Меню
Соціальні мережі

08 лютого 2026 р. 09:19

Під час останнього обміну полоненими повернули п'ятьох жителів Одещини

This article also available in English

11

ФОТО: Олег Кіпер/telegram

ФОТО: Олег Кіпер/telegram

Під час останнього обміну полоненими з росією додому повернулися п’ятеро захисників УКраїни з Одеської області, які провели майже чотири роки в російському полоні.

Про це повідомив очільник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер, двоє з них були засуджені псевдосудами країни-агресора до довічного увʼязнення. 

Сергій Георгіу - мешканець села Долинське. 49 років. Командир автомобільного відділення взводу забезпечення. До повномасштабного вторгнення проходив службу за контрактом. У грудні 2021 року був відряджений до Маріуполя, де потрапив у полон. З 2022 року вважався безвісти зниклим. Вдома на нього чекали дружина і двоє синів.

Владислав Обух - 25 років з Черноморська. Бойовий медик ДШВ, 25 окремої повітряно-десантної Січеславської бригади. Потрапив у полон в березні 2022 року поблизу Авдіївки на Донеччині.

Дмитро Шалар - 25 років. Військовослужбовець 36-ї окремої бригади морської піхоти. У полон потрапив під час оборони Маріуполя. Псевдосуд так званої "днр" засудив його до довічного ув'язнення за сфабрикованими обвинуваченнями.

Василь Шитря - 23 роки. Народився у Подільську. Військовослужбовець 23-го окремого мотопіхотного батальйону. У полон потрапив у дев'ятнадцятирічному віці під час оборони Маріуполя. Країна - агресор засудила його до так званого довічного ув’язнення. 

Владислав Латій - нацгвардієць, родом із Ширяєвого. Контракт підписав ще у 2019 році. Наприкінці 2021 року разом з підрозділом прибув до Маріуполя. У полон потрапив 19 квітня 2022 року у день народження доньки.

Україна і росія 5 лютого провели перший з жовтня обмін полоненими. Додому повернулися 157 українців, аналогічну кількість окупантів відправили до Росії. Це вже відбувся 71 обмін. Додому повернулися 150 військових і семеро цивільних. 139 звільнених українських громадян перебували у російській неволі з 2022 року.

Кирило Бойко

Поділитися