Перемога зі смаком поразки - Макрон закликає до компромісу опозицію після парламентських виборів

19 червня у Франції завершились вибори до нижньої палати парламенту – Національної Асамблеї, яку часто називають «третім туром» президентських виборів. Від волевиявлення народу залежить, чи матиме Президент Республіки Емманюель Макрон свою більшість у законодавчому органі, чи держава перейде у так званий період "співіснування", коли голова держави та голова уряду належать до протиборчих таборів.

Незважаючи на сильну президентську владу в П’ятій Республіці, французький парламент усе ж наділений багатьма важливими функціями. Парламентарі приймають закони, ратифікують міжнародні договори у найчутливіших сферах (мир, торгівля, фінанси, зміни до законодавства чи території), контролюють діяльність уряду та можуть винести йому вотум довіри чи недовіри.

Законодавчий орган складається з двох палат: верхньої - Сенату з 348 членами, та нижньої - Національної Асамблеї, що включає 577 депутатів. Останні обираються на п’ять років прямим загальним голосуванням за мажоритарною системою. Уся держава, включаючи заморські території та громадян за кордоном, поділена на 577 виборчих округів, де французи голосують не за партії, а за конкретного кандидата. Для перемоги в першому турі потрібно набрати більше 50% голосів, а також, щоб вони складали більше 25% зареєстрованих виборців. Утім, таке стається рідко, тому в другий тур виходять кандидати, що набирають більше 12,5% голосів усіх зареєстрованих виборців. Зазвичай їх двоє, проте іноді буває більше. Якщо ж ніхто не набирає потрібну кількість голосів, то до другого туру проходять ті два кандидати, які отримують найбільшу підтримку. 

На нинішніх виборах президентській коаліції "Разом!" вдалось провести до Національної Асамблеї 245 депутатів, що вказує на втрату очільником держави своєї абсолютної більшості, для якої потрібно 289 осіб. Хоча спільної програми об’єднання семи партій не публікувало, із окремих заяв президента, прем’єр-міністерки Елізабет Борн та програм місцевих кандидатів від коаліції можна побачити основні ідеї "макроністів".

Аврора Берже, президентка пропрезидентської парламентської групи "Відродження"

Вони в основному підтримують пенсійну реформу Емманюеля Макрона, що передбачає підвищення пенсійного віку з 62 до 65 років та збільшення мінімальної пенсії до 1100 євро з нинішніх майже 900. Окрім того, плануються деякі зміни до критеріїв виплат громадянам, що не мають роботи чи влаштовані на неповну зайнятість.

"Разом!" також виступають за продовження терміну знижок на паливо, фіксовані ціни на газ та електрику до кінця року, зниження податків загалом, а то і їхнє скасування на подарунки та спадок. Усе це направлено на підвищення купівельної спроможності французів, як і проєкти створення нових робочих місць у сферах освіти та охорони здоров’я.

На додачу, велику увагу президентської коаліції направлено на посилення внутрішньої та зовнішньої безпеки. У планах – подвоєння кількості резервістів, набір правоохоронців, полегшення розгляду запитів на надання притулку та скарг про домашнє насилля. Останнє також перегукується з тим, що Макрон хоче зробити питання рівності між жінками та чоловіками одним із основних на свою другу п’ятирічку, наприклад, шляхом потрійних штрафів за прояви сексизму.

З точки зору екології, "Разом!" хочуть побудувати шість невеликих ядерних реакторів нового покоління та 50 вітрових електростанцій на морі, а також збільшити користування сонячною енергією, щоб вивести Францію із залежності від вуглеводнів (газу, нафти та вугілля).

Другою за кількістю депутатів у Національній Асамблеї стане фракція ще одного об’єднання – ультралівого Нового народного екологічного та соціального союзу (Nupes) зі 131 представником. На його чолі стоїть колишній кандидат на президентських виборах, що посів третє місце, Жан-Люк Меланшон, а до об’єднання увійшли його партія "Франція Нескорена", "Європа Екологія – Зелені", Соціалістична та Комуністична партії Франції.

Жан-Люк Меланшон у Парижі 19 червня 2022

На відміну від своїх конкурентів, ця коаліція випустила програму з близько 650 пунктів. Серед них такі соціальні ініціативи, як зниження пенсійного віку до 60 років, підвищення пенсій до мінімальної зарплати, яку планують збільшити до 1500 євро, скорочення робочих годин до 35 на тиждень, визнання вигорання професійним захворюванням, гарантування довгостроково працевлаштування безробітним з повною професійною підготовкою.

