Мертві дельфіни, висохлі озера і голодні кулики: як російська агресія шкодить природі Одещини

– Он там двоє. Можете глянути. Їх недавно винесло, якраз розтин завершили, – Іван Русєв показує рукою в бік дерев’яного містка, де лежать двоє мертвих дельфінів. Він – ідейний натхненник створення і захисник Національного парку «Тузлівські лимани», доктор біологічних наук, начальник наукового відділу нацпарку і громадський діяч, про якого на Одещині не знає хіба лиш той, хто ніколи не цікавився новинами.

Про боротьбу біологів, активістів і зоозахисників за цей унікальний природний куточок, їхнє протистояння браконьєрам з «високих» кабінетів вже зняли сотні відеосюжетів і фільмів. Але сьогодні у «Тузлівській амазонії» – війна. Все той же білий кам’яний пелікан зустрічає одиноких гостей серед широченного, справді безкрайого степу. Все той же бабак, наче живий, нашорошив вуха на пагорбі. Все той же екзотичний дерев’яний, почорнілий від часу й солоних вітрів човен позує для красивих фотографій. Однак саме сюди навесні чи не щодня «прилітали» ворожі снаряди й ракети, а зараз море майже щотижня виносить на берег померлих дельфінів. Нині це місце – до речі, єдиний в Україні неокупований нацпарк з виходом до моря, – не тільки «їдальня» для тисяч птахів та територія відпочинку й прихистку для дикої природи, а й – місце бойових дій.

Як російські кулики знищуються росіянами

– Наш нацпарк – один з 55 нацпарків України, і поки – єдиний, вільний від окупантів, що має вихід до моря. На жаль, всі інші, які мають вихід до Чорного чи Азовського морів, – в окупації. До початку повномасштабного вторгнення ми моніторили стан 13 лиманів і 44 кілометри узбережжя Чорного моря силами наших інспекторів. Зараз більша частина нашої території обмежена для відвідування нашими інспекторами, тож ми фіксуємо те, що можемо, – розповідає вчений.

Фахівці називають кілька основних факторів впливу бойових дій на екосистеми:

– На початку повномасштабного вторгнення відбувалися дуже інтенсивні обстріли території лиманів нацпарку. Одного разу, на початку березня, було випущено 200 ракет по східній території нацпарку. Там було дуже багато птахів, які мігрували з Африки, і цими пострілами їх, звичайно, розігнали, бо птахи і вибухи – це несумісні речі. А якщо вони не зможуть у нас відгодуватися, то їм не вистачить сил долетіти туди, куди потрібно або ж потім не вистачить енергії, щоб вивести стільки пташенят, скільки зазвичай. Тобто все це безпосередньо впливає на популяцію виду. У нас на початку березня почали гніздуватися чоботарі – це кулики з дуже довгим дзьобом, вельми цікаві. Але їхні колонії в цьому році через обстріли так і не сформувалися, не дали того потомства, яке б могли. Дуже прикро, – каже Русєв.

Цікаво, що значна кількість птахів, зокрема кулики-побережники, прилітають в «Тузлівські лимани» з території росії, де гніздуються влітку. Тут вони мають природню «їдальню»: харчуються місцевими черв’яками, комарами-дзвінцями тощо, і лише набравши нормальну вагу, відлітають далі до Африки.

Влітку на території Нацпарку «Тузлівські лимани» харчуються 15-20 тисяч різних птахів, які набираються сил перед відльотом у теплі краї.

– Такий от парадокс: через російських військових птахи, які виводять пташенят у росії, не мають нині спокою перед далекою подорожжю на південь, – каже вчений. І справді: перед нами простягається чимала заболочена територія, по якій не поспішаючи ходять тонконогі птахи з довгими дзьобами. Вони постійно щось шукають у воді і сторожко прислухаються до звуків. На щастя, цього дня – без обстрілів, тож їсти можна спокійно…

Другий фактор впливу бойових дій – пожежі, що трапляються через обстріли ракетами та світлошумовими мінами тощо:

– За цей час у нас було близько семи пожеж на загальній площі близько 100 га. Це дуже впливає на рослинний світ, на комах та на дрібних тварин, які живуть у траві.

