Переважно це економічна зона Донбасу, на який досі тривають активні бойові дії.  

Про це під час брифінгу у медіацентрі "Україна – Одеса" розповіла експертка зі сталого сільського господарства, ГО "Екодія" Лоріна Федорова.

"Найбільш забрудені землі на лінії фронту – економічна зона Донбасу, де війна триває з 2014 року та й до війни вона була "навантажена" з екологічної точки зору. Вміст шкідливих металів, таких як мідь, свінець, кадмій, хром, стабільно перевіщує норму в три-чотири рази, а на деяких ділянках Норма перевіщена в 25 разів. І підземні води також будуть забруднуватися через бойові дії", – зазначила експертка.

Вона також нагадала, що у Франції після закінчення Першої світової війни частина території, де відбувалися бойові дії, були законсервовані через замінування і неможливість вести на цих ділянках сільськогосподарську діяльність. 

"Якщо дивитися на досвід Франції після Першої світової війни через 10-20 років вони повернули велику частину з консервування, але якась частина законсервована і досі, через понад 100 років після закінчення війни. Зокрема, це місце битви при Вердені, після якої сільська місцевість була повністю знищена", – пояснила Федорова.

Раніше повідомлялося, що за рік війни росія завдала екологічних збитків Півдню на 82 мільярди

На даний час проведено обстеження 130 об’єктів, загальна сума обрахованого збитку становить понад 81,7 мільярдів гривень.

Про це звітує Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу.

Відомо, що з перших днів повномасштабного вторгнення фахівці розпочали роботу з оцінки шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.

За результатами, найбільшої шкоди - 39,9 млрд грн зазнали водні ресурси, коли внаслідок атаки ворожих дронів 16 жовтня 2022 року у Миколаєві було пошкоджено ємності ТОВ "ЕВЕРІ" з рослинною олією, яка забруднила акваторію Бузького лиману.

Внаслідок горіння лісів, промислових підприємств, складів та об’єктів енергетичної інфраструктури атмосферному повітрю завдано шкоди на 23,1 млрд гривень.  Найбільші з цієї суми: 5,7 млрд грн – шкода, завдана внаслідок пожеж на земельних ділянках об’єктів природно-заповідного фонду - Національного природного парку "Білобережжя Святослава" та Регіонального ландшафтного парку "Кінбурнська коса"; 9,9 млрд гривень – шкода завдана атмосферному повітрю внаслідок пожеж на землях Василівського та Кінбурнського лісництв.

Земельним ресурсам завдано збитків на 18,7 млрд грн внаслідок потрапляння боєприпасів, їх уламків під час бойових дій, забруднення земельних ділянок нафтопродуктами, оливами, будівельними уламками. Найбільшої суми збитку з цієї категорії – 11,1 млрд гривень нараховано внаслідок руйнації корпусів бази відпочинку "Годжи" на території Білгород-Дністровського району Одеської області.

Відомо, що через обстріли полів Миколаївщини збитки екології склали 140 мільйонів.

13 лютого, повідомлялося, що атака "шахедів" зашкодила миколаївському довкіллю на 40 мільярдів гривень.

Одночасно відбулось забруднення рослинною олією земельної ділянки загальною площею 549,8 квадратних метрів.

Сума збитків, зумовлених забрудненням земельних ресурсів, складає 1,6 мільйонів гривень.

Так, через руйнацію миколаївського університету збитки екології становлять майже півтора мільярда. 

Також 17 січня 2023 року Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища проведено огляд території ТОВ "Нікотекс", яке розташоване у місті Миколаєві за адресою вулиця 116-ї Дивізії, 8.

В результаті обстеження встановлено, що площа засміченої земельної ділянки - 22348 квадратних метрів. А загальний об’єм відходів, утворених за результатами ракетного удару перевищує 100 кубічних метрів. Такий розмір шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів – 439,1 млн грн.

2 лютого повідомлялося, що внаслідок ракетного удару зі сторони армії рф по офісній будівлі в Миколаєві, шкода екології регіону складає майже 300 мільйонів гривень.

Російські удари по будівлях Миколаєва створили екологічну катастрофу. Так, об’єм відходів, утворених за результатами ракетних ударів по будівлях Чорноморського національного університету імені Петра Могили, становить 101 кубічний метр.

Ната Чернецька