"Ресурс місцевих бюджетів на 2018 рік збільшується на 45 мільярдів", - радник з фінансових питань Олеся Голинська

ІзбірКом продовжує знайомити читачів з особливостями бюджетного процесу в Україні, звертаючи увагу що він має бути предметом зацікавлення абсолютно кожного 

В Україні вже стартував бюджетний процес, причому як на рівні держави (проект бюджету-2018 вже подано народним депутатам), так і на рівні місцевих органів влади, де вже також презентують проекти своїх кошторисів на наступний рік. Попри те, що статті, в яких фігурують багато цифр і посилань на законодавство, навряд чи належать до найпопулярнішого читання, ІзбірКом продовжує знайомити читачів з особливостями бюджетного процесу в Україні, звертаючи увагу, що він має бути предметом зацікавлення абсолютно кожного з нас, тим більше, що у громадян з'являється все більше законних інструментів для контролю над бюджетом та внесенням своїх пропозицій до нього. Цього разу співрозмовником нашого видання стала радник Одеського Центру розвитку місцевого самоврядування Олеся Голинська.

- Сьогодні в Україні в повну силу триває обговорення проекту майбутнього фінансового плану держави. На якій стадії він зараз?

- Цьогоріч Мінфін України, за доброю вже традицією, яка склалася з 2015 року (бо раніше було зовсім не так, якщо пам’ятаєте: бюджет, у кращому випадку, приймався «під ялинку», причому, не в новий, а в «старий» новий рік, а у гіршому - чи не у травні наступного року, коли вже наступний бюджет треба було верстати), - вчасно та в повній відповідності з бюджетним календарем передав проект бюджету на розгляд Кабміну.  Його Постанова від 15.09.2017 № 69  затвердила основні показники Держбюджету, а сам  проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» внесений на розгляд Верховної Ради та зареєстрований за номером 7000 від 15 вересня. Поряд з цим законопроектом на розгляд народних депутатів подано ще один визначальний документ - зміни до Бюджетного кодексу України (за №7116 від 15 вересня цього року), які дозволять продовжити та поглибити бюджетну децентралізацію, запровадити ряд секторальних реформ, зміцнити фінансову спроможність регіонів та територій.

В цьому ключі не можна не згадати й про Стратегію реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки, затверджену  розпорядженням Кабінету Міністрів України  від 24 травня 2017 року № 415-р. та план заходів з її реалізації. Ці дві норми окреслюють завдання та напрямки розвитку державних і місцевих фінансів на майбутнє, дають уяву про імплементацію європейських норм у вітчизняне фінансово-економічне поле, розширюють можливості планування та обґрунтовують необхідність подальших змін в цьому напрямку. Раджу всім, хто цікавиться питаннями бюджету, особливу увагу звернути саме на цей документ.

- Які основні фінансові показники закладено у проекті для місцевих бюджетів?                                                              

- Перш за все, слід сказати, що ресурс місцевих бюджетів на 2018 рік за розрахунками Міністерства фінансів України збільшується на 45,6 млрд грн, або на 9,6% порівняно з 2017 роком і становить близько 521 млрд грн.

З них 243 млрд грн – доходи місцевих бюджетів та 279 млрд грн – трансферти з державного. Як бачимо, це співвідношення складає майже 50/50, що саме по собі є позитивним сигналом щодо посилення власної доходної спроможності місцевих бюджетів.

У трансфертах врахована базова дотація (8,2 млрд грн), стабілізаційна дотація (1,7 млрд грн), додаткова дотація на фінансування закладів освіти та охорони здоров’я (16,5 млрд грн), соціальні субвенції (116,6 млрд грн), освітня та медична субвенції (61,3 та 51,4 млрд грн відповідно).

Держава у 2018 році продовжуватиме надавати фінансову підтримку місцевим бюджетам для реалізації інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, в тому числі проектів співробітництва та добровільного об’єднання територіальних громад. З цією метою в державному бюджеті, як і у 2017 році, передбачено 10 млрд грн,  у тому числі 8,1 млрд грн  – у Державному фонді регіонального розвитку та 1,9 млрд грн – це субвенція на формування інфраструктури ОТГ.

