03 березня 2025 р. 14:58

11 років тому росіяни вперше викрали людину в Україні: подробиці злочину

This article also available in English

1335

Решат Аметов. Фото: Кримська платформа

Решат Аметов. Фото: Кримська платформа

Решат Аметов став першою жертвою російської окупації Криму.

Як розповіли у Кримськотатарському ресурсному центра, 3 березня 2014 року невідомі в камуфляжній формі викрали Аметова просто в центрі Сімферополя, де він проводив одиночний протест проти окупації півострова. Через 12 днів, 15 березня, його тіло було знайдено в полі біля села Земляничне Білогірського району. На тілі були численні сліди тортур: колото-різані рани в області лівого ока, численні тілесні ушкодження. Голова була обмотана скотчем, на руках – кайданки. У нього залишилося троє дітей.

"У квітні 2014 року так званий “Слідчий комітет” рф у Криму відкрив кримінальну справу щодо його вбивства, однак уже у 2015 році розслідування припинили. Особи, причетні до злочину, так і не були встановлені", - йдеться у повідомлень.

Згодом Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні повідомила, що отримала докази причетності так званої “кримської самооборони” до викрадення та вбивства Аметова. Таку ж думку висловив член Меджлісу кримськотатарського народу та Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру Ескендер Барієв. Він наголосив, що Решат Аметов став символом боротьби за єдність України проти російської агресії у 2014 році.

В КРЦ зазначають, що це не поодинокий випадок. За даними Центру, за час окупації Криму загинуло щонайменше 60 осіб, з яких 28 – представники кримськотатарського народу. Ці випадки можна поділити на такі категорії:

  • Жертви політичних репресій – 4 особи (3 – кримські татари);
  • Жертви дискримінації – 13 осіб (11 – кримські татари);
  • Жертви терору – 30 осіб (8 – кримські татари);
  • Жертви поліцейського свавілля – 13 осіб (6 – кримські татари).

За 11 років анексії Криму 385 людей стали жертвами кримінального переслідування з політичних мотивів. Станом на сьогодні 240 із них перебувають у місцях несвободи.

Олеся Ланцман

Поділитися