Інновації в умовах війни: стартапи на Півдні України

Розвиток та інтеграція інновацій в економічну систему України потребують коштів. Ми поговорили про актуальні у цій сфері та можливості для цікавого бізнесу з Яном Шапіро - founder/CEO U-Nation Startup Accelerator - проєктом, який просуває стартапи на Півдні України. 

Які теми стартапів є потрібними і є в проєкті наразі стосовно Півдня України?
 
Ми фокусуємося на всіх напрямках за нашою програмою, крім Defense-tech і Military-tech, тому що це має бути секретним, а ми намагаємося популяризувати культуру інноваційного підприємства. Звичайно, що в Одеському регіоні завжди є провідні напрямки: агро, логістика та туризм, який під час війни не є пріоритетом. 

Порт у нас періодично обстрілюється, до того ж деякі регіони поруч з окупованими територіями, в таких умовах відповідальність з агронапрямком стала ще більшою. Є кліматичні зміни, які також відображаються на адаптації підприємців у цій сфері. Це якраз вже і використання інноваційних технологій: зберігання, регулярність врожаю і його збору.

Є багато тих самих технологій, які використовуються на війні. З досвіду ми знаємо, що найпопулярніші технології у світі, якими користуються цивільні, спочатку були розроблені не для них, наприклад, інтернет. Також найпростіший тип дронів буде далі використовуватися в агронапрямку. Дрони – це не тільки збір, а і технології, програми, які дозволяють їх використовувати в інших напрямках. З 10 стартапів, 3 стосуються агросфери, а ще один можна до неї інтегрувати. 

Один з основних фокусів – це міжнародні зв'язки, цей акселератор міжнародний. Наступного тижня вже буде десятий гість з початку вересня. Вони приїжджають і проводять свої тренінги не в онлайні, а особисто в нашому хабі. Крім цього у нас понад 30 менторів та інвесторів, які залучені в онлайні. 

Коли розказуєш, що у нас є стартапи з агросектору, то у світі знають, що це тема Одеси, тому в інвесторів все складається. Завжди повинен бути логічний зв'язок. Що ми не десь на островах космічною індустрією хочемо займатися.

Також у нас є три  університетських стартапи. Один з них - віртуальна лабораторія розробки мікроконтролерів. Мікроконтролери - це чіпи, які є в усій електроніці. У Тайвані розробляють більшість чіпів у світі. І це дуже важливо, тому що у нас по відновленню можуть прийти багато корпорацій, щоб відкрити якраз технологічні виробництва. У нас не є популярним навчання з розробки мікроконтролерів. Якщо хтось іде працювати в IT, то це трохи інше. Тому така програма може бути дуже корисною, як для корпоративного сектора, так і для навчальних закладів. 

Яка кількість стартапів у роботі наразі?

У нас була конференція, де ми відібрали з тридцяти двох стартапів десять. Але не всі десять були активні. Протягом програми ми відкрили можливість долучатися до наших заходів іншим стартапам. Деякі ми змінили, тому що іноді бувають дуже талановиті та ексклюзивні ідеї, але коли команда не горить, не віддається повністю. А коли хтось не зламується і працює кожного дня, то шансів більше - навіть з гіршим продуктом.

Як виміряти ефективність та результативність цих проєктів?

Це перша програма, що запустилась десь за сім років в Одесі та і загалом на Півдні України. Вона закінчується наприкінці грудня і з січня у нас буде випускний бал. Усі ці десять стартапів на різних рівнях розвитку своїх компаній. Це перша програма, тож ми ще будуємо внутрішню систему. Минулого року, коли ми робили захід і презентації стартапів, були три команди, які поїхали з Одеси до Києва і Львова. Тому що там є програми, де вони можуть розвиватися. У нас їм не було чого робити.

Є серед проєктів агромаркетплейс фермерів, де вже є 200 фермерів на платформі. Тобто вони працюють і в же мають якийсь річний дохід. Такий проєкт якраз потребує масштабування, виходу на нові ринки, але вони не нульові.

U-Nation у Берліні. Фото: U-Nation/facebook

Ви зазначили про міжнародних партнерів, яка мотивація з їхнього боку фінансувати подібні проєкти та стартапи на Півдні України?

Коли ми ведемо перемовини, то це завжди про довгострокові відносини. Одна з найгірших рис у нашому суспільстві, що ми хочемо все одразу і не звикли працювати на майбутнє. А з цієї риси, до речі, береться дуже багато інших поганих речей, на котрі ми жаліємося, але це корінь. І коли ти починаєш вести перемовини, не треба говорити, що дайте нам грошей. Вони дійсно там всі вже втомилися від гуманітарної допомоги. Але коли ти кажеш, що ми хочемо будувати, створювати, ми працюємо, то це зовсім інше ставлення. У мене ця стратегія багатокрокова. Спочатку ми багато розповідаємо, потім вони долучаються, як ментори, потім вже втягуються. 

Основна концепція полягає в тому, що це інноваційно-підприємницькі продукти, які можуть зайняти свою нішу у відновленні України. Ми сподіваємося, що воно буде як можна скоріше, і в ньому буде брати участь якомога більше країн. Інновації зараз грають дуже важливу роль в економіці. Тому це може дешевший навіть вхід для інвесторів в економічну систему України, до того це можливість протестувати. Перед тим, як збудувати завод, вони можуть інвестувати в стартап, через який відчують систему. 

Чи є якісь стартапи по Миколаївській і Херсонській областях? 

У нас є один стартап, в котрому три лідери команди з Миколаєва та регіону. Також у нас є проєкт із Чорноморська. Складно географічно, бо програма фізична, треба приїжджати до хабу. Є партнерські організації з Миколаєва, які долучаються.

Це був взагалі такий експериментальний запуск, ми отримали на це маленький грант. Бачу, що є вже добрі відгуки, і сподіваюсь, що вони будуть навіть більше, ніж добрі. Ми плануємо робити це регулярно. Як максимум - запустити програму. В цьому проєкті, вже існують стартапи, яким потрібно масштабуватися, і не тільки на міжнародні ринки, а і в Україні. Тому що всі хочуть до Силіконової долини, Америки, Європи, а налагодженої системної співпраці з іншими регіонами всередині країни, ще немає. З нашими донорами ще не спілкувалися, можливо, вийде долучити підтримку. 

Марія Литянська