14 лютого 2020 р. 13:45

Свободі слова - гайки? Як влада нам цензуру накручує

Свободі слова - гайки? Як влада нам цензуру накручує

В Одесі жартують - кожна впливова людина повинна мати своє ЗМІ. І справді, місто - чи не рекордсмен в Україні за кількістю медіа.

Тут налічується близько 30 телекомпаній, понад два десятки друкованих видань та ще стільки ж - онлайн-платформ.

Україна, на відміну від Росії, може пишатися розмаїттям медіа, думок та свободою критикувати владу. Та, схоже, можливість вільно висловлюватися почала добряче дратувати наших можновладців. Тож волелюбним українцям вирішили прикрутити гайки. 

Мова йде про два дуже цікаві законопроекти - "Про дезінформацію" міністра культури Володимира Бородянського та "Про медіа", співавтором якого є ексгенпродюсер "1+1" Олександр Ткаченко. Останній, до речі, Верховна Рада може розглянути у першому читанні вже найближчим часом. 

У чому ж цікавість цих законопроектів? Прикриваючись благим наміром боротьби з російською пропагандою, нам хочуть фактично ввести цензуру і пильний нагляд за тим, хто і що пише й говорить в Україні.

І якщо ви думаєте, що це стосується лише журналістів, то дуже помиляєтеся. Під роздачу потрапляють також блогери та навіть звичайні користувачі, які постять свої фото чи поширюють відео смішних котиків. 

Більш детально про те як, кому і чим загрожують нові ініціативи влади, читайте у нашому матеріалі. 

Міністерство цензури? 

Ведете сторінку в соцмережах? Вітаємо - вже зовсім скоро ви можете опинитися під прицілом Міністерства культури. Так, це не жарти. Не врятує навіть те, що ваш контент - це лише селфі з філософськими цитатами і ви поза політикою. 

Взяти медіа та соцмережі під контроль пропонує міністр культури Бородянський у своєму законопроекті "Про дезінформацію". Ідея нібито й правильна і потрібна, але якщо добре в ній поритися, хочеться зайвий раз переконатися чи не твій президент Путін і чи не видно з вікна Кремль. 

Давайте розберемося більш детально в небезпеках законопроекту Мінкульту: 

Про війну - зась! За заклики до агресії проти інших держав, а також за пропаганду чи виправдання застосування військової сили ви будете нести … кримінальну відповідальність. Тобто, якщо на День незалежності чи на День захисника Україні ви напишете, що свою країну треба захищати від ворога, то цілком можете готуватися до в'язниці. Передусім, ця норма може  буде застосована до військових, волонтерів, а от прихильники Росії лише потиратимуть з цього руки. 

Великий брат бачить все. Якщо законопроект Бородянського ухвалять, то в соцмережах потрібно буде реєструватися лише під власним іменем та прізвищем. Мало того - слід буде вказати, як з вами можна зв’язатися. Тому більше ніяких псевдонімів. Навіть популярні блогери, які не хочуть світити своє справжнє ім`я та прізвище, змушені будуть розкрити всі карти. 

Тяжка доля популярності. Маєте 5 тисяч підписників у соцмережах чи ваш контент щодня дивляться більше 5 тисяч користувачів? Будьте ласкаві надати дані про себе інтернет-провайдеру, який, в свою чергу, зможе передавати їх такому собі Уповноваженому з питань інформації. Фактично, це буде людина-цензор, яка вирішуватиме чи гідний ваш контент українського інформпростору. 

"Зараз щось подібне існує, але не тому, що людина популярна, а тому, що на неї заведена кримінальна справа. Слідчий іде до судді, отримує його санкцію, і запитує айпі-адресу, - пояснює член правління Інтернет Асоціації Максим Тульєв. - Якщо хтось має більше, ніж 5 тисяч підписників, і він має бути якось ідентифікований, то це буде Радянський Союз".

Обережно з поширеннями. Якщо раптом ви репостнули неправдиву новину, то очікуйте покарання. Це не жарт - відповідальність за фейк нестимуть не лише ті, хто його запустив, а й кожен користувач, який його поширить. Дійсно, навіщо навчати людей медіаграмотності, якщо простіше їх покарати. Безпечніше буде репостити котиків і красиві цитати. 

Професійні журналісти та звичайні. Закон розділяє всіх на дві категорії: професійні журналісти і журналісти. Останніми будуть блогери і користувачі соцмереж. Якщо ж ви журналіст, який працює в редакції, то вам необхідно буде вступити у спеціальну асоціацію. Не хочете в асоціацію? Тоді у вас заберуть акредитацію і не дозволять постійно займатися журналістикою. 

Вбити довіру до медіа. Новацією законопроекту є і те, що на матеріал журналіста можна буде поскаржитися вищезгаданому Уповноваженому з питань інформації, і той візьметься перевіряти матеріал. Доки триватиме перевірка, на матеріалі стоятиме помітка червоним кольором "перевіряється". Тож якщо матеріал викриватиме, припустимо, корупцію перших осіб держави, то його легко можна буде притримати на тривалий час. 