На рахунки місцевих бюджетів також надійде субвенція на фінансове забезпечення автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності. ЇЇ загальний обсяг  - 11,4 млрд грн що становить 35%  Державного дорожнього фонду.

- Що змінюється у 2018 році для бюджетів громад?

- У проекті Державного бюджету України на 2018 рік міжбюджетні трансферти передбачені для 1017 місцевих бюджетів, які мають взаємовідносини з державним, у тому числі для бюджетів тих ОТГ, які утворилися у 2017 році згідно з Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» та перспективним планом формування територій громад, як це передбачено частиною четвертою статті 67 Бюджетного кодексу України.

Окремо слід зупинитися на тому, що відповідність більшості ОТГ Одеської області Перспективному плану – під великим питанням. З різних причин. До цього моменту на прямі міжбюджетні відносини, фактично, в порушення норми 67 статті Кодексу переходили  всі без винятку ОТГ, які виходили на вибори. В цьогорічній пояснювальній записці вперше зазначено, що 25 громад України, які утворилися поза перспективним планом, не включені до горизонтального вирівнювання податкоспроможності. Тобто, вони залишаться об’єднаними громадами з усіма функціями та повноваженнями, але дотацій з держбюджету вони не отримуватимуть.

Продовжуючи тему новацій, у доходах бюджетів ОТГ, як і раніше, залишається освітня субвенція. Але вона розрахована за новою формулою -  виходячи з розрахункової кількості педставок, яка, у свою чергу, визначена на підставі навчального навантаження та нормативної наповнюваності класів.

Тобто, якщо навантаження на 1 педставку менше за норматив, а наповнюваність класів мала, то, вірогідно, цієї субвенції не вистачатиме, і бюджет ОТГ змушений буде відтягувати на фінансування цих педпосад власні доходи. Попри всі негативні думки, що часто звучать  з цього приводу, на моє переконання, це сприятиме більш оперативному вирішенню питань побудови освітніх округів, а також нарешті зрушить з місця  наболіле питання оптимізації мережі освітніх установ.

В обсязі медичної субвенції враховано видатки на надання вторинної (райлікарень), третинної (спеціалізованих медичних закладів)  та екстреної медичної допомоги. Водночас, на фінансування ФАПів, амбулаторій та ЦПМСД медична субвенція не надходитиме. За пропозицією Міністерства охорони здоров’я України вони будуть фінансуватися з державного бюджету через окрему бюджетну програму «Надання первинної медичної допомоги населенню» в рамках реформи фінансування системи охорони здоров’я.

Додаткова дотація на оплату так званої «комуналки» (комунальних послуг і енергоносіїв) закладів освіти та охорони здоров’я тепер надходитиме винятково для обласних бюджетів, а вже вони  матимуть право її розподілу між районними бюджетами та бюджетами ОТГ.

І ще одна новина. З метою реалізації принципу єдності бюджетної системи, проект змін до Бюджетного кодексу України  передбачає перехід усіх місцевих бюджетів на програмно-цільовий метод, починаючи із складання проектів місцевих бюджетів на 2019 рік.

Тобто, всі без винятку сільські, селищні та міст районного значення бюджети, незалежно від того, чи увійдуть вони в ОТГ, плануватимуть і виконуватимуть свої бюджети з позицій результативності та ефективності. Вважаю, що це дуже добре, і це повністю відповідає засадам бюджетного устрою України.

- Нещодавно Ви почали працювати у Одеському ВП ЦРМС. Які Ваші завдання? Над чим Ви вже працюєте, які плани щодо подальшого розвитку?

- Так, дійсно, у вересні, пройшовши досить складний конкурсний відбір, здобула позицію радника з питань місцевих фінансів. Відразу ж постали досить складні завдання, адже 11 громад Одещини 29 жовтня йдуть на перші вибори голів ОТГ.  Цьому передує досить суттєва аналітична робота в частині визначення фінансової спроможності майбутніх громад; а далі – підготовка до прийняття об’єднаних бюджетів (згідно з Бюджетним кодексом, до кінця 2017 року бюджети сіл та селищ, що приєднуються, поки виконуються кожен окремо). До цього процесу готуються й інші громади, що вийшли на вибори  у 2017 році раніше, – наприклад, Яськівська громада, що тільки вступає на шлях формування спільних бюджетних показників, не дивлячись на те, що де-юре вона вже давно ОТГ.

