"Це ви екшену ще не бачили": другий день з волонтерами Херсонського Хабу

Це мало бути продовження репортажу Центра публічних розслідувань із Херсона, у першій частині якого ми розповіли про діяльність благодійного фонду "Я - Херсон" (в місті його називають Херсонським Хабом). Другий день був присвячений висвітленню діяльності бригади ремонтників, які щоденно "лікують" постраждалі від постійних обстрілів будинки. 

Проте акт екоциду, вчинений російською армією, вніс свої корективи. Вночі, 6 червня, російські окупаційні війська підірвали греблю Каховської ГЕС. В перші години після підриву вода повністю або частково затопила декілька населених пунктів та районів Херсона.

Тож поки розповідаємо про те, чим жив Херсон до знищення греблі, про виклики, з якими стикаються місцеві жителі, про те, що встигли відновити. Адже тепер на Херсон чекає ще більше роботи з відновлення.

Ранок Олександра, Дмитра та Михайла починається з розрізання листів ДСП. Чоловіки - волонтери організації "Я - Херсон" і щодня виїжджають по заявках херсонців, аби зашити вибиті обстрілами вікна. 

Волонтери зранку готують фанеру для вибитих вікон

Приїхали до Хабу зранку, саме в момент підготовки матеріалів перед виїздом. На робочий блакитний жигуль чоловіки прив'язують 10 шматків вже розрізаного матеріалу.

Олександр та Дмитро прив’язують до робочого автомобіля листи фанери

Олександр з Дмитром виїжджають робочим жигулем, Михайло — своєю машиною. 

Чоловіки доєдналися до будівельних бригад одразу зі створенням ініціативи. Наразі це їхня основна зайнятість. "Поки тут обстрілюють, то роботи нема. Виїжджати доводиться по-різному. Буває, що в одній 9-поверхівці можна провести весь день, а буває, що точково можна по 3-4 рази в день за різними адресами бувати", — каже Олександр. 

Працювати волонтерам доводиться в різних умовах, під час обстрілів у тому числі. Позаду в машині лежать їхні бронежилети. Каска, кажуть, "одна десь на складі є". 

Багатоповерхівка 

Перший об'єкт, до якого приїжджають, стоїть з вибитими вікнами вже близько двох місяців — не свіже, як називають це волонтери. 

"Не свіже"

Чоловіки одразу дістають матеріали та розкладають. Олександр та Дмитро пішли в першу квартиру. Михайло зашивати вікна у квартири не заходить, його робота — готувати та подавати матеріали внизу. Він також приєднався до бригади від початку її створення в січні, як і колеги.

Михайло

Михайло під час процесу обробки фанери

Будинок, до якого приїхали, розташований в одному з районів міста. Вікна будинку зашиті вже вп’яте, як повідомив місцевий житель Олександр.

— Гарно я зашив віконечка власними ручками? — питає Олександр, посміхаючись. 

— Краще зашиті, ніж не зашиті, - відповідає хтось з волонтерів.  

— На тій стороні не вистачило плівки, зашив пінопластом, зараз тепло. Ще б скло десь дістати, але страшно, зараз знову повилітає.

Мешканці будинку

Крім нього під вікнами збираються й інші жителі, зокрема директорка ОСББ Ольга. 

"Нас тут не так багато залишилось, люди повиїжджали, але вже повертаються. У нас вже в першому під'їзді повернулося дві сім’ї, в другий під’їзд повернулася сім’я. Ще не все добре, але повертаються", — каже Ольга. Вона весь час стежитиме за процесом. 

Директорка ОСББ Ольга

Піднімаючись до першої квартири, де волонтери зашивають вікна, вже зі сходів чути, як шумить шурупокрут. 

На кухонному столі лежить багато побитого скла. Його волонтеру Дмитру допомагає вибирати господар квартири Валерій. Каже, з вибитими вікнами жив ще до того, як звільнили Херсон. 

Господар квартири Валерій

Вікно у квартирі Валерія

Волонтер зашиває вікна у квартирі херсонця

Вікна пробиті кулями 

У другій квартирі, куди пішли волонтери, знову зустрічають Олександра. Спочатку він допомагає волонтерам, а потім веде на балкон показати, як крізь скло пройшла куля та пробила дірку, а інша частина скла залишалася цілою. 

Херсонець Олександр показує раніше "зашиті" вікна в його квартирі

Куля пробила вікно на балконі Олександра

Після роботи у квартирах Олександр з Дмитром йдуть зашивати вікна ззовні. З тієї сторони, де місцевим жителям раніше не вистачило матеріалу, щоб закрити самостійно. Тут замісить шурупокрута робочий процес супроводжує звук побитого скла, яке розсипане вздовж всього будинку і постійно хрустить під ногами. 

Волонтери працюють ззовні будинку

Приватний сектор 

Під’їжджають до зелених воріт приватного сектору. Наталія Іванівна та її чоловік Микола привітно зустріли. Жінка одразу повела показувати всі місця влучань на подвір’ї. Руйнувань чимало. Куля навіть пробила газовий балон, металеві ворота сусідського гаража та їхню машину.

Руйнування на подвір’ї херсонців

Одна із сусідських прибудов зруйнована повністю.

Після оглядин подвір’я Микола запрошує волонтерів до місця, де потрібно поставити ДСП. А Наталя Іванівна веде до сусідського обстріляного будинку. 

"Все цвіте, але видно, що нікого немає. А там ще й кусок гільзи валяється…", — каже жінка, заходячи на подвір’я. 

Наталія Іванівна

До вибитого вікна Наталія Іванівна підставляє табурет і каже, що можна залізти всередину. Принаймні вона це вже робила. 

Житловий будинок в Херсоні, куди влучив снаряд

Під вікном у стоси складені книги. Ціле також крісло, об стіну біля нього вдарився снаряд. Саме місце влучання снаряда у спальні. Там досі на ліжку, над яким дірка в стелі, лежать уламки. Поруч зруйнована шафа і старий телевізор, теж всипаний уламками. 

Руйнування житлового будинку в Херсоні зсередини

Йдуть стежкою поміж квітів, які заросли травою. Наталія Іванівна показує баню, яка засипана важким розбитим склом. Звідти виходять у пилі та сходяться на думці, що росіяни не люди. 

Зруйнована баня на подвір’ї мирних жителів Херсону

Мікрорайон

Їдуть в інший мікрорайон міста. Там знайомі з волонтерами Херсонського Хабу і знають, що вони зашивали вибиті вікна. 

Житлові будинки. Тут будівельна бригада Херсонського Хабу зашивала вікна

— Буде екшн?

— Це ви екшену ще не бачили, — каже чоловік, дивлячись на дорогу. 

Здалося, що він, коли зупинявся, обирав саме ті будинки, де живуть його знайомі та де волонтери Херсонського Хабу зашивали вікна, бо іншого сенсу обирати якісь конкретні руїни там, де всі будинки обстріляні, немає. 

Житлові будинки мікрорайону

Поїздка відбувається швидко, їдуть обережно, по колу. Зі звуків лише кілька виходів — тобто стріляють в бік ворога наші військові. 

Як тільки виїжджають повз згорілу зупинку чоловік вмикає в машині рок. 

Згоріла зупинка в Херсоні

Це був сонячний день у прифронтовому Херсоні. Середина квітня. 

Альбіна Карман