Окремий великий розділ програми Nupes складає екологія. Тут пропонують вписати в Конституцію "зелене правило", яке вимагає не брати від природи більше, ніж вона може поповнити, сприяти розвитку громадського транспорту, особливо залізниць, що мають замінити короткі авіаперельоти. Лівий блок прагне перейти на 100% відновлюваної енергетики із відходом як від вуглеводневої, так і від атомної, привести Францію до політики "нуль відходів" та сприяти "харчовій незалежності" держави, створивши 300 тисяч робочих місць у сільському господарстві та запроваджуючи стандарти органічного землеробства. На додачу до цього, у програмі прописується необхідність прийняття законодавства для захисту навколишнього середовища.

До заявлених планів Nupes також належать боротьба з бідністю, гарантування права на житло, реформи у сферах оподаткування, охорони здоров’я, освіти, фінансування культури. Ліві пропонують зміни й до функціонування демократії у Франції: перехід до Шостої Республіки, перерозподіл обов’язків Президента та парламенту на користь останнього, пропорційна система на виборах, замість нинішньої мажоритарної, обов'язковий референдум при зміні Конституції й виборче право громадянам з 16 років та іноземцям на місцевих виборах.

Дивіться також: Монобільшість соціалістів та ривок ультраправих — як минули позачергові вибори в Португалії

Окрім того, Nupes прагне відновити довіру між громадянами та поліцією й збільшити кількість службовців, як і "Разом!". У своїй програмі союз лівих має на меті збільшення фінансових і людських ресурсів для захисту дітей, а також легалізацію та нагляд за продажем і споживанням канабісу для боротьби з залежністю. На додачу до цього, Nupes також приділяє значну увагу рівності та боротьбі з дискримінацією, включаючи не лише покарання за сексизм чи ґендерно зумовлене насилля, а й викорінення расизму, жорстокості стосовно ЛГБТ+ та позбуття обмежень для людей з інвалідністю.

У питаннях зовнішньої політики та дій у рамках ЄС об’єднання лівих загалом повторює свої ідеї: прагнення до мінімальних викидів СО2, екологічне сільське господарство, перекладання основних податків на заможних, гідне ставлення до мігрантів, боротьба за рівність.

Варто втім зазначити, що всі з чотирьох партій мають свої застереження з тих чи інших питань спільної програми, тож політичні сили всередині "Нового союзу" об’єднує хіба що приналежність до лівого крила. Більше того, коли наступного дня після другого туру Жан-Люк Меланшон запропонував усім новообраним від Nupes створити одну групу в парламенті, жодна з партій на це не пішла, щоб не втрачати власного впливу.

Третьою за кількістю отриманих місць у Національній Асамблеї стала ультраправа партія "Національне зібрання" (RN), група якої складається з 89 депутатів. Програма цієї політичної сили повністю відображена в програмі її очільниці Марін Ле Пен для президентських виборів, яку ІзбірКом аналізував раніше.

Марін Ле Пен була єдиною претенденткою на посаду президента групи RN

RN пропонує підвищувати купівельну спроможність зниженням ПДВ та звільненням від оподаткування молоді до 30 років. Ця партія прагне індексувати пенсії, а вік виходу на пенсію залишити без змін. У планах RN також збільшення кількості ліжок у лікарнях, житла для студентів та посилення покарань за злочини. Партія Ле Пен висловлюється проти будівництва сонячних та вітрових електростанцій, які натомість хочуть замінити атомними та гідроелектростанціями. Виступаючи проти мігрантів, RN опікується правами людей з інвалідністю та стає на захист жінок від харасменту.

На четвертому місці, за результатами виборів, опинилась партія республіканців (LR), від якої до Національної Асамблеї пройшов 61 депутат. Представники цієї політичної сили вбачають корінь багатьох наявних у Франції проблем у великих державних витратах. Для їх зменшення республіканці пропонують боротися з податковим та соціальним шахрайством, ввести санкції проти тих, хто зловживає страхуванням по безробіттю, ретельніше перевіряти іммігрантів та обмежити їхній доступ до ряду безкоштовних послуг. Представники LR також бажають припинити перехід нелегальних іммігрантів на легальне становище, обмежити річні обсяги законного в’їзду, зробити жорсткішими умови надання громадянства та депортувати всіх незаконних мігрантів і радикальних іноземців.