"Історія з омбудсменом взагалі неправильна, - каже  директорка ГО "Детектор медіа" Галина Петренко - Якийсь державний орган, який точно призначається Кабміном, який є залежним від влади, моніторить весь інформпростір України, бо на російський він не може впливати. Уже на цьому етапі питання - наскільки спроможна будь-яка одна інституція визначити, що є неправдою по будь-яких темах? Тобто він буде проводити розслідування, буде розбиратися і в питаннях нацбезпеки і в коронавірусі?"

Укркомнадзор? 

Не менше насторожує і законопроект групи депутатів "Про медіа", який дозволяє владі втручатися в роботу інтернета. А саме - цензурувати сайти та блогерів. 

Зокрема, законопроект передбачає реєстрацію усіх інтернет-ЗМІ. Регулюватиме все це діло Національна рада з питань телебачення та радіомовлення, формування якої дуже важко назвати об'єктивним. 

"Там 8 членів, половину призначає парламент, половину - президент. В умовах парламентської монобільшості можна говорити, що всі 100% призначає президент. І такому органу хочуть віддати право регулювати всі медіа, включно з блогерами. Наразі Нацрада не має організаційної спроможності це робити. Але, якщо буде такий закон, то цей орган може його застосовувати вибірково просто до окремих гравців", - застерігає Галина Петренко.

Регулятор зможе дістатися й контенту блогерів і карати їх за грубі порушення штрафом або блокуванням. "Неможливо заблокувати надійно доступ до порталу з новинами чи якогось блогера, - додає член правління Інтернет Асоціації Максим Тульєв. - Хто бажає отримати доступ - отримає. Але від цього інтернет буде повільнішим і менш надійним. Тобто ця система не вирішить того, що від не вимагають, але споганить інтернет".

Ще одна цікава новація стосується таких популярних платформ як YouTube та Netflix. Автори законопроекту хочуть оподаткувати цих гравців на українському ринку. І це нормально, адже ззначна частина українців користується ними і платить гроші за послуги. Однак небезпека полягає в тому, що депутати хочуть зобов’язати YouTube та Netflix платити 20% податку, що в кілька разів більше, ніж в інших країнах. До прикладу, у Франції стрімінгові платформи мають платити лише 3%. Звісно ж, це "надихне" світових інтернет-монстрів працювати в Україні (насправді ні). 

У разі ухвалення проекту закону,  реєструватися будуть зобов'язані усі закордонні платформи. Депутат Микита Потураєв, один зі співавторів новації, уже погрожував заблокувати великих інтернет-гравців, якщо вони не будуть дотримуватися норм ще не прийнятого закону. Утім депутату не треба буде й старатися, адже, швидше за все, вони втечуть з українського ринку самі. 

Чому закручування гайок це не вихід?

Так, Україна вже шостий рік протистоїть Росії не тільки військово, а й інформаційно. У наших соцмережах, на телебаченні тощо дуже багато російської пропаганди, яку іноді складно відрізнити і якій треба протидіяти. 

Однак переймати авторитарний досвід Росії при боротьбі з її ж інформаційною агресією - не вихід. Тотальний контроль в Інтернеті можна обійти за допомогою спеціальних програм. А ворожнеча з журналістами та блогерами, замість прозорих правил та відкритого спілкування, лише гратиме на руку агресору. 

Якщо журналісти та блогери будуть під ковпаком Уповноваженого з питань інформації чи Нацради, то навряд чи можна говорити про незалежну журналістику. За будь-яку критику влади можна одразу стати "агентом Кремля". Це зробить наші медіа імпотентними, особливо, якщо так званій асоціації професійних журналістів влада буде нав'язувати свої правила висвітлення інформації чи проведення інтерв'ю. 

До того ж, насправді, в українському законодавстві вже є норми, які можна використовувати для боротьби з фейками. Просто вони несправедливо рідко використовуються проти медіа чи блогерів, які поширюють неправду. 

"В кримінальному законодавстві написано, що неправдиве повідомлення, яке створює суспільну небезпеку, карається законом санкцією. Розумний адвокат та розумний прокурор може цим скористатися. Більше ста судових розглядів було щодо закликів до насильницької зміни конституційного ладу України", - підтверджує колишній заступник міністра інформполітики Дмитро Золотухін.

Вдосконалювати українське медіа законодавство, безумовно, необхідно. Однак журналістику та користувачів соцмереж треба захищати, а пропагандистів притягувати до відповідальності. А не навпаки. 

Влада мала б передусім подбати не про систему покарання за фейк для пересічного українця, а про те, щоб грати на випередження - робити акцент на медіаграмотності, навчати своїх громадян розрізняти правду від фейків та споживати якісний контент. 

Передусім суворим законодавство має бути для відверто пропагандистських ресурсів та персоналій. Визначити їх не так вже й важко, насправді. А якщо ж ставити однакові правила для пропагандистів та професійних журналістів, які працюють на благо країни, то це лише далі розділятиме суспільство, а не об'єднуватиме його для перемоги над запудреними мізками. 

Дарина Рогачук, Центр спільних дій

Поділитися