Вплив війни та посухи на врожайність Півдня України: дослідження

Повномасштабне російське вторгнення дуже вплинуло на українську економіку, зокрема на сільське господарство. З новими викликами фермери зіштовхувалися раніше, коли світову економіку змінювала епідемія коронавірусу, й клімат, який посилював посуху. Були надії на краще, але після 24 лютого 2022 року стало зрозуміло, що краще не стане. На півдні посилювалась посуха, частина сільгоспугідь стала театром військових дій, багато землі заміновано.

Проте життя триває, аграрії виживають і за таких умов. Центр публічних розслідувань дослідив, як змінювалась врожайність впродовж 2021, 2022 та 2023 років на Одещині та Херсонщині, та яка ситуація зараз.

Одеська область 

"У 2021 році область вперше у своїй історії подолала 5 млн рубіж по валовому збору зернових", — зазначає Одеська ОВА у відповіді на запит ЦПР. Однак, наступна посівна кампанія проходила за аномально несприятливих погодних умов: "Посів озимих культур восени 2021 року проводився переважно в сухий ґрунт, отримані сходи були слабкими та зрідженими. Весною врожай сходив в умовах недостатньої вологи, тривалого дефіциту ефективних опадів, незадовільного та критичного зволоження ґрунту, зниженого до 30% і менше тощо", — зазначають в Одеській ОВА. Такі фактори позначились на урожайності негативно.

Скриншот відповіді Одеської ОВА

Скриншот відповіді Одеської ОВА

У 2021 році під урожай по всіх категоріях господарств Одеської області було посіяно зернової групи 1238,2 тисячі гектарів. У 2022 році на Одещині по всіх категоріях господарств було посіяно 1178,5 тисяч гектарів зернових культур. Під урожай 2023 року по всіх категоріях господарств області було посіяно 1852,9 тисячі га зернових культур.

Врожайність по роках

В Одеській ОВА зазначили, що у 2023 році менше, ніж у 2022 році, зібрано винограду та картоплі, що пояснюється зменшенням площ виноградників і посівів картоплі. 

"Дай Боже, щоб не дійшло до того, що ми залишились на хлібі та олії"

"Вже у 2020 році ми, фермери півдня Одеської області, вирощували культури в ризикових умовах через посуху. У 2021 році ми тільки почали надіятись, що буде краще і не буде посухи, але у 2022 почалось повномасштабне вторгнення і знову повторилась посуха, тому ми дуже відчули недобір по врожайних. Фермери півдня отримали подвійний удар від війни й погодних умов. Там, де ми колись отримували 2-3 тонни соняшнику, було по 250-300 кілограмів. Тобто не було рентабельності ще до вторгнення через посуху, а після — ще й впали ціни", — розповідає аграрій Сергій Бодя.

Фото надане співрозмовником 

"У 2022 році ми відчули, що продукція, яку ми вирощуємо, потрібна і нашим громадянам, і всьому світу, бо часто нам так і казали. І зараз 2023 рік і початок 2024 хтось може пояснити, чому наше зерно раніше було потрібним, а зараз його в Польщі викидають?", - каже фермер.

Раніше Сергій Бодя займався культурами, які мають попит в нашій державі та світовому ринку: соняшник, озима пшениця, озимий ячмінь, кукурудза, кормовий ячмінь, ріпак, зернобобові культури. Зараз посіви соняшнику зменшили через відсутність достатньої вологи.

"Соняшник і озима пшениця вже не є рентабельними, а ми їх тримаємо в господарстві як стратегічні культури для того, щоб був хліб. Дай Боже, щоб не дійшло до того, що ми залишились на хлібі та олії, але ці культури потрібні, щоб зберегти продовольчу безпеку в державі в умовах війни. Тому ми їх продовжуємо вирощувати, але додаємо нішеві культури, наприклад, розторопшу, бобові культури: горох, сочевиця, соя тощо", — каже аграрій.

Фото надане співрозмовником 

Його непокоїть, що на півдні країни ситуація зі врожайністю гірша, ніж у тих регіонах, де вологість краща і там аграрії мають можливість вирощувати сою, яка дійсно стала досить популярною культурою. А податки усі фермери сплачують однакові.

"Я читаю багато фермерів і є ті, які кажуть, що якщо цього року теж буде посуха, то будуть відмовлятися від полів, бо господарства вже на грані виживання. Якщо держава змінить податкове навантаження і більше матиме співпрацю з банками — це буде дуже велика допомога", — підсумував Бодя.

Херсонська область 

Херсонська обласна військова адміністрація зазначає, що внаслідок повномасштабної війни та окупації області агропромисловий сектор зазнав чималих збитків, які сьогодні неможливо повністю обрахувати внаслідок проведення бойових дій, постійних обстрілів деокупованої території області та окупації лівобережної частини Херсонщини.

Крім того, більша частина територій області є непридатними для проведення сільськогосподарських робіт через засміченість вибухонебезпечними предметами сільськогосподарських угідь, виробничі споруди господарств зруйновані, сільськогосподарська техніка знищена та пошкоджена, а також деякі сільгоспвиробники тимчасово призупинили виробничу діяльність на території області. 

