Одеська друкарня, яка обійшла імперські заборони, але не пережила забудовників

Суперечки про міф Одеси не припиняються. Одесити в реаліях війни намагаються усвідомити своє місто, інакше поставитися до минулого і через нього до майбутнього. У цьому матеріалі йтиметься не про пам'ятники, які стоять на черзі до демонтажу, а про друкарню, що оминула імперські заборони на друк української книжки, де друкувалися гроші УНР, але яка програла у боротьбі із забудовниками. 

Манівцями заборон

Наприкінці 1883 року, коли російською імперією вже були введені Валуєвський циркуляр (1863) й Емський указ (1876), підприємець родом з Чернігівщини Юхим Фесенко відкрив в Одесі типографію.

Юхим Фесенко. Фото: Одеська національна наукова бібліотека

Саме тут у 1885 році вперше всупереч заборонам видали українську книгу – літературний альманах "Нива". Двохтисячний наклад розкупили протягом кількох місяців. По "Ниву" книготорговці приїздили з Києва, а Іван Франко в "Зорі" привітав одеську громаду з виходом збірника. Цього ж року Юхим Фесенко надрукував окремими виданнями три тексти з альманаху – "Чортячу спокусу" І. Нечуя-Левицького, "Утоплену" М. Старицького та "Знахарку" Дніпрової чайки.

Альманах "Нива". Фото: Цифрова колекція Одеської національної наукової бібліотеки

Відтоді підприємець також активно видавав Тараса Шевченка. Саме він уперше в Одесі надрукував "Катерину" окремою книгою, а з нагоди 75-річчя Кобзаря видав також "Княжну", "Москалеву криницю" та драми "Назар Стодоля". Крім того, у Фесенка надрукував свій покажчик "Тарас Шевченко в літературі та мистецтві" М. Комаров. Ця праця, яку в Одесі перевидали доповненою, заклала основи наукової бібліографії Шевченка.

У типографії, яка тоді вже переїхала на вул. Рішельєвську, 47, надрукували збірки українських пісень з нотами, "Чорну раду" (зокрема й проілюстровану) П. Куліша, праці О. Плюща і єдину збірку віршів Г. Комарової.

Про те, як Фесенку вдавалося видавати українську літературу, попри заборони, у коментарі Інтенту розповідає історик Олег Луговий: "Це можна було робити лише російським правописом. Тобто це була така гра в малоросійську говірку: раз говірка, то і правопис мусить бути великоросійський, просто слова якісь викривлені. Ця поступка і дозволяла немов би обходити указ (Емський, - ред.). Ну а після 1905 року він і поготів втратив дієвість і його вже не дотримувались".

З 1885 до 1918 Фесенко видав близько 75 найменувань українськомовних видань. У міській друкарні, для порівняння, за 1834-1854 роки вийшло близько 20 книг.

Фото: kraeved.od.ua

На зрізі XIX-XX століть, друкована продукція була не по кишені масовому читачеві. Тоді Юхим Фесенко був одним із перших, хто став практикувати видання недорогих книг і брошур. Виготовлені з дешевого паперу, вони ставали доступними для селянина, робітника та службовця, але зберігали притаманне Фесенковим виданням якісне художнє оформлення.

Гроші УНР

Коли восени 1917 року Українська Центральна Рада третім універсалом проголосила створення Української Народної Республіки, однією з небагатьох друкарень, чиї технічні можливості дозволяли виготовлення купюр виявилась типографія Фесенка.

Розмінні білети міста Одеса, 1917 р. Фото з архіву Подільського міського краєзнавчого музею

"Під час Української революції 1917-1921 років типографія почала випускати грошові одиниці. Спочатку це були одеські марки, паперовий еквівалент 15, 20 та 50 копійок, малюнок яких розробив український художник Амвросій Ждаха. 17 травня 1918 року типолітографія Ю. І. Фесенка уклала договір з Міністерством фінансів на друк карбованців для Української держави", – розповідає Олег Луговий.

Протести проти демонтажу друкарні 

Протест біля мерії 2021 рік. Фото: Ізбірком

У липні Одеський окружний адміністративний суд почав розгляд справи щодо забудови друкарні Юхима Фесенка та театру "Рішельє" за позовом громадської організації "Автомайдан".

Раніше Одеський окружний адмінсуд провів останнє підготовче засідання щодо судового позову приватної компанії "Одеса сіті", яка вимагає скасувати приписи від Мінкульту та обласного департаменту культури щодо заборони будівництва на території друкарні Фесенка та театру "Рішельєвський".

Нагадаємо, суддя Одеського окружного адміністративного суду Любов Токмілова зупинила дію припису департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації щодо заборони будь-яких будівельних робіт на території друкарні Фесенка та колишнього кінотеатру "Рішельєвський". 

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко 11 червня відвідав Одесу та завітав до друкарні Фесенка - колишнього пам'ятника архітектури, який планують знести. У своєму Телеграм-каналі міністр зазначив, що поки не відбувся судовий розгляд апеляції, міністерство виступатиме проти рішення на користь забудовників. 

У 2021 році, попри протести громади, ТОВ "ОДЕСА-СІТІ" демонтувала будівлю друкарні Юхима Фесенка і розпочала на її місці будівельні роботи. Сьогодні на місці друкарні Фесенка побудований, але не введений в експлуатацію черговий ЖК. 

Ольга Козел