Киргизстан обрав парламент за новою Конституцією: менше депутатів та повноважень

Після масштабних протестів у Киргизстані в жовтні 2020 через фальсифікації на парламентських виборах тодішнє шосте скликання киргизького парламенту — Жогорку Кенешу — затрималось при владі більше, ніж на рік. 

Спочатку в.о., а потім і обраний президент Садир Жапаров переносив дату нових загальних виборів двічі: спочатку з грудня 2020 на червень 2021, а потім на 28 листопада цього ж року. Офіційною версією причини переносів була необхідність привести виборче законодавство у відповідність до нової Конституції, яку киргизстанці ухвалили на референдумі у квітні 2021.

Президент Киргизстану Садир Жапаров
Згідно з внесеними до закону про вибори змін, тепер депутатів Жогорку Кенешу стає не 120, а 90, і їх обирають за змішаною виборчою системою. Так, 54 депутати  обираються за пропорційною системою з відкритими списками, тобто люди, як і в Україні з 2020 року, можуть обрати не тільки партію, а й конкретного кандидата з її списку. Інші 36 депутатів обираються за мажоритарною системою в одномандатних виборчих округах. У новому законі збереглася норма про квоту в 30% для депутаток при розподіленні мандатів, але це стосується лише пропорційної частини, тож фактично очікується, що жінок буде менше.

Для того, щоб партія пройшла у Жогорку Кенеш, вона має набрати, як мінімум, 5% голосів по країні та хоча б 0,5% у кожному регіоні. Депутати обираються на 5 років, але можуть скласти мандат чи бути відкликаними. Народного обранця можна притягнути до кримінальної відповідальності лише за згодою більшості депутатів Жогорку Кенешу, крім випадків, коли його застали на місці скоєння злочину.

Результати виборів 2021

Одразу варто зазначити, що й цього разу вибори не минули без скандалу.  Уже ввечері 28 листопада, коли ЦВК почала публікувати в режимі онлайн перші результати автоматичного підрахунку голосів, на сайті стався збій: відсотки зникли, а сам він певний час не відповідав. Голова ЦВК Нуржан Шайлдабекова пояснила, що причиною помилки стала формула, що некоректно відображалася в інформаційній виборчій системі (ІВС). Але низка партій заявила, що не визнає підсумки виборів і зажадала скасування підсумків голосування, а також проведення спеціального розслідування для з'ясування причин відключення сервера ІВС. Таке розслідування розпочали 1 грудня, а ручний перерахунок голосів тривав ще тиждень, до 6 грудня.

Ручний підрахунок голосів

За його результатами, найбільше голосів набрала пропрезидентська партія "Ата-Журт Киргизстан" ("Батьківщина Киргизстан") — 17,3%. З усіх партій, що пройшли до Жогорку Кенешу, лише в цієї програма написана киргизькою мовою. У ній обіцяють "підвищувати відповідальність" державних органів та неурядових організацій, запровадити цифровізацію різноманітних служб та електронне декларування, прийняти закон для виявлення споріднених зв’язків (родинних чи кланових) на державних посадах та боротися з корупцією. Окрім того, серед ініціатив партії є зменшення кількості непрямих податків на користь прямих, впровадження інноваційних технологій та захист навколишнього середовища. Водночас, в "Ата-Журт" бачать зміцнення національної культури шляхом дотримання "традиційних сімейних цінностей" та вважають корисним посилення інтеграції з Євразійським економічним союзом, Співдружністю Незалежних Держав (в обидвох панівну роль відіграє Росія), Шанхайською організацією співробітництва, ООН та іншими міжнародними організаціями, членом яких є Киргизстан.

Айбек Маткерімов — голова партії "Ата-Журт Киргизстан

На другому місці партія "Ішенім" ("Довіра") з 13,7% голосів. Її програма включає досягнення політичного розмаїття, сприяння бізнесу, підвищення прибутків населення, побудову нових доріг, розвиток гідроенергетики, альтернативних джерел енергії та введення новітніх засобів захисту довкілля. Ця партія декларує необхідність підвищення соціальної захищеності дітей, жінок та літніх людей, зміцнення обороноздатності країни. У сфері медицини "Ішенім" пропонує відійти від "традиційної охорони здоров’я, що слугує інтересам фармкомпаній" та пропагувати здоровий спосіб життя в якості профілактики захворювань. Так само, як і в попередній партії, тут кажуть про розвиток національної культури, бажаючи внести вивчення традицій до дошкільної програми.

