"Золото" церкви: як одеські політики за бюджетні кошти УПЦ Московського патріархату підтримували

Церкви в Україні є вельми прибутковим бізнесом. Не секрет, що священнослужителі беруть гроші з парафіян за свої послуги – хрещення, вінчання, відспівування мають визначену таксу. Що навіть не приховується в церквах. Але не тільки це дає священнослужителям прибуток. 

Одеську область "окупувала" Українська православна церква (УПЦ) Московського патріархату. Причому, як раніше писав Центр публічних розслідувань, деякі одеські священнослужителі відверто підігравали країні-агресору, хтось має російське громадянство, а дехто – перебрався до росії й розповсюджує неправдиву кремлівську пропаганду.

Однак ці факти на ситуацію в цілому поки що не вплинули. За аналітичними даними порталу Opendatabot, у нашому регіоні наразі діє 415 церков Московського патріархату. З початку повномасштабної війни лише два храми УПЦ перейшов до Православної церкви України (ПЦУ), що є одним з найнижчих показників по країні. Мова про храми у Визирці та Олександрівці.

Але цей матеріал Центру публічних розслідувань про гроші. 

Бюджетні кошти на будівництво

23 липня 2023 року внаслідок масованого обстрілу російськими ракетами був зруйнований Спасо-Преображенський собор у самому серці Одеси – на Соборній площі. Не врятувало будівлю церкви ані приналежність до Московського патріархату, ані відлитий в російському Воронежі 14-тонний дзвін, ані освячення у 2010 році російським патріархом Кирилом, до приїзду якого начебто собор і завершили відновлювати в місті. Допомогти з ремонтом будівлі обіцяє Італія. Наразі відомо про виділення першого траншу в розмірі 500 тис. євро. 

Спасо-Преображенський собор після російського обстрілу. Фото: Одеська єпархія УПЦ (МП)

І це далеко не вперше в історії Спасо-Преображенського собору. В сучасній Україні собор вирішили відновлювати у 1999 році. Річ у тому, що будівлю за часів радянської України підірвали більшовики. У відкритих джерелах вказано, що роботи з відновлення велись виключно за благодійні внески без використання бюджетних коштів. Собором опікувався "Чорноморський православний фонд", який очолював багаторазовий одеський депутат Василь Ієремія. В новині "Вечірньої Одеси" за 22 травня 2010 року Ієремія, який наголосив, що на відновлення собору не витрачено жодної бюджетної копійки, надав звіт по роботі фонду: за десять років роботи коштували 30,4 млн грн. Але ця цифра не остаточна, бо на момент звіту роботи ще продовжувались. У інших джерелах можна знайти цифру 35 млн грн. Також Ієремія зазначив, що утримання будівлі – підтримка мереж і комунальні платежі – станом на 2009 рік коштували 1,1 млн грн. 

І ось ці платежі за утримання собору Московського патріархату поклали на одеських платників податків. Але не тільки. У 2006 році депутати Одеської міської ради, у склад яких, до речі, входив і сам Василь Ієремія, проголосували за програму відновлення одеського кафедрального собору на 2007-2008 роки. В описі до прийнятої програми, зокрема вказано, що станом на 2006 рік усі роботи з відновлення будівлі собору здійснювались коштом благодійників, але внески падають: у 2004 році пожертви склали 11,1 млн грн, у 2005-му – 4,85 млн, за 9 місяців 2006-го – 2,36 млн. І цих коштів недостатньо, адже кошторис тоді складав 32 млн грн.

Скриншот зі сторінки офіційного сайту Одеси

Тож, "Чорноморський православний фонд" і вирішив залізти в кишеню до платників податків. І одеські депутати проголосували за виділення 20,1 млн бюджетних грн на відновлення собору, яким зараз розпоряджається Українська православна церква Московського патріархату. Фінансування планувалось у два етапи: у 2007 році виділялось 15 млн бюджетних грн, у 2008-му – ще 5,1 млн. Це зіставно 4,3 млн доларів за тодішнім курсом валют.

Крім цього у новині "Голосу України" за 15 листопада 2002 року повідомлялось про оголошення тендеру на написання ікон та розпису внутрішніх приміщень Спасо-Преображенського собору в Одесі. Тендер проводила Одеська міська рада. На жаль, сума виділених на ці цілі грошей невідома.

Ми відправили запит до Одеської міської ради з проханням надати відповідь про фінансування будівництва та оздоблення собору УПЦ з коштів бюджету. В міському управлінні капітального будівництва відповіли, що кошти на відтворення собору по програмі 2007-2008 року до відомства не надходили. Водночас управління капбудівництва перерахувало до "Чорноморського православного фонду" 734 тис. грн у 2004-2005 роках. Це зіставно близько 140 тис. доларів за курсом того часу. Інформація про фінансування розпису собору в відомстві відсутня.

