі росіяни. У підсумку лише в одній родині відразу загинуло три покоління – тримісячна дівчинка, її мама і бабуся. Батько малечі вижив лише тому, що в цей час пішов у магазин за паскою. 

Бані церков у Росії покривають чистим Zолотом

Про те, що Московський Патріархат виступає єдиним пропагандистським фронтом з Кремлем, засвідчує також допис її прес-аташе Володимира Легойди у своєму телеграм-каналі, що «Київ готовий влаштувати провокації в Великодню ніч». Бо міноборони РФ в унісон повідомляло, що ЗСУ збирається обстріляти православні храми в Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Сумській та Харківській областях.

Насправді, нічого подібного, звичайно, не трапилось. До того ж після трагедії в Одесі і написів «Христос воскрес» на снарядах, Україна була готова до того, що саме російська армія буде влаштувати відповідні провокації. 

Було заздалегідь повідомлено про можливі обстріли, запроваджено посилену комендантську годину і рекомендовано відвідувати церкви для освячення та богослужіння після її завершення. Все це дуже скидається на те, що Україна готувалася сама себе обстрілювати? Обстріли власних територій, з метою подальших аморальних звинувачень в цьому України, вже увійшло в звичку саме Росії.

Хоча про яку християнську мораль з боку Росії можна казати, якщо церковні бані там вже почали оздоблювати нацистським знаком?

Мораль не повинна заважати зґвалтуванню

До речі, із мораллю в Росії взагалі офіційно запропонували не «заморочуватися». В ефірі «Вечора з Соловйовим», обговорюючи «спецоперацію в Україні» так і сказали: «Мораль не повинна заважати виконанню правильних рішень». Це все, що потрібно знати про ставлення Росії до моралі, цінностей і решти високих слів.

Насправді, напевно, саме «неперешкоджанням моралі здійснювати правильні рішення» в Росії на майбутніх судових процесах пояснюватимуть як під час окупації Ірпеня троє російських військових на очах у 17-річної дівчини ґвалтували та жорстоко били її маму та 15-річну сестру. А всього, за словами уповноваженої з прав людини Людмили Денисової, з 1 квітня до неї звернулися вже понад 400 осіб. Більшість звернень – у зв’язку зі статевими злочинами, скоєними військовими РФ.

Як замітали сліди одеських ракет

А щодо «великодніх ракет», які прилетіли в Одесу, то російські телеграм-канали спочатку бадьоро писали, що «ракети досягли своєї мети» – об’єктів військової інфраструктури.

Об’єктивні дані з місця трагедії вказують на те, що метою був саме житловий будинок. Фото з місця трагедії, опубліковані на сайті Одеської міськради, також підтверджують саме цей факт, а не те, що причиною руйнувань стали уламки ракети української ПВО.

І лише після цього, кремлівські телеграм-канали почали швиденько замітати сліди у своїх постах.

Голова МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що єдина мета російських ракетних ударів по Одесі 23 квітня – терор. Також обстріл російськими військами міста узгоджується із заявою російських окупантів про намір прокласти коридор до Придністров’я (так званої «ПМР»).

Аміак у «Південному»

За браком успіхів на полі бою, саме терор і поширення панічних настроїв серед мирних українців залишаються останньою зброєю агресора. Ці настрої намагаються провокувати заявами Міністерства оборони РФ на кшталт: «В районі одеського порту «Південний» спецслужбами України планується провокація із застосуванням отруйних хімічних речовин для звинувачення військ РФ у нібито завданні ударів по об’єктах цивільної інфраструктури…».

Насправді, до заздалегідь підготовленої провокації з аміаком у «Південному» Україна була готова. Речник Одеської ОВА Сергій Братчук повідомив, що такі заяви – спроба психологічного тиску: «Навпаки – це ми готуємось до того, що Росія може використати хімію. Мета в них одна: створення панічних настроїв серед людей. Психологічний тиск, перш за все – на цивільне населення. І виправдання своїх можливих провокацій, які вони нам приготували». 

Японській хімкомплект роспропагандистів

У перманентній пропагандистській хімічній війні Росії з Україною з’явився новий противник. Ним, доволі неочікувано, стала Японія.

І трапилось це після того, як вона нагадала, що Південні Курили є «окупованою територією». Саме таке формулювання міститься в оновленій версії «Синьої книги дипломатії» МЗС Японії. Його не використовували з 2003 року. Раніше МЗС Японії також засудило російське збройне вторгнення в Україну, назвавши його «насильством, яке підриває основи міжнародного порядку не тільки в Європі, а й в Азії».

До того ж офіційний Токіо повідомив, що надасть Україні комплекти ядерного, біологічного та хімічного захисту (NBC), а також дрони в рамках допомоги нашій країні в протистоянні російській військовій агресії.

Цього вистачило, щоб Японія офіційно стала для Росії «недружньою країною».

Першими на таке рішення Кремля відреагували звісно офіційні особи другого-третього ешелону та пропагандисти.

Японія була готова і до цього. І завчасно убезпечила себе від цих та майбутніх російських пропагандистських атак. Ще на початку квітня Міноборони країни повідомило про введення посади старшого координатора глобальної стратегічної розвідки, який буде публікувати правдиву інформацію про війну в Україні, а також відстежувати фейки з РФ та Китаю.

Зі свого боку, японці могли б пригадати Москві, наприклад, про підозрілі зв’язки із терористами Аум Сінрікьо, які в 1995 році здійснили хімічну атаку із застосуванням зарину в токійському метро. 

Нова російська «освіта» про Україну

А ось з правдою про Україну, її історією та сьогоденням у самій Росії вирішили боротись вже зі шкільної парти.

Як повідомляє «Медиазона», у перший же день війни співробітники видавництва «Просвещение» отримали вказівку прибрати згадки про Україну скрізь, де це можливо, особливо в підручниках з історії. 

Насправді, якщо України за задумом російських пропагандистів немає, то про що вони говорять 24/7 по телевізору?  Хто ж тоді, збирався напасти на Росію? І на кого врешті-решт зараз летять «Калібри» та «Іскандери», начинені кремлівськими «високими моральними ідеалами та цінностями»?

Більше про російське вторгнення у хроніці ІзбірКома.