Проникнення російської пропаганди в український медіапростір у грудні 2020 року

Спростування й замовчування причетності Кремля до отруєння Олексія Навального стало пріоритетом російської пропаганди в Україні наприкінці 2020 року.

Як зазначає політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Петро Бурковський, для цього в інтернет-просторі використовувалися засоби дискредитації особисто Навального, а в телеефірі — інформаційна блокада з цього питання.

Так, він зазначив, що під час традиційної підсумкової пресконференції Путін озвучив меседжі по Донбасу, нацистах і вакцині, за допомогою яких російська пропаганда оброблятиме мізки прихильників «русского міра» й тих, хто вагається, в новому році. Пов’язує ці меседжі єдина тема — нібито неспроможність української влади проводити політику в «інтересах народу», які обов’язково відтворюють уявлення путінської команди про інтереси Росії.

• Зеленському бракує «політичної мужності», щоб об’єднати країну та припинити війну на Донбасі. Українська влада оглядається на націоналістів та прагне переглянути Мінські домовленості.
• Росія нарощуватиме підтримку окупованого Донбасу.
• Росії не вистачає потужностей для виробництва своєї вакцини, тож тривають пошуки іноземних партнерів.
• Крим має проблеми з водою, оскільки Україна ще до окупації ігнорувала проблеми забезпечення Криму водою.
• Україна спільно зі США голосувала проти російської резолюції Генасамблеї ООН про засудження героїзації нацизму.

«Проте у виступі Путіна пролунав іще один, на нашу думку, найважливіший меседж, який послідовно відпрацьовували проросійські медіа в Україні. Президент Росії назвав спробу отруєння свого політичного опонента Олексія Навального «провокацією американських спецслужб», а розслідування Навального обставин цього зірваного замаху — «легалізацією інформації західних спецслужб», спрямованою на його особисту дискредитацію та приниження всієї Росії.

Що дає підстави вважати, що саме кейс отруєння Навального був найголовнішим у грудні? Річ у тім, що, за підсумками дослідження «Google Україна», в українському сегменті найчастіше шукали інформацію, пов’язану з Олексієм Навальним. Про це навіть медіа Медведчука з необережності встигли повідомити своїх глядачів.

08.12.20

ТК ZIK

«ВЕДУЧА: Коронавірус, коронавірус і рекомендації, і вибори у Сполучених Штатах Америки — такими виявилися найпопулярніші запити українців у пошуку Google серед наших співгромадян у 20-му році. Також наші співвітчизники активно шукали, де купити медичну маску. І ті, хто не знайшов, цікавилися в інтернеті, як зшити маску, зрештою. Що таке пандемія? — також цікавились наші співгромадяни. Покупки року також дивують. Із десяти топзапитів вісім стосуються ковіду, окрім 12-го айфону. Персоною року став російський політик Олексій Навальний»», - зазначив він.

Водночас, як зазначає Петро Бурківський, згідно з опитуванням Фонду «Демократичні ініціативи», лише 1,1 % опитаних згадали про отруєння Навального як про «подію року». Тобто ми можемо припустити, що боротьба Навального проти Путіна до моменту його отруєння навряд чи цікавила українців на тлі війни на Донбасі, окупації Криму та всього комплексу ворожої політики Кремля стосовно України.

«Узагалі, ситуацією в Росії цікавляться переважно російськомовні громадяни, орієнтовані на Росію, російську масову сучасну чи класичну культуру. Отруєння Олексія Навального з кінця серпня обговорюється в медіях. Однак це була переважно внутрішня російська тема. Протести в Білорусі та друга хвиля ковіду мали до останнього часу більший резонанс в Україні. А в грудні російський інформаційний простір зазнав два справжні потрясіння: оприлюднення Навальним першої (14 грудня, 22 млн переглядів) і другої (21 грудня, 22 млн переглядів) частини неймовірного за зібраним фактажем розслідування замаху на його життя.