Утім, журналіст-розслідувач Болот Теміров стверджує, що "Ішенім" скопіювала свою програму з російської партії "Нові люди", і лише в розділах про соціальний захист і транспорт плагіату не знайшли.

Медер Алієв — голова партії "Ішенім"

Третім став результат партії "Интимак" ("Злагода") — 11%. Її обіцянки у сфері екології та освіти повторюють ідеї попередніх партій, включаючи й повернення престижу викладацькій діяльності шляхом підвищення професійності та зарплат. А от "духовність" тут пропонують розвивати, будуючи Будинки культури, створюючи єдиний реєстр пам’яток та налагоджуючи співпрацю з ЮНЕСКО. Окремо велику увагу "Интимак" приділяє вирішенню проблем прикордонних регіонів, пропонує децентралізацію та можливість проведення місцевих референдумів із регіональних питань. Певно, надихнувшись прикладом країн Перської затоки, одночасно з Володимиром Зеленським, партія "Злагода" виступає за введення "стартового капіталу для дорослого життя": щоб у 18 років кожний киргизстанець отримував 50 тисяч сомів (приблизно 590 дол.). Для розвитку економіки пропонують зменшити кількість податків та ввести цифрові сом та алтин.

Наступною до Жогорку Кенешу пройшла партія "Альянс" з 8,3%. Об’єднання трьох опозиційних партій загалом повторює ідеї зменшення податків, децентралізації, використання новітніх технологій у сферах екології, транспорту, медицини. Окрім того, Альянс виступає за збільшення кількості шкіл з обов’язковим вивченням трьох мов, включаючи англійську, та інвестиції в культурну сферу. Також ця партія наголошує на світськості Киргизстану та підтримує рівні права для всіх громадян, навіть з таким "страшним" для всіх конфесій словосполученням як "ґендерна рівність".

Жанар Акаєв — журналіст, співголова партії "Альянс"

Передостанній результат, 7% голосів, отримала партія "Бутун Киргизстан" ("Єдиний Киргизстан"). Вона теж вважається опозиційною та виступає за чіткий розподіл повноважень між трьома гілками влади, щоб узурпувати її було неможливо. Окрім того, "БК" підтримують думки про покращення в освітній сфері, підвищення соціальних виплат, посилення армії, підтримку бізнесу та туризму. Дещо новою на тлі інших партій виглядає виокремлена думка про недопущення розповсюдження ідей тероризму. А от у культурній сфері "Єдиний Киргизстан" пропонує надавати підтримку творчості, що просуває "цінності багатонаціонального народу".

Найменше депутатів до Жогорку Кенешу проведе "Політична партія справедливості та розвитку "Ийман Нуру" ("Світло віри/совісті"), яка набрала 6,15% голосів. Вона виступає за розподіл коштів від використання надр між громадянами. Ідея "Ийман Нуру" відрізняється від "Интимак" тим, що всі народжені в Киргизстані мають отримати гроші, і за підрахунками цієї партії, з усіх родовищ золота на кожного громадянина припадає 1500 мільйонів сомів (приблизно 17,5 мільйонів дол. США). Та на цьому "атракціон щедрості" не закінчується, і "ИН" пропонує давати молоді безвідсоткові кредити на навчання на 15 років. Щоправда, не дуже зрозуміло, навіщо населенню мільярдерів брати кредити. Окрім того, ця партія каже про інвестування в економіку Киргизстану та реформування судової системи, адже, за їхніми словами, у суді вже не можна знайти справедливість чи захистити свої права. Гаслом «Ийман нуру» є «Моральна влада – благословенне життя». У тезах програми партії немає релігійних тем, проте за нею закріпився імідж «релігійної».

Президент і виконавча влада Киргизстану

Президентом Киргизької республіки може стати будь-який громадянин, що досяг 35 років, мешкає в країні загалом не менше 15 років та володіє державою мовою. Такою в Киргизстані є киргизька, а російська має статус офіційної.

Уже згадуваний референдум щодо змін до Конституції, проведений у квітні 2021, затвердив такі норми, які закріпили, окрім іншого, перехід до президентської республіки та ввели інститут Народного Курултаю (Народних зборів).

