13 листопада 2024 р. 20:57

Президент Німеччини оприлюднив дату дострокових парламентських виборів

This article also available in English

1058

Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр Фото: EPA/UPG

Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр Фото: EPA/UPG

Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр оприлюднив дату дострокових парламентських виборів. Вони можуть відбутись 23 лютого 2025 року.

Про це з посиланням на канцелярію президента Німеччини повідомив LB.ua.

Зазначається, що Штайнмаєр прийняв лідерів парламентських фракції з коаліції – Рольфа Мютценіха (СДПН), Брітту Гассельманн і Катаріну Дрьоге ("зелені"). Також Штайнмаєр прийняв лідера опозиційного ХДС Фрідріха Мерца. Після зустрічі президент Німеччини привітав те, що парламентські фракції погодили голосування за вотум довіри уряду в Бундестазі 16 грудня.

Крім того, Штайнмаєр дав зрозуміти, що якщо парламент висловить недовіру федеральному канцлеру, президент швидко ухвалить рішення про розпуск парламенту Німеччини. Нові вибори можуть відбутись вже 23 лютого наступного року.

Аналітики запевняють, що ці вибори – відбудуться вони у лютому, навесні чи восени – майже гарантовано завершать правління Шольца та приведуть до влади нового канцлера від консервативного Християнсько-демократичного союзу (ХДС). Останній варіант не є поганим для України, адже кандидат у канцлери від ХДС Фрідріх Мерц систематично критикував "світлофорну коаліцію" Олафа Шольца за недостатню підтримку Києва у війні, а нещодавно запропонував висунути володимиру путіну ультиматум з перспективою врешті передати Україні багатостраждальні ракети Taurus. Він висловив переконання, що з правителем рф не варто вести дипломатичні переговори, оскільки вони призводять тільки до нових злочинів росії. За його словами, доказом цьому стала так звана "мирна місія" угорського прем’єра Віктора Орбана до москви, після якої рф обстріляла найбільшу дитячу лікарню України "Охматдит". Мерц звинуватив Шольца у тому, що він несе персональну відповідальність за те, що Україна повинна воювати з Росією з однією рукою, зав’язаною за спиною. Він запропонував Шольцу висунути путіну ультиматум та обговорити його зміст на саміті ЄС із європейськими колегами. Фрідріх Мерц закликав не боятися ядерних погроз путіна, оскільки страх, за його словами, це "мати будь-якої жорстокості".

"Федеральний президент дав зрозуміти, що у випадку, якщо Бундестаг висловить недовіру федеральному канцлеру, він швидко ухвалить рішення про розпуск парламенту", – йдеться у заяві канцелярії президента Німеччини.

Політична криза у Німеччині почалась 6 листопада, коли Олаф Шольц вирішив звільнити міністра фінансів Крістіана Лінднера.

Найнепопулярніша коаліція в історії Німеччини йшла до розпаду давно. Головна причина полягала у тому, що її утворили партії з кардинально різною фундаментальною політикою. Соціал-демократи Шольца (СДПН) та "Зелені" є лівоцентристськими партіями, які пропагують сильну роль держави з міцною соціальною політикою та проведення амбітних кліматичних реформ. Натомість вільні демократи виступають за мінімальне втручання держави та фінансові обмеження, і щонайважливіше – за дотримання боргового гальма відповідно до конституції Німеччини. 

Але загострення сталося у листопаді минулого року. Старт кризі дав Конституційний суд, який визнав неконституційними плани уряду переспрямувати 60 мільярдів євро із пом’якшення наслідків пандемії коронавірусу на боротьбу зі зміною клімату та модернізацію країни. З того часу усі коаліційні партнери намагалися залатати діру, задовольняючи передусім своїх виборців: їхні пропозиції часто унеможливлювали єдиний курс уряду, а суперечки стали приводом для широкої критики з боку опозиції та призвели до того, що уряд Шольца став найнепопулярнішим в історії сучасної Німеччини.

Після розпаду коаліції Шольц спершу назвав 15 січня датою проведення голосування за вотум довіри до його уряду меншості. Однак нещодавно він заявив, що готовий провести голосування до Різдва.

Володимир Шкаєв

Поділитися