Третій фактор – через бойові дії цього року працівники нацпарку не змогли відкрити природну вимивину-прорву, через яку лиман наповнювався морською водою, через що лиман не наповнився і почалися процеси обміління. Чи зможуть природоохоронці зробити це наступного року – покаже лише час, адже в умовах бойових дій зробити це буде неможливо.

Крім того, через посуху та відсутність стоку прісної води висохли озера академіка Ювеналія Зайцева. Причиною висихання стало те, що в озера та лимани майже не поступає вода ззовні, через блокування росіянами Чорного моря. Також цьогоріч немає стоку прісної води по малих річках в лимани.

– В цьому році рівень води в річки Дунай вкрай низький за останні десятиріччя і тому вода в лимани Джантшейський та Малий Сасик теж не поступає з Дунаю і не поповнює озера. І, нарешті, зовсім немає водообміну між Чорним морем та Тузлівськіми лиманами, – розказує вчений.

Фото: І. Русєв

Учені Інституту морської біології Національної Академії наук України виявили понад 1000 квадратних кілометрів товстого шару нафтопродуктів на морській поверхні поблизу одеського узбережжя після того, як там було збито кілька літаків агресора. За інформацією директорки Інституту Галини Мінічевої, від розливів нафтопродуктів насамперед страждають ті угруповання, які відкрив учений Ювеналій Зайцев – так званий нейстон, поверхнева плівка, насичена живими організмами. Тож нафта, яка покриває акваторію, порушує фізико-хімічні процеси, а потім і біологічні. Страждають організми, які є елементами харчових ланцюгів. Особливо небезпечні розливи на мілководних територіях, де нафта перемішується та осідає на дні.

Бомби та інфаркти у дельфінів

Ще один згубний фактор – навігація російських субмарин, що згубно впливає на дельфінів.

– Це найбільш гірка втрата. Дельфіни – це люди моря, найрозумніші істоти у цій царині. Звичайно, ми знаходили іноді мертвих тварин і до повномасштабного вторгнення, але, для розуміння, на 44 км узбережжя нашого нацпарку ми могли знайти трьох дельфінів за рік. Переважно у них були сліди від сіток або ж відрізані плавці – це означало, що вони заплутувалися у рибальських сітках і їм відрізали плавці, щоб вони не заважали ловити рибу браконьєрам. Ну і, звісно, дельфіни після такого гинуть. А зараз, за пів року, таких дельфінів нема, бо нема сіток. І от всього на 5 кілометрах території, яку ми моніторимо зараз, ми знайшли вже 35 дельфінів (станом на кінець серпня. – Ред.). Такої кількості мертвих дельфінів також раніше не знаходили і в інших країнах, зокрема Румунії та Болгарії. Все це, скоріш за все, - результат роботи сонарів підводних човнів росії, дельфіни втрачають свою здатність орієнтуватися, наштовхуються на міни, на інші перешкоди і, головне, вони не можуть полювати, бо не працюють їхні природні ехолокатори. Дельфін худне, імунітет різко знижується, і починаються різноманітні інфекції, в результаті дельфін помирає від хвороб, спричинених саме таким падінням імунітету. Тобто – через бойові дії. Крім того, коли були бомбардування акваторії Чорного моря, дельфіни різко підіймалися на поверхню, а це спричиняє у них декомпресію, закупорку капілярів і, в результаті, – інфаркти, – розказує Русєв.

За підрахунками вчених, у Чорному морі загинуло близько 5000 дельфінів, тоді як на узбережжя винесло близько 5% мертвих тварин. Зараз через правоохоронні органи та профільне Міндовкілля вдалося налагодити процес розтину тіл мертвих тварин, а також дослідження отриманих матеріалів за кордоном. У подальшому вчені сподіваються використати отримані докази російських злочинів у міжнародних судових інстанціях.

У минулому сторіччі в Чорному морі нараховувалося близько 2 млн особин дельфінів.

За 2 роки до повномасштабного вторгнення вчені нарахували в морі лише 253 тис. особин дельфінів.