Окрім того, у день президентських виборів, 10 січня 2021, відбувся рефрендум, на якому більше 80% киргизстанців висловились за встановлення президентської республіки, що й дало зелене світло конституційній реформі. У зв’язку з цим тепер Президент наділений надзвичайно широкими повноваженнями. Він очолює виконавчу владу, визначає напрямки внутрішньої та зовнішньої політики та представляє державу в цих сферах, а також відповідає за збереження її суверенітету та територіальної цілісності.

Серед нововведень, наприклад, те, що Президент Киргизстану визначає структуру Кабінету Міністрів та, зі згоди парламенту, призначає його Голову та членів, яких може звільнити за власною ініціативою чи з пропозиції Жогорку Кенешу та Народного Курултаю. Голова Кабміну є одночасно й керівником Адміністрації Президента, а останній головує на засіданнях. Президент несе персональну відповідальність за результати діяльності Кабінету Міністрів та виконавчої влади, а якщо Жогорку Кенеш визнає звіт про виконання республіканського бюджету незадовільним, відповідальність членів Кабінету Міністрів розглядається саме Президентом.

Так само він призначає на посади та звільняє керівників інших органів виконавчої влади, місцевих держадміністрацій, Державного секретаря та Уповноваженого з прав дитини, а також формує Адміністрацію Президента та Раду безпеки, яку й очолює. Окрім того, голова держави пропонує Жогорку Кенешу суддів для призначення до Конституційного та Верховного суду, так само, як і Генерального прокурора.

А от що не змінилося після квітня 2021, так це те, що президент подає на розгляд парламенту законопроєкти, підписує та оприлюднює закони або повертає їх зі своїми запереченнями у Жогорку Кенеш. Очільник держави вправі скликати у необхідних випадках позачергове засідання парламенту та визначити актуальні питання. Щороку він звертається до народу, Жогорку Кенешу, Народного Курултаю з посланнями про стан справ у країні та звітує про свою діяльність.

На міжнародній арені саме президент представляє Киргизьку Республіку, веде переговори та підписує міжнародні документи. Він призначає голів дипломатичних представництв республіки в іноземних державах та постійних представників у міжнародних організаціях, відкликає їх і так само приймає вірчі та відкличні грамоти іноземних дипломатів.

З помітних дій нинішнього киргизького президента Садира Жапарова в зовнішній політиці, наприклад, пропозиція провести 2022 року саміт Центральна Азія – ООН та створити у Бішкеку Центр протидії міжнародній організованій злочинності. Занепокоєний захопленням влади в Афганістані Киргизстан вживає заходів щодо боротьби з тероризмом та екстремізмом. Нещодавно в країні було впроваджено систему попередньої інформації про пасажирів та дані про записи реєстрації пасажирів з метою міжнародного відстеження переміщень терористів. Голова Киргизстану також висловив надію на підтримку ООН та зацікавлених держав у репатріації громадян своєї країни із Сирії – жінок та дітей.

Виступ Садира Жапарова на 76-й сесії Генасамблеї ООН

Президент є Головнокомандувачем Збройних Сил, який призначає та звільняє з посади вищий командний склад ЗС Киргизької Республіки. Він може попередити про введення надзвичайного стану або, за необхідності, ввести його в окремій місцевості без узгодження, але повідомивши парламент. Те ж стосується мобілізації та стану війни у разі загрози агресії проти республіки. Утім, це питання має бути негайно внесене на розгляд Жогорку Кенешу.

Нова Конституція, яка значно розширила повноваження президента та поставила традиційні цінності вище верховенства права, викликала занепокоєння правозахисників.

Утім, на двох референдумах народ Киргизстану підтримав такі зміни, а на парламентських виборах більшість голосів набрали лояльні до президента партії, і це за умови дійсно великого спектру представлених політичних сил. І не дивно, адже навіть західні країни, набагато більш досвідчені в питаннях демократії, стикаються з недоліками цієї форми правління, а в азійських країнах досі відмінною рисою є схвалення голови держави, що сильною рукою провадить політику в усіх сферах. Водночас, Киргизстан має яскраву історію народних виступів навіть за 30 років незалежності, тож владі держави слід пам’ятати про те, якими людьми вона керує.

Автор: Олексій Воронко