На початку 2021-го року Кабінет міністрів України ініціював законопроєкт №4583 щодо змін у законах України “Про міський електричний транспорт” та “Про автомобільний транспорт”, що стосуються перевезення пасажирів.

Згідно із ним, зокрема, електротранспорт має бути пристосований для людей із інвалідністю та маломобільних груп населення. Відповідно тролейбуси та трамваї — оснащені звуковими та текстовими системами для сповіщення пасажирів із порушеннями зору та слуху про зупинки.

Крім того, за законопроєктом замовник транспортних послуг (орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування) має щорічно звітувати про укладені договори із перевізниками та розміри виплаченої їм компенсації. Самі ж перевізники — оприлюднювати раз на рік звіт не тільки про якість наданих послуг, а й про кількість отриманих скарг та заходи, які вживали для покращення ситуації.

Законопроєкт передбачає й уточнення у текстах законів. Окрім цього, його автори пропонують компенсувати перевізникам безкоштовний проїзд пасажирів пільгових категорій. Відшкодування витрат планують покласти на органи виконавчої влади та місцевого самоврядування.

На думку ексочільника департаменту транспорту та зв’язку Одеської міської ради Олександра Ілька, в законопроєкті не визначений чіткий механізм введення компенсації проїзду пільговиків не тільки комунальним, але й приватним перевізникам. Він вважає реалізацію законопроєкту можливою тільки після запровадження електронного квитка, адже передбачена ним оплата має здійснюватися за виконаний рейс. 

Як стверджує Ілько, компенсація приватним компаніям може коштувати бюджету міста не менше 500 мільйонів гривень на рік. А перевізники ж за таких умов потрапляють у зону перевірки контролюючих служб:

«Для того, щоб тариф був обґрунтованим, потрібно, щоб у вас були повністю оформлені водії, не на мінімальну заробітну плату. Це вже може призвести до збільшення тарифу. І міста мають порахувати, скільки реально платити перевізнику для того, щоб виконувати ці рейси», — пояснив Олександр Ілько.

Він також розповів, вживані транспортні засоби, які б відповідали жорсткішим вимогам законопроєкту до рухомого складу, коштують 30-50 тисяч євро. На його думку, купувати такі засоби перевізники не стануть (або не зможуть) через низькі тарифи, які не дадуть змоги повернути та помножити вкладені кошти. Аби вирішити це питання, Ілько запропонував розвивати муніципальний транспорт, а також заохочувати приватних перевізників оновлювати рухомий склад звільненням від розмитнення на кілька років.

Згідно з рішенням Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу, надання пасажирам надійних і якісних послуг пасажирським транспортом має велике соціальне значення, оскільки забезпечує зручний доступ до місця роботи, сфери обслуговування, до медичних, освітніх та культурних закладів.

Втім, члени Комітету наголошують: проєкт Закону потребує доопрацювання. До таких висновків вони дійшли на засіданні 3 березня. Зокрема, зауважують, законопроєкт мав би передбачити поступове підвищення якості, комфортності та доступності транспорту, адже це залежить від наявності бюджетних коштів у компетентних органів. Але, як зазначають у документі, законопроєкт не суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України. 

Що ухвалення законопроєкту призведе до збільшення видатків місцевих бюджетів стверджують у Комітеті Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури. Наголошують, пропозицій змін щодо скорочення витрат бюджетів або джерел додаткових надходжень для досягнення збалансованості законопроєкт не містить. Тому, кажуть, набрати чинності одразу він не має. Якщо Верховна Рада підтримає законопроєкт до 15 липня 2021-го року, Закон має набрати чинності 1 січня 2022-го, якщо ж у другій половині року — то не раніше 1 січня 2023-го, застерігають у Комітеті.

Коли саме у Верховній Раді проводитимуть голосування щодо законопроєкту № 4583 нині не відомо, втім він був включений до проєкту порядку денного п’ятої сесії ВР дев’ятого скликання.

Нагадаємо, раніше журналісти ІзбірКому писали про те, що половину грошей від “штрафування по-новому” хочуть залишити місцевим бюджетам. А також, що Верховна Рада України посилила відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.

Авторка: Олеся Ігошина

Якщо ви хочете збільшувати кількість розслідувань та аналітичних матеріалів на наших ресурсах - підтримайте нас.