20 жовтня 2022 р. 19:01

Три президенти та багато парламентів: як обирають керівників держави у Боснії і Герцеговині

Фото: ASSOCIATED PRESS

(Фото: ASSOCIATED PRESS)

У Боснії і Герцеговині (БіГ) 2 жовтня відбулись вибори, за результатами яких наступні чотири роки продовжить функціонувати одна з найскладніших систем врядування у світі. Ця держава здобула незалежність внаслідок розпаду Югославії у 1992 році, але аж до 1995-го на її теренах тривала кровопролитна війна із сотнями тисяч жертв через етнічні чистки та інші воєнні злочини. Завершилась Боснійська війна підписанням Дейтонських мирних угод, які й складають більшість нинішньої Конституції країни.

У БіГ мешкають три великі етнічні групи: мусульмани боснійці, католики хорвати та православні серби. Перші дві складають більшість у Федерації Боснії і Герцеговини, що є автономною одиницею в складі держави Боснії і Герцеговини, а більшість сербів проживають у Республіці Сербській (РС), що наділена ще ширшою самоврядністю. Законодавство БіГ формується в двопалатній Парламентській Асамблеї (Скупщині), і такі ж двопалатні парламенти діють в обох автономних утвореннях, а в РС також створили посади Президента та віцепрезидента. Окрім цього, у складі БіГ існує самоврядний округ Брчко, єдиний в Європі, а Федерація БіГ поділена на 10 кантонів, кожний із яких також має свої законодавчі органи та уряди. Таким чином у Боснії і Герцеговині діють 14 урядів.

Президентство

Силою, що має об’єднувати це різноманіття автономних утворень, є Президія БіГ, яка складається з трьох людей: боснійця, хорвата та серба. Вони обираються на чотири роки та змінюють одне одного на посаді Голови кожні 8 місяців. Оскільки боснійця та хорвата можуть обирати лише мешканці Федерації, а серба - Республіки Сербської, то така система не раз піддавалась критиці за недостатнє представлення етнічних меншин у цих областях: серби у ФБІГ не можуть проголосувати за сербського кандидата до Президії, така ж ситуація з боснійцями та хорватами в РС. Тим не менш, іншої робочої схеми поки що запропонувати ніхто не зміг.

До Президії проходить кандидат, що набрав просту більшість голосів. Переобиратись на посаду президенти можуть багато разів, але не займати її довше двох термінів поспіль. Троє очільників держави спільно проводять зовнішню політику, включаючи представництво БіГ в міжнародних організаціях, призначення послів (також за принципом етнічної рівності), досягнення та ратифікацію договорів зі згоди парламенту. Президія несе відповідальність за виконання рішень Парламентської Асамблеї, вносить до неї пропозиції бюджету та не рідше, ніж раз на рік, звітує про витрати. Тріумвірат також за згодою Палати представників призначає Голову Ради Міністрів, який у свою чергу, за тією ж процедурою номінує своїх колег.

Кожний член Президії має повноваження цивільного командування збройними силами, а всі збройні сили держави, згідно з Конституцією, повинні діяти для захисту суверенітету та територіальної цілісності БіГ, і жодні сили одного з утворень всередині держави не мають права знаходитись на території іншого без згоди місцевого уряду та Президії БіГ. Для координації військової діяльності президенти очолюють створений ними Постійний комітет. Очільники держави мають приймати рішення консенсусом, тобто одноголосно, хоча якщо цього досягти не вдалось, і згоди двох членів Президії має вистачити.

У такому разі, незгодний президент може заявити, що рішення підриває життєві інтереси утворення, з якого він був обраний. Така заява направляється до Національної Асамблеї Республіки Сербської, якщо була зроблена сербом, або до боснійських чи хорватських делегатів у Палаті народів Федерації БіГ, в залежності від етнічності автора. Якщо дві третини з тих, хто розглядає звернення, його підтримають, то рішення Президії не вступить у дію.

Цьогорічні вибори привели до головування двох нових представників народів БіГ. Найбільшого резонансу викликала перемога боснійця-реформатора Деніса Бечіровіча над своїм опонентом-консерватором Бакіром Ізетбеговичем з результатом у 57% проти 37%.

Боснійський член Президії Деніс Бечіровіч

Бечіровіч йшов на вибори від коаліції з 11 боснійських партій, що прагнуть до більшої співпраці як між народами всередині Боснії і Герцеговини, так і з іншими країнами. Поразку Ізетбеговича назвали "принизливою", оскільки він очолює найбільшу боснійську партію та вже був членом Президії у 2010-2018 роках, продовживши справу свого батька Алії Ізтбеговича, що очолював країну за різних систем з 1990 до 2000 року.

Від хорватів за собою зберіг на другий термін президентське крісло Желько Комшич, випередивши опонентку Боряну Крішто з результатом 54,5% проти 45,4%.