Як розповів ІзбірКому доктор біологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту зоології ім. Шмальгаузена Павло Гольдін, який безпосередньо робить розтини мертвих дельфінів, крім України, масові випадки загибелі дельфінів фіксують у Румунії, Туреччині та Болгарії. Переважно це морська свиня та звичайний дельфін, або білобочка:

– Є кілька гіпотез щодо можливих причин, серед них – акустичні травми органів слуху, що викликані бойовими діями флоту російської федерації у водах Чорного моря. Крім впливу від пуску ракет підводними човнами, це також робота локаторів, яка впливає на ехолокаційну систему дельфінів. Отримані після розтину зразку тканин будуть досліджені у європейських лабораторіях, після чого можна буде достеменно сказати, що стало причиною масової загибелі. Хоча вже зараз ми розуміємо, що причини будуть різні у різних тварин, але й інфекційні хвороби теж насправді можуть бути спричинені загальним зниженням імунітету тощо. Можемо констатувати зараз, що ця хвиля смертності дійсно одна з найбільших за останні десятиріччя, – пояснює учений.

Серед причин, які впливають на тваринний світ моря, вчений називає такі як численні вибухи, забруднення довкілля боєприпасами, токсичним ракетним пальним, біологічне забруднення баластними водами, а також органічними сполуками з пошкоджених через бомбардування каналізаційних систем міст. Через ці причини страждають всі морські організми, а також птахи та інші тварини, але обсяги наслідків можна буде встановити вже після завершення бойових дій.

Як повідомили ІзбірКому в Спеціалізованій екологічній прокуратурі, відомство зараз здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 441 Кримінального кодексу України, щодо фактів масового знищення об’єктів тваринного світу (дельфінів афалін та азовок) внаслідок збройної агресії рф.

Після перемоги

У нацпарку "Тузлівські лимани" після перемоги планують створити Центр реабілітації дельфінів. Цю ідею попередньо вже погодило Міндовкілля. Головна ідея – допомагати дельфінам, які опинилися у важких умовах, а також робота з тваринами, які незаконно утримуються у дельфінаріях. "Їм потрібен час для адаптації до умов дикої природи, саме в такому центрі й зможуть відбуватися реабілітаційні дії. Частково центр буде в морі, частково – на піщаному пересипу, туди будуть підходити дикі дельфіни, вони будуть спілкуватися, звикати, а також буде жива риба, вчитися полювати на яку будуть випущені з неволі тварини", – пояснює доктор біологічних наук Іван Русєв.

Також планується створити морський резерват для дельфінів з центром на острові Зміїному, де дельфіни зможуть вільно відтворювати свою популяцію. Територія такого резервату займе близько 5 тис. кв. км, де не буде впливу людського фактору. Це необхідно для відновлення зникаючих популяцій дельфінів, оскільки в разі їх загибелі дуже серйозно буде порушена стабільність всієї морської екосистеми.

Фото: Одеська обласна прокуратура

Окупанти, екоцид і пелікани-безхатченки

У нацпарку ми зустрічаємо Олександра і Олену Бронскових, співробітників нацпарку «Меотида», найбільш східного приморського парку України, територія якого займає близько 20 тисяч га узбережжя Азовського моря у Донецькій області. На Одещину вони переїхали з окупованого Маріуполя:

– Ми – двічі переселенці. Після окупації частини Донеччини переїхали до Маріуполя, а тепер – сюди… Наш парк тоді теж переїхав з Новоазовська до Урзуфа, адже ще тоді він втратив половину своєї території. Парк знаходиться на півдні Донецької області та є приморським. Дуже схожий на цей парк, тільки що у нас море – Азовське, – розповідає Олена Бронскова – наукова співробітниця парку, ботанік за фахом.

Мак азовський на Білосарайській косі. Фото: О. Бронсков

– У нас на Кривій косі у 2009 році було перше місце в Україні, де було зафіксовано гніздування кучерявого пелікана. Тож фауна у нас дуже схожа з цим парком. Створені ми майже одночасно з «Тузлівськими лиманами» – наприкінці 2009 року. У нас було 2 коси – Крива і Білосарайська, а ще – унікальний «Половецький степ», де дуже добре збереглася природа, нерозорані первинні степи. До створення нашого нацпарку люди масово відпочивали на кінці Кривої коси, але там же було й місце гніздування птахів. За 10 років після початку природоохоронних дій чисельність пернатих з 2-3 тисяч на цій косі зросла до ста тисяч. У нас там була унікальна, найбільш західна колонія мартина каспійського, занесеного до Червоної книги України. Також у нас була велика колонія рябодзьобого крячка, до 60 тисяч пар, – розповідає про природні багатства «Меотиди» начальник науково-дослідного відділу нацпарку «Меотида» Олександр Бронсков.