Олів’є Марлекс, президент парламентської групи республіканців

Для боротьби з ісламізмом республіканці також планують закрити 100 салафітських мечетей, зробити обов’язковими рентгенологічне дослідження кісток для тих, хто має статус неповнолітнього без супроводу, заборонити вуаль для супроводжуючих осіб у школі та університеті та посилити санкції проти носіння вуалей, які повністю закривають обличчя, в громадських місцях. До питання безпеки в LR також підходять із планами переозброєння правоохоронців, побудови додаткових тюремних місць, введення фіксованих законами вироків (як партія RN), посилення покарання для неповнолітніх та частішим застосуванням суспільно корисних робіт.

Республіканці також прагнуть підтримувати розвиток сільської місцевості, надаючи допомогу фермерам із європейського бюджету, надаючи перевагу місцевим виробникам, забезпечуючи справедливий доступ для всіх мешканців до якісних громадських послуг менш ніж за 45 хвилин від місця їхнього проживання та розвиваючи освіту. У LR заявляють і про необхідність розірвати угоди про вільну торгівлю, що йдуть всупереч державним інтересам, таких як CETA (Канада) або із МЕРКОСУР (Південна Америка), що створюють конкуренцію французьким виробникам та "сприяють збільшенню викидів парникових газів".

Парламентські вибори в Ісландії: серед депутатів - багато жінок і "пірати"

Для зменшення останніх республіканці хочуть замінити наявні системи обігріву такими, що працюватимуть із біоматеріалами, та поставити на меті досягнення нульової втрати енергії в будинках. На додачу до того, LR планують сприяти залізничному транспорту, розвивати екологічне пальне та подовжити терміни використання АЕС, але натомість відмовитись від зведення наземних вітрових електростанцій через велику коштовність їх будівництва. До ідей республіканців також належить "вуглецевий податок" на кордонах ЄС, що включатиме оподаткування викидів вуглецю, необхідного для виробництва та транспортування продукції, що імпортується до Європи.

Нарешті, для підвищення купівельної спроможності французів у цій партії планують боротися з безробіттям, орієнтуючи публічні дослідження на стратегічні галузі промисловості, спростивши трудовий кодекс, посиливши контроль іноземних інвестицій у стратегічні сектори та надаючи перевагу європейським підприємствам. Окрім того, республіканці прагнуть підвищити зарплати та ввести "паливні квитки", за які працівник може купити пальне та половину яких сплачують роботодавці. Завершувати ж кар’єру в LR пропонують у 65 років, замість 62, як і "макроністи", але обіцяють індексацію пенсій.

Як Францією керуватимуть далі?

Окрім названих чотирьох партій, до Національної Асамблеї пройшли депутати від інших політичних сил, але їх настільки мало, що окремо вони не зможуть навіть сформувати парламентські групи, для яких необхідно 15 членів. Утім, те, що президентська коаліція не набрала абсолютної більшості, ставить урядування державою під загрозу. Поки що жодна з інших представлених у парламенті партій не виявила готовності йти на конструктивні компроміси з владою, незважаючи на регулярні консультації, які Емманюель Макрон проводив увесь тиждень після другого туру.

Крайні ліві Nupes за жодних обставин не знайдуть спільних точок з крайнім правим "Національним зібранням", а останнє не набере абсолютної більшості, навіть співпрацюючи з поміркованими правими республіканцями. При цьому всі вони агресивно критикували "макроністів". За таких скрутних обставин навіть розпуск Асамблеї та повторні вибори не виправлять ситуацію, адже експерти віщують "програш усіх" у такому разі та хіба що ще більше послаблення позицій "Разом!".

Ввечері в суботу, 25 червня, президент заявив, що попри шквал критики опозиції, залишить призначену в травні прем’єрку Елізабет Борн на посаді та доручить їй сформувати "новий уряд дії".

Проте як би між представниками різних партій не розподілили портфелі, уже зрозуміло, що другий термін президентства Макрона мине в значно важчій конкуренції з опозицією, а на кожне рішення парламенту доведеться чекати довше, ніж хотілося б.

Автор: Олексій Воронко