Комшича висував Демократичний фронт, що стоїть на значно більш ліберальних засадах, ніж націоналістична Хорватська демократична співдружність його конкурентки.

Представник Хорватії в Президії БіГ Желько Комшич

Менш значні зміни очікують на сербське крісло в Президії Боснії і Герцеговини. З 2018 року його займав Мілорад Додік, відомий своїми проросійськими поглядами та прагненням відділення Республіки Сербської від БіГ. Він несподівано відмовився йти на другий термін, обравши натомість балотуватись на посаду Президента РС, але замість нього на вибори пішла та отримала 52,5% голосів його однопартійка та колишня прем’єрка РС Желька Цвиянович.

Президентка Республіки Сербської Желька Цвиянович

Такий розподіл членства у Президії не пророкує легкого досягнення консенсусу з більшості питань і лише тісна співпраця боснійця та хорвата зможе забезпечити прийняття хоч якихось рішень, що покращили б економічну ситуацію в Боснії і Герцеговині та наблизили б державу до омріяного членства в ЄС.

Парламентська Асамблея Боснії і Герцеговини

Саме таку назву має головний законодавчий орган держави, аби не плутати його з парламентом одного з автономних утворень - Федерації БіГ. Боснійською його називають "Парламентська Скупщина". Загальнонаціональний парламент складається з двох палат: нижньої Палати представників та верхньої Палати народів. До Палати представників входять 42 депутати, дві третини з яких (28 чоловік) обираються на території Федерації, а ще 14 - Республіки Сербської. У згадуваному окрузі Брчко можуть обирати, до виборців якого утворення приєднуватись. Як бачимо, тут уже розподіл відбувається виключно за географічним принципом, обов’язкова етнічність не прописана ані в Конституції, ані у Виборчому кодексі, тим не менш, зрозуміло, що представники однієї етнічності прагнуть провести до парламенту своїх кандидатів.

Безпосередньо обирають на багатомандатних округах лише 21 депутата від ФБіГ та 9 від РС, інші мандати (7 і 5 відповідно) називаються компенсаційними та розподіляються пропорційно серед партій, що набрали більше 3% голосів. Термін скликання Асамблеї складає 4 роки.

На нинішніх виборах, незважаючи на вже згадану поразку Бакіра Ізетбеговича, саме консервативна Партія демократичної дії, членом якої він є, набрала найбільше голосів (25%) на території ФБіГ. У РС її підтримали лише 3,7% виборців, натомість там з майже 42% впевнено лідирує Союз незалежних соціал-демократів Додіка. У ФБіГ на другому місці партія ще однієї кандидатки, що не отримала президентське крісло, Боряни Крішто - Хорватська демократична співдружність (14,9%), на третьому - Соціал-демократична партія БіГ (13,5%), і лише на четвертому "За громадянську державу" (10,2%), до якої входить Демократичний фронт переобраного президента Желька Комшича. У Республіці Сербській на другому місці опинилась головна опозиційна партія - Сербська демократична партія (18,25%), члени якої заявляють про фальсифікації на виборах і протестують проти результатів, як парламентських, так і президентських виборів у РС.

Таким чином, найбільші партії в Палаті представників зберігають свої позиції з, можливо, незначним збільшенням чи зменшенням кількості місць, тому від нового парламенту не очікують помітних змін у політиці, покладаючи сподівання про реформи на трьох президентів.

Верхня палата Скупщини називається Палатою народів. Вона має складатися з 15 делегатів, до розподілу яких знову застосовується етнічний принцип. Дві третини - представники Федерації БіГ, п’ять боснійців та п’ять хорватів, обрані в Палаті народів ФБіГ. При цьому серби чи делегати іншого походження в цьому органі не повинні брати участь у процедурі. Ще п’ять делегатів до верхньої палати Парламентської Скупщини обираються з числа сербів Національною Асамблеєю Республіки Сербської, і тут уже представники інших етносів, що можуть бути її членами, мають право голосу.

Усі законодавчі рішення приймаються лише зі згоди обох палат Парламентської Асамблеї БіГ. Вона ухвалює закони, необхідні для впровадження рішень Президії, регулює бюджет, вирішує, чи погоджуватись на ратифікацію договорів, та розв’язує інші питання, що можуть виникати. Рішення в обох палатах мають прийматися простою більшістю, але важливо, щоб до неї входила хоча б третина голосів обранців з кожного утворення. Якщо ця умова не виконується, то спікер та два його заступники (усі троє обрані за вже відомим етнічним принципом) проводять консультації, щоб голосування відповідало вимогам. У разі провалу й цих зусиль, закон все ж ухвалюється простою більшістю, якщо проти нього не виступає більше двох третин представників певного утворення.

Автор: Олексій Воронко

Поділитися