Поширення цієї інформації відбувалося й в українському сегменті інтернету та ютуба. І якщо у «традиційних» питаннях українсько-російського протистояння кремлівські меседжі виконують роль збереження ядра своїх прихильників та розхитування й поширення зневіри серед тих, хто перейшов до Зеленського чи зайняв вичікувальну позицію, то сенсаційна інформація про замах на Навального за участі ФСБ могла вдарити вже по нерішучих прихильниках «русского міра».

Навіть гірше, кейс Навального ставав сильним аргументом для демонстрації справжніх мотивів та цілей політики Путіна. Доведенням того, що це в Росії переслідують і вбивають політичних суперників, тоді як в Україні їм дозволяють володіти медіахолдингами й парламентськими фракціями», - пише він.

Втім, на думку аналітика, про загрозливість кейсу отруєння Навального для позицій Росії в Україні свідчить двоскладова тактика, обрана проросійськими медіа та політиками.

«Зокрема, в інтернет-просторі, де панує висока конкуренція й неможливо щось приховати, просувалися тези, спрямовані на дискредитацію Навального та його розслідування. Нижче наводимо хронологію у зворотному порядку, щоби показати, як це робили проросійські медіа («Страна.ua», «Вєсті», ZIK). При цьому топові пропагандисти взагалі воліли на цю тему не висловлюватися. Наприклад, Шарій, який раніше пов’язував діяльність Навального із «зовнішним впливом», знехтував цією темою.

Головний меседж простий і давно відомий нам по Донбасу та збитому малазійському боїнгу: в Навального немає доказів на користь своєї версії. Отже, що насправді з ним сталося, — невідомо.

А от у медіахолдингу Медведчука за кейсом отруєння Навального була застосована максимальна інформаційна блокада. Лише на «Інтері», в «Подробицях», усього двічі за місяць (14 грудня і 24 грудня) коротко згадали про отруєння, супроводивши це коментарями про «західні корені» розслідування та спростування Кремля й російських лікарів.

На цьому тлі решта українських олігархічних медіа Коломойського, Пінчука й Порошенка виглядала виграшно. Однак жодна «проукраїнська» чи «прозахідна» політична сила чи лідер не використалася кейсом Навального, щоб завдати дошкульного удару по Кремлю. Президент Зеленський, який рік тому поклав відповідальність за Другу світову війну на гітлерівський Рейх та сталінський СРСР, теж пропустив нагоду потріпати нерви Путіну.

А даремно.

Адже у грудні російська сторона та її «помічники» в Україні не добирали засобів для просування своїх меседжів.

Зокрема, на питання «чому на Донбасі немає миру?» пропонувалася відповідь, яка маскує й заперечує агресію Росії: «Зеленський не бажає виконувати Мінські домовленості».

У відповідь на питання «чому Україна потерпає від коронавірусу?» критикувалися карантинні заходи та відмова українського уряду від «російської вакцини». Треба зазначити, що в даному разі Віктор Медведчук не зупинився перед відвертою брехнею у прямому ефірі: виявляється, тільки російська вакцина пройшла третій етап випробувань, а західні вакцини — ні.

«Третій етап клінічних випробувань вакцини від коронавірусу "Супутник V" закінчується раніше всіх інших світових вакцин. Про це повідомив голова політради партії "Опозиційна платформа — За життя", народний депутат України Віктор Медведчук під час брифінгу в кулуарах парламенту».

Якщо це так, то Reuters щось наплутав, коли поставив російській вакцині тільки другий етап...

На запитання «чому все так в цілому погано в Україні?» давалися дві стандартні відповіді: тому що Україною з 2014-го керують США та МВФ, а культура занепадає через «тотальну українізацію». Звісно, при цьому теж тотально замовчується негативний вплив війни та окупації українських територій та не менше 200 років послідовної русифікації українських земель у складі Російської імперії та СРСР.

Тож, за великим рахунком, треба подякувати гуглу, що він ще дає можливість усім, хто бажає, знайти різну інформацію про причини та наслідки подій. Російську пропаганду американський пошуковик ще не видаляє, але й не приховує незручні факти й контраргументи. Поки що це чи не найбільший ефективний інструмент протидії системним російським зусиллям», - зазначає експерт.