Колонія мартина каспійського на Кривій косі. Фото: О. Бронсков

Перші сім пар кучерявих пеліканів прилетіли на Криву косу з Кубані, де пересохло Ханське озеро, на островах якого вони гніздились, потім їх стало більше – до 2014 року вже було більше 30 пар. У 2014 році половина території «Меотиди», зокрема й Крива коса, була окупована:

– Після захоплення коси бойовики у 2015 році зробили просто на ній показові військові навчання. Певно, не треба пояснювати, що після цього кучеряві пелікани там більше не селяться, а із загальної чисельності різних птахів у сто тисяч лишилося хіба кілька тисяч, – розповідає Бронсков.

Зараз на окупованих 2014 року ділянках нацпарку не працюють учені, не проводиться науково-дослідницька робота, натомість ці території використовуються у військових та господарчих цілях.

Колонія пелікана кучерявого на Кривій косі. Фото: О. Бронсков

– Наші співробітники переїхали до Урзуфа (село неподалік Маріуполя. – Ред.) і почали проводити природоохоронну діяльність на Білосарайській косі. Справа налагодилася, і з 2015 року частина птахів, котрі були розлякані на Кривій косі, перебралася на Білосарайську. Попри те, що ця коса значно менша, до 2019 року у нас популяція різних птахів зросла до 25 тисяч, при тому, що до того їх там не було взагалі. От вам і простий приклад: що значить для природи охорона і що значать – бойові дії. Що там робиться зараз – не знаємо. Після 24 лютого доступу туди вже не було. Співробітники нашого наукового відділу виїхали. Яка ситуація з птахами – невідомо. А ще у нас там була ділянка, де росли дикі орхідеї і дикі гладіолуси – унікальне місце для Азовського моря, більше ніде такого не було… – каже Олександр.

Ракетами – по дністровських плавнях

Відчули війну й «мешканці» іншого нацпарку на Одещині – Нижньодністровського. Зокрема, кілька крилатих ракет, які вибухнули у плавнях, призвели до вигорання очерету, однак скільки тварин не змогли вивести своє потомство через обстріли у сезон тиші, – поки що сказати важко.

– Водно-болотні угіддя Нижньодністровського національного природного парку є зоною гніздування, живлення, відпочинку кількох сотень видів птахів. На жаль, більша частина міграційних коридорів птахів (а через Україну проходять три основних шляхи: Азово-Чорноморський, Поліський та Дніпровський) пролягає саме над зоною бойових дій. Під час сезонних міграцій птахи можуть потрапити під обстріли, не знайти умов для відпочинку, а зміни маршрутів можуть призвести до виснаження і загибелі, – розповідає Юлія Тернова, начальниця відділу еколого-освітньої роботи Нижньодністровського нацпарку.

За її словами, з початком повномасштабного вторгнення зазвичай заповнені рибалками дністровські береги стали безлюдними. Але протягом весни і літа можна було спостерігати, як групи бакланів, чапель, великих і малих чепур займали звільнені береги і містки:

– На перший погляд могло здатися, що це результат зменшення фактору турбування людьми і говорить про якісь позитивні зміни для довкілля. Але це зовсім не так. За даними науковців Нижньодністровського нацпарку, плавні з весни знаходяться у зневодненому стані, бо і рік видався посушливим, і паводок був обмеженим і невчасним, оскільки гідрологічний режим нижньої частини річки залежить від управління Дністровської ГЕС у Чернівецькій області. Дельта Дністра не отримала цієї весни достатньої кількості води і життєдайної енергії для здійснення репродуктивних процесів. Фітофільні види риб не мали умов для нересту, змістилися терміни і місця гніздування водоплавних птахів. Звичні для них лаки, невеликі озерця у плавнях, біля яких раніше годувалися колонії чапель, бакланів, пересохли, і великі групи птахів були вимушені шукати поживу вздовж русел Дністра й Турунчука. Цим і пояснюються масові «прогулянки» чапель безлюдними берегами.

