17 серпня 2023 р. 20:54

П'ятнадцять місяців в полоні: морпіх миколаївської бригади розповів про захист Маріуполя

1146

Фото: Координаційний штаб

Фото: Координаційний штаб

Морський піхотинець 36-ї бригади, яка дислокується у Миколаєві, Олександр Дідур пробув у ворожому полоні майже п'ятнадцять місяців. Скалічений, старший сержант вистояв і розпочав відновлення. 

Про це розповіли у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.

У 2015 році, коли на фронті загинув мій товариш, я більше не зміг залишатися осторонь. Мав за плечима досвід строкової військової служби на підводному човні та спортивне минуле. Тому у військкоматі мене скерували до батальйону морської піхоти, – згадує Олександр.

Сержант до кінця не вірив, що може початися повномасштабне вторгнення: 

Тієї ночі я знаходився на позиції під селищем Павлопіль. Було страшно за цивільних, які жили в селах, позаду нас. Ракети пролітали над нами. На обрії було видно, як горять села. Згодом почали летіли ракети вже і на Маріуполь. Ми, звісно, відповідали. Зайнявши позицію на Азовмаші, ми відстежували рух ворожих літаків. У переважній більшості вони злітали з Таганрога в напрямку Маріуполя. Як тільки у нас з’являлася хоча б мінімальна можливість знищити повітряну ціль, ми починали працювати.

Коли ворог зрозумів, що ресурс боєприпасів майже вичерпаний – почав стягувати важку техніку: 

Я дав команду хлопцям спуститися у бункер. Наступної миті поруч розірвався осколково-фугасний снаряд. Те, що я вижив, – диво. Мені здається що мій янгол-охоронець, огорнувши мене у той момент, напевно, постраждав більш за мене, – згадує Оборонець. 

Олександр втратив багато крові, були відірвані пальці на правій руці, перебиті кістки на лівій, вибите око. Прийшовши до тями, зрозумів що знаходиться в лікарні, у полоні.

Після лікарні чоловік потрапив до Оленівської колонії. Там були українські медики: як військові, так і цивільні. Попри те, що вони некомбатанти, всі мали статус  військовополонених. Вони лікували хлопців. Потім Олександра відвезли у Горлівку, до виправної колонії. 

У полоні відбувався постійний моральний тиск: казали, що вб’ють. Нас часто били, знущалися. Згодом, склалось таке враження, що конвоїрам почало набридати нас постійно гамселити. Стало дещо легше. Втішав себе тим, що  у житті гірше, ніж там було, бути вже не може. Якщо я витримав це пекло, то зі всіма іншими проблемами я точно впораюсь, - зазначає Олександр.

Морський піхотинець планує відкрити свій реабілітаційний центр.

Так, 14 липня миколаївські морпіхи знищили три склади з боєприпасами окупантів.

А 26 червня миколаївські морпіхи атакували окупантів артилерією.

Тетяна Каптур

Поділитися