Крім того, директором Центру Юлією Молодожен поставлені важливі завдання щодо інформаційно-консультативної підтримки, серії навчальних тренінгів та семінарів з питань планування та виконання місцевих бюджетів,  їх треба провести вже у цьому році. До речі, 12 жовтня вже проведено перший системний захід для досвідчених громад, які об’єдналися у 2016 році. Учасники залишили позитивні відгуки та попрохали директора про організацію такого ж тренінгу в листопаді, адже залишилось багато питань з різноманітних сфер бюджетної практики. А 17 жовтня вдбувся тренінг для «новеньких» наших колег, що лише виходять на перші вибори та планують зайнятися процесами реорганізації, інвентаризацією, передавальним балансом і іншими необхідними процедурами.

Маю досить щільний графік виїздів у громади для з’ясування ситуації з документообігом, надання практичної допомоги працівникам бухгалтерських та фінансових служб. Працюємо з головними розпорядниками, одержувачами, періодично зустрічаємося з керівниками бюджетних установ ОТГ  тощо. Така інтенсивна комунікація є єдиним засобом ефективної співпраці

А далі, (якщо буде мир та Бог дасть здоров’я), планую допомагати громадам у оцінці ефективності виконання бюджетів за 2017 рік, у впровадженні середньострокового бюджетного планування, в  перегляді недосконалого переліку місцевих цільових програм, в опануванні досить нових для них практик прогнозування та визначення напрямів капітального інвестування на основі довготривалого економічного ефекту.

І, звичайно, будемо працювати над демократизацією бюджетного процесу, запроваджувати процедури прозорості, участі громадськості у плануванні бюджету, а не лише в пасивному заслуховуванні звіту про його виконанні де-факто, як це робиться зараз.  Адже бюджетна децентралізація, на мою думку, це перш за все - наслідування визначених Бюджетним кодексом України ключових принципів відкритості та субсидіарності – наближення бюджетних послуг до їх конкретного споживача і повна відкритість даних про бюджет.

- Яку найбільшу проблему Ви як радник Центру з питань місцевих фінансів вбачаєте у діяльності громад Одеської області?

- Ви знаєте, дійсно, є багато питань з бюджетної дисципліни, документообігу, з обліку та звітності… Та всі вони досить швидко, з часом та з досвідом  вирішаться. Абсолютно впевнена в цьому.

На мій погляд, найбільшою проблемою, яку нереально вирішити за один місяць, квартал, та навіть рік - є величезний  кадровий голод на фахових працівників, що його відчувають  ОТГ.

У першу чергу, це стосується фінансистів та економістів, адже до об’єднання у переважній більшості сільських громад працювали лише бухгалтери. Зі свого власного досвіду скажу (за дипломом я бухгалтер, та довелося попрацювати і на посадах головного бухгалтера, і фінансистом), що бухгалтерська і фінансово-економічна робота – це, як кажуть в Одесі,  «дві великі різниці».  Якщо розглядати освітні стандарти, то це навіть дві різні кваліфікації... І, відповідно, найбільші труднощі вчорашні бухгалтери сільрад відчувають саме у царині фінансового планування, економічного прогнозування, індикативного бюджетування тощо. 

Водночас, хочу окремо відмітити відданість  цих людей роботі на благо громад та прагнення опанувати нові знання. Звичайно, зусилля Одеського ВП ЦРМС  направлені, в першу чергу, на допомогу громадам, на навчальну та експерту підтримку. Але без запалу, фахової  зацікавленості та звичної для бухгалтерів громад  старанності, наші спільні цілі були б недосяжними.

Відтак, користуючись вдалою нагодою спілкування зі ЗМІ, хотілося б переконати голів ОТГ у тому, що їхні бухгалтери та фінансисти - найкращі. Будь ласка, бережіть їх, цінуйте цю повсякденну важку та відповідальну працю!  Заохочуйте частіше (хоча б морально), бо вони того, повірте мені, варті.