На думку науковиці, одним із надважливих кроків, які потрібно буде зробити Україні після перемоги, є відновлення заплавних луків Дністра та звільнення їх від забудов:

– Більшість екологічних проблем Нижнього Дністра були закладені задовго до війни, а тепер вони ще більше загострюються: деградують заплавні луки, біднішає видовий склад риб, усе частіше вигоряють великі ділянки безводних плавнів. Головним чинником руйнування типових ландшафтів дельтових систем є зарегулювання річного стоку гідротехнічними спорудами – Дубосарською ГЕС у так званій «Придністровській Молдовській республіці» та Дністровським гідровузлом у Чернівецькій області. А вже прийняті нові правила експлуатації Дністровського гідровузла навряд чи забезпечать покращення ситуації з весняними паводками. І тут недостатньо тільки позиції нашого нацпарку, адже потрібна впливова масова кампанія за весняну воду Дністра від влади і громадськості Одеської області, – впевнена вона.

13 млн 285 тис. грн – така загальна сума збитків, завданих природі Одещини внаслідок агресії росії, станом на 31 серпня зафіксована Оперативним штабом Держекоінспекції

Хто фіксує воєнні злочини проти природи?

Крім правоохоронних органів, фіксацією злочинів проти екосистем займається Оперативний штаб Державної екологічної інспекції України. Повідомляти про виявлений екозлочин громадянам можна на гарячу лінію Штабу (+38 096 756 83 66, (Telegram, WhatsApp, Viber), а також на електронну пошту: shtab.dei@gmail.com.

Інфографіка: ІзбірКом

Інформувати про відповідні факти, які стали вам відомими, також можна волонтерів через чатбот SaveEcoBot.

Крім того, якщо ви маєте фото, відеопідтвердження або стали свідками злочину, про нього можна повідомити на пошту ekozlochyn@ecoact.org.ua. Всю інформацію буде передано Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України.

Забруднення моря 

Як повідомили ІзбірКому в Одеській обласній прокуратурі, зараз група прокурорів за участю Спеціалізованої екологічної прокуратури здійснює процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України: за фактом ракетного обстрілу інфраструктурних об’єктів у м. Одесі, в результаті яких пошкоджено резервуари з нафтопродуктами; за фактом ракетних ударів, що призвели до затоплення 7 липня 2022 року цивільного судна MILLENNIAL SPIRIT поблизу порту «Південний»; за фактом ракетних ударів, що призвели до затоплення 3 березня 2022 року цивільного судна HELT, яке перебувало на рейді неподалік від Одеси.

Як розповіла ІзбірКому керівниця відділу клімату громадської організації «Екодія» Євгенія Засядько, фіксувати такі злочини важливо щонайменше з трьох причин:

– Донести до української влади масштаб наслідків злочинів у тривалій перспективі. Війна несе масштабний ризик для довкілля і місцевих жителів, і нестиме в майбутньому, якщо її швидко не зупинити. По-друге, необхідно розповідати про це за кордоном, щоб заручитися підтримкою інших країн. По-третє, необхідно, щоб росія відповіла за завдані збитки, – розповіла вона.

Зараз громадська організація «Екодія» веде інтерактивну мапу випадків потенційної шкоди довкіллю, спричинених російською агресією. Наразі по Одеській області за допомогою відкритих джерел інформації зафіксовано 20 випадків, однак, як пояснила Євгенія Засядько, ці дані можуть бути неповними, тож будь-яка інформація буде цінною.

Мапа ГО "Екодія"

З нею згодна і Юлія Тернова з Нижньодністровського нацпарку:

– Нашим громадянам треба пам’ятати, що все (добре чи погане) відбувається саме з їхніми природними ресурсами, і від стану довкілля залежить життя і майбутнє саме їхніх дітей. Тому усі мають бути небайдужими до проявів порушення природоохоронного законодавства.

Євгенія Генова

Матеріал створений в межах проєкту Fight For Facts!, який фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ). Погляди, висловлені в цих публікаціях, належать незалежним авторам і не обов’язково відображають погляди BMZ.

Євгенія Генова