Скриншот: ЦПР

При цьому голова "Чорноморського православного фонду" Василь Ієремія в коментарі Центру публічних розслідувань в чергове запевнив, що бюджетні кошти на відтворення собору так і не виділили. До того ж наразі кінцеву суму, яку витратили на будівництво собору, Василь Ієремія не пам’ятає: "Ні копійки бюджетних грошей на відтворення собору не було притягнуто. Тому що не давали, мабуть. Ані за постановою Кабінету міністрів, згідно з якою відтворювався собор. Там було передбачено бюджетне фінансування, але, на жаль, його не було. Ані по програмі, яку голосувала міська рада. Я не пам’ятаю вже. Але, мабуть її прийняли, але фінансування не було. Й собор був відтворений виключно на пожертви громадян і підприємств міста… "Чорноморський православний фонд" з цієї програми не отримав ні копійки". 

Після завершення будівництва собор дістався Одеській єпархії Московського патріархату. Але декілька років утримували його шляхом бюджетних коштів.

"Допомога" на утримання

В січні 2023 року видання Інтент опублікувало новину: одеська поліція перевіряє факт передачі з комунальної у приватну власність Спасо-преображенського собору, а також фінансування собору шляхом бюджетних коштів у період з 2012 по 2017 роки.

Подібні перевірки від правоохоронців собор переживає не вперше. На порталі "Православне життя" є новина за 2017 рік, у якій представлена позиція Одеської єпархії УПЦ Московського патріархату щодо розслідування Службою безпеки України (СБУ) за фактом фінансової допомоги, яку місцева влада виділяла на собор. Крім цього в єпархії визнали, що платники податків фінансують собор з 2010 року.

Примітно, що ця так звана допомога бюджетним коштом припинилась якраз після перевірки СБУ. Хоча Одеська єпархія нічого особливого в бюджетній "допомозі" не бачить, запевняючи, що всі фінансові операції проводило Державне казначейство, а рішення про виділення коштів приймали одеські депутати. Тоді Одеська єпархія, до речі, апелювала до підтримки тодішнього нардепа, фігуранта реєстру зрадників Сергія Ківалова.

У статті на сайті "Зеленого листа" підрахували: з 2012 по 2017 рік утримання собору Московського патріархату коштувало платникам податків у 7,1 млн грн. У відповіді на запит ЦПР в Одеській міській раді зазначили, що коштом бюджету громади з 2011 по 2017 роки на собор УПЦ МП було виділено 8,3 млн грн. Видатки проходили по статті утримання об’єкта культурної спадщини, пам’ятки історії. До речі, до реєстру пам’яток місцевого значення собор внесли ще у 2007 році, коли його навіть не добудували.

Скриншот: ЦПР

"Для міста важливо, щоб собор був у задовільному стані, тому я не вважаю, що утримання Спасо-Преображенського собору (за рахунок бюджетних коштів – ред.) – це був якийсь злочин", - акцентує Василь Ієремія. Варто також підкреслити, що одеська влада часто передає землі громади церквам. Наприклад, відновлений Спасо-Преображенський собор передали Одеській єпархії ще у 2010 році. У 2020 році видання Інтент повідомило, що Одеська єпархія УПЦ Московського патріархату отримала 10,6 сотки землі на Французькому бульварі, 46. Землю відвели для експлуатації та обслуговування комплексу культових будівель та споруд храму в постійне користування. Таке рішення прийняла профільна депутатська комісія. В жовтні 2018 року землю отримав монастир на Пушкінській, 79, у 2019–му УПЦ віддали землю на Зеленій, 44. Крім цього 13,2 сотки землі відвели Одеській єпархії УПЦ МП на Тираспольському шосе.  

Ми попросили Одеську єпархію УПЦ МП прокоментувати виділення бюджетних коштів на утримання собору, який з 2010 року в їхньому підпорядкуванні. Однак замість відповіді отримали інформацію про народження Христа й реквізити рахунків для відновлення собору. Наводимо відповідь єпархії.

Відповідь Одеської єпархії на питання про бюджетні кошти. Скриншот: ЦПР

А що по благодійному фонду?

Варто також детально зупинитись на "Чорноморському православному фонді", який керував фінансами на відновлення собору у 2000-х.

Фонд, хоча відновлення собору стартувало у 1999 році, а гроші почали збирати принаймні з 2004 року - саме такі дані організація надавала для обґрунтування отримати бюджетні кошти, офіційно зареєстрували лише у 2005 році. Тож, перевірити, скільки реально коштів до реєстрації фонду назбирали під роботи, навіть теоретично неможливо.

Скриншот з реєстру Міністерства юстиції

При цьому, за словами Василя Ієремії, фонд зареєстрували ще у 1998 чи 1999 році. Можливо, це якийсь збій у реєстрі Міністерства юстиції.   

Офіційно в засновниках значилось чотири особи. Серед них колишній міський голова Одеси Руслан Боделан (головував у 1998-2005 роках), син якого Володимир втік до окупованого Криму у 2014 році й отримав там посаду, а у 2023 році став заступником колабораційної Херсонської адміністрації. Нагадаємо, що Боделан-молодший зіграв неоднозначну роль у подіях 2 травня 2014 року в Одесі. Саме він очолював управління ДСНС у місті і вважається головним підозрюваним у трагедії. Адже пожежні машини, коли розпочалась пожежа у Будинку профспілок, не приїжджали на місце протягом 40 хвилин. Що могло спричинити велику кількість жертв. В Україні його оголошено в розшук. 

