Меню
Соціальні мережі
Розділи
29 жовтня 2025 р. 19:28
"Нарешті Труханова позбавили громадянства", - активіст Анатолій Мазур
This article also available in English5021
Анатолій Мазур. Фото: Інтент/Авторка Наталія Довбиш
Позбавлення Труханова громадянства нагадало нам мітинги та події спротиву меру за ці понад 10 років. Саме тому ми поговорили з активістом, учасником самооборони Майдану Одеси Анатолієм Мазуром, який відвідав мітинг 14 жовтня та був учасником протесту після суду у 2018 році. Ми говорили також про війну, можливості громадської активності та молодь. Дивіться повну версію інтерв’ю та читайте скорочену на Інтенті.
Дивіться повне відео на youtube-каналі Інтент
Анатолію, почнемо з такого гарячого важливого, а потім перейдемо до, в принципі, історії з вашого життя. Ми багато питаємо про минуле, тому будемо і трошки в ньому копатися, але сьогодні я хочу вас запитати про 14 жовтня. Ви були на мітингу під міською радою. Розкажіть, як для вас ці події сприймалися, враховуючи історію вашого життя? Як ви відреагували на цей мітинг?
Нарешті це сталося. Це давно треба було зробити. Про російське громадянство Труханова не перший рік вже говорять. Одна справа, якби він від нього відмовлявся якось публічно і казав, що зробив помилку. Типу, не правий був, не знав, а зараз мову вчу, пісні співаю, вишиванки роблю. А він же ж брехав! Для чого? Коли повномасштабне вторгнення почалось, його не було, це наводить на певні думки. Я вважаю, що він чогось чекав. І нарешті вже є доказова база: про громадянство, про ідентифікаційний код для сплати податків. Ну і все інше. СБУ, я думаю, добре попрацювало. І це перемога.
А як ви ставитесь до того, що про російське громадянство Труханова говорять досить давно, а зараз питання вирішилося в один день.
Можливо це співпадіння, але можливо, хтось в ОПешечці (Офісі Президенту - ред.) готується до виборів. Якби воно там не було. Це давно треба було зробити, це зробили. Якщо Зеленський або Єрмак придумають, як це використати для себе, я вважаю, що їм багато балів це не додасть. Але я за це їм вдячний сьогодні.
Якщо говорити про 2014 рік, то тоді ми не говорили про війну так багато і так відкрито, як ми це робили у 2022 році. Ви в цей момент були дорослою людиною, яка мала свій досвід бізнесу і взагалі свій життєвий досвід. І тут ви розумієте, що в країни відбирають Крим, починаються події на території Донецької та Луганської областей. Як це для вас було?
Я всім кажу з початку 2009 року, після анексії Абхазії та Південної Осетії, що у нас потенційні дві точки в країні є, в яких може відбуватись бойові дії, або якесь вторгнення чи гібридна агресія. Я казав про це з 2009 року, наголошував: буде питання по Криму, і на 100% ще будуть якісь дії на Донбасі. Я морально був до цього готовий, скажімо так. Я ж після 2 травня почав волонтерити. Хотів воювати, але зламав дві руки, з велосипеда впав. Доля як така. Почав волонтерити, їздити в Донецьку область. І якраз в районі Іловайська, коли ті події були, у мене зламалась машина, і я не зміг поїхати. На три дні зупинився. Потім пішов в департамент охорони здоров’я та соціального захисту в Одеській обладміністрації. Я прийшов просто подивитися, як воно все працює, як приймаються рішення, хто за що відповідає, без якогось втручання. Тоді керував Саакашвілі. Прийшов подивитись на його команду, мені було цікаво. Був дуже вражений, і в одну, і в іншу сторону. Дикий супротив був у Одеській області, Одесі, з приводу приходу Саакашвілі і його команди. А потім гризня почалася, і вони себе доїли.
Враховуючи, що ви їздили в Донецьку область, бачили війну, яка була до повномасштабної, чи думали ви колись над тим, чому суспільство так мало говорить про цю війну?
Ну так завжди, коли війна десь далеко, вона не сприймається суспільством…
Десь далеко, це коли вона в іншій країні, на іншому континенті…
Нас дуже хвилювала війна в Сирії, наприклад? Йде адаптація, люди звикають, навіть до війни, а потім настає стадія відторгнення. Щоб забути та не думати про це, якщо серйозно, то страшно.
Ми почали говорити про те, чи є зараз ось ця стадія відчуження від війни у суспільства наразі. Чи бачите ви її?
Так, бачу. На жаль, бачу. Я її також відчуваю. Усі знають, що йде війна, хто винен, що путін – х..ло, не забуває ніхто. Але зараз відключають світло, а винен чомусь Зеленський. Якщо ТЦК, то теж Зеленський. Всі забувають, що його вже вибрали на виборах, чесних, там вже нічого не накидали. Я не фанат Зеленського. Але коли є зовнішня агресія, то єдиний правильний шлях – це об’єднатися навколо державної ідеології, яку зараз президент уособлює в собі.
Анатолій Мазур. Фото: Інтент/Авторка Наталія Довбиш
Чи бачите ви зараз зміни в молоді, яка готова відстоювати свої рішення?
Це наступне покоління. Є кому залишити державу, є з кого вибирати навіть. Хлопці та дівчата – молодці.
Ми говоримо про Одесу. Розкажіть, яка вона для вас? Та, яка класна, улюблена та цінна, в якій ви бачите хороше?
Одеса Мазура... Яка вона? Коли знайомі приїжджають до мене, я їм показую Молдованку, провулки, двори. Це наша Мексика. Коли в бар заходиш, і всі обертаються, хто це новий такий прийшов. Слобідка мені подобається. Пересип – ось така, яка вона є, іноді там проїхати по тих ставках, полях зрошення. Це Європа наша. Одне з моїх бачень, щоб Одеса стала велосипедною столицею України. Бо тут м'який клімат і багато часу можна їздити. А скільки проблем вирішилось б з громадським транспортом! Я просто трохи пожив в Німеччині й там навчився постійно пересуватись на велосипеді. Це чисте здоров'я. Але там таке все стерильне... Це незрозуміло для мене... Це таємна країна.