Також через військові дії пошкоджені та зруйновані меліоративні системи та насосні станції, а також внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС та руйнування водосховища росіянами 6 червня 2023 року відсутні можливості подальшого функціонування всіх меліоративних систем (і зруйнованих, і вцілілих) каналів та інших гідротехнічних споруд, для яких Каховське водосховище було джерелом водопостачання. У результаті злочинних дій росіян без води залишилися зрошувальні системи Херсонщини. 

Скриншот відповіді Херсонської ОВА

"З початком повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України Херсонська область знаходилась в умовах окупації російськими військовими, що унеможливлювало ведення господарської діяльності сільгосптоваровиробниками, а також збирання та опрацювання інформації. Наразі, Херсонська область в більшій своїй території досі знаходиться в умовах окупації російськими військовими, проте правобережна її частина вже є деокупованою, що дає можливість для подальшої роботи з відновлення та розвитку агропромислового комплексу", — зазначають у Херсонський ОВА. 

Врожайність по роках

Агрономи самостійно намагались виправити ситуацію

"Ситуація по факту відрізняється від офіційної. Звісно, агрономи намагались самостійно виправити ситуацію і заходили на поля ще до розмінування. На щастя, вони підійшли до цього професійно і майже ніхто через таку самодіяльність у нас не постраждав, окрім одного випадку. Один з агрономів наїхав на міну, він залишився живий, але без нирки. Самі розумієте, агровиробники не можуть чекати, тому у 2023 році в нас наскільки було можливо була певна кількість земель засіяна і відповідно зібраний врожай", — каже начальник Нововоронцовської селищної військової адміністрації Андрій Селецький.

За його словами, частина полів громади досі замінована. Частину вже розмінували й активно цей процес триває зараз, оскільки з початку 2024 почалось аграрне розмінування. Станом на сьогодні вже розміновано 6260 га землі й до кінця року планують розмінувати всі поля громади у 20 кілометрів зоні від фронту.

"Держава допомагає, чим може, звісно, завжди хочеться більше, але допомога є. Херсонська ОВА активно включає і створює умови для аграріїв щодо участі в аграрних програмах. У 2023 році в нас активно діяла програма "Жнива перемоги", завдяки цьому Осокорівське аграрне підприємство отримало новий трактор з навісним обладнанням. Також працювала програма з відновлення тепличного виробництва", — коментує співрозмовник.

Чим може допомогти держава

Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" Мінагрополітики передбачені видатки для підтримки розвитку агропромислового комплексу за наступними бюджетними програмами:

"Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників" у сумі 205 мільйонів гривень, які розподілені за напрямами:

• державна підтримка сільськогосподарських товаровиробників, які використовують меліоровані землі, та організацій водокористувачів – 200,0 млн грн;
• для надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки у вигляді доплати єдиного соціального внеску – 5,0 млн грн.
• "Надання кредитів фермерським господарствам" у сумі 80 мільйонів гривень спеціального фонду. 
• "Підтримка фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції" у сумі 796 мільйонів гривень.

Також сільськогосподарські товаровиробники можуть скористатись держпрограмами фінансової підтримки від Мінекономіки:

• "Надання грантів для створення або розвитку бізнесу" для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства та тепличного господарства. Програмою передбачено 1,370 мільярдів грн, з яких 479,5 мільйонів — надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства і тепличного господарства.
• "Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва", на яку передбачено 1 мільярд гривень. 
• "Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва", на яку передбачено 18 мільярдів гривень. У рамках цієї програми Мінекономіки реалізує державну програму "Доступні кредити 5-7-9 %", яка передбачає спрощення доступу підприємств малого та середнього бізнесу, у тому числі аграрного сектору економіки, до банківського кредитування, зокрема, отримання кредитів за зниженою процентною ставкою. 

Скриншот відповіді Мінагрополітики

Крім того, з метою забезпечення доступу суб’єктів мікро-, малого та середнього підприємництва у сфері сільгосподарства до кредитних ресурсів постановою Кабміну утворено Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві (далі – Фонд).

"Фонд співпрацюватиме з державною "Програмою 5-7-9%" та надаватиме сільськогосподарським товаровиробникам, що мають не більше 500 га землі, часткові гарантії на залучені кредити. Гарантії від Фонду надаватимуться на строк до 10 років у розмірі до 50 % непогашеної суми основного боргу перед фінустановою. Це суттєво знизить для банків ризики кредитування дрібних аграріїв. Фонд працюватиме у поєднанні з існуючою Програмою 5-7-9 %, забезпечуючи більш зміцнену систему підтримки для малих фермерів", — зазначають в Мінагрополітики у відповіді на запит.

Також Мінагрополітики спільно з Укрдержфондом працюють над впровадженням Проєкту, спрямованого на покращення доступу малих сільськогосподарських виробників до фінансування через гранти. У рамках Проєкту надаватиметься грантова підтримка виробникам сільськогосппродукції, які мають у власності чи користуванні до 120 гектарів землі, утримують до 100 корів, до 500 племінних кіз або овець з прямими перерахуваннями на гектар або тварину. 

Альбіна Карман