Варто також зазначити, що й Руслана Боделана з росією поєднують тісні зв’язки – за даними LB, у 2005 році він переїхав до рф, де працював заступником Санкт-Петербурзького міжнародного торговельного порту. А також отримав російське громадянство, а до Одеси повернувся лише у 2010-му.    

Також у засновники "Чорноморського православного фонду" входив чиновник часів мерства Едуарда Гурвіца Анатолій Мартиненко, який очолював міське управління архітектури та містобудування. А також - архітекторка Ірина Опрятова, яка розробляла зокрема проєкти для Одеської єпархії Московського патріархату. Серед них каплиця на Лідерсовському бульварі, 11, хоспіс "Покров", Михайлівська церква в Ізмаїльському районі тощо. 

При цьому в різні часи членами фонду була низка добре відомих у місті осіб. Наприклад, ексзаступник одеського міського голови Анатолій Ворохаєв, колишній начальник управління з питань охорони об’єктів культурної спадщини Володимир Мещеряков, одеський митрополит Агафангел тощо.

А головою "Чорноморського православного фонду" був Василь Ієремія, який депутатствує в Одеській міській раді з 2002 року. За цей час він змінював різні політичні сили – починав як мажоритарник, представляючи ГО "Одеська правнича ліга", потім – "Опозиційний блок "Не так!", який був в опозиції до тодішнього президента Віктора Ющенка. У 2015 році Ієремія пройшов до міськради від "Опозиційного блоку", а вже у 2020-му – від партії мера Одеси "Довіряй ділам". У 2012-2014 роках Ієремія на платній основі працював помічником нардепки від "Партії регіонів" Світлани Фабрикант. Він має чималу бізнес-імперію у сфері нерухомості, реклами, виробництва медінструментів.

У 2009 році "Чорноморський православний фонд" реорганізували у благодійну організацію "Піклувальна рада Одеського кафедрального Спасо-Преображенського собору Української православної церкви". 

Скриншот з реєстру Міністерства юстиції

Тобто, вочевидь, уже тоді було зрозуміло, що собор передадуть церкві Московського патріархату. Піклувальна рада припинила діяльність у 2011 році. 

Керівником реорганізованого фонду став Олександр Піменов. Ця ж особа значиться керівником приватної компанії "Експлуатаційне підприємство Одеського кафедрального Спасо-Преображенського собору", яку заснували у 2005-му. Засновником цієї компанії був усе той же "Чорноморський православний фонд". Головним КВЕДом підприємства значилось будівництво будівель. Тож, припускаємо, гроші фонду йшли на рахунки саме цієї компанії. У 2008 році компанія припинила діяльність.

Скриншот з реєстру Міністерства юстиції

"Це не приватна компанія. 100% засновником цієї компанії був "Чорноморський православний фонд". Головна компетенція цієї компанії – це обслуговування систем Спасо-Преображенського собору. Тому що планувалось, що собор після введення в експлуатацію потрібно обслуговувати. Ідея цієї компанії була як створення ЖЕКу при соборі. Там працювали електрики, спеціалісти з вентиляції… Вона отримувала якісь кошти з фонду, необхідні на утримання будівлі Спасо-Преображенського собору", - пояснює Василь Ієремія.

При цьому у 2008 році ще тоді "Чорноморський православний фонд" отримав пільгу на оренду підвалу площею 543,8 квадрата за адресою Пушкінська, 59. Фонд сплачував лише гривню на рік за це приміщення в центрі Одеси. За словами Василя Ієремії, підвал, можливо, використовували як склад: "Я не пам’ятаю… Але, може, ми орендували приміщення під складські потреби… Це було недовго… Що з цим приміщенням, треба питати Одеську міську раду".

Скриншот з офіційного сайту Одеси

На офіційному сайті міста вказано, що пільгову оренду фонду скасували лише 2011 року. А в департаменті комунальної власності повідомили, що вперше договір на оренду між відомством і "Чорноморським православним фоном" уклали ще 2002 року. Тож, фонд користувався комунальним майном тривалий час. Наразі підвал на Пушкінській, 59 перебуває у власності громади.

Таким чином, попри запевняння керівника "Чорноморського православного фонду" Василя Ієремії, який займався відтворенням Спасо-Преображенського собору, про невикористання бюджетних коштів під час будівництва, все ж таки мінімум 734 тис. грн від міського управління капітального будівництва фонд отримав. Крім цього платники податків ще й оплачували утримання собору вже після завершення будівництва й передачі його Одеській єпархії. З 2011 по 2017 рік на ці цілі скерували 8,3 млн бюджетних грн. До того ж фонд дев'ять років поспіль використовував комунальне майно в центрі Одеси, сплачуючи до бюджету всього гривню на рік. 

Олена Чернишова