Мешканці Одещини не готові підтримати мир на умовах росії, - дослідження

Соціологи Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва протягом 10–21 липня 2023 року опитали 708 мешканців Одеській області віком від 18 років аби визначити наскільки дієвими можуть бути механізми російської федерації задля підриву безпеки в регіоні за допомогою дезінформації. 

Аналітики вдалися до багатоступеневої вибірки із застосуванням випадкового відбору населених пунктів на перших етапах та квотним відбором респондентів на завершальному.

Вибіркова сукупність відтворює демографічну структуру дорослого населення Одеської області станом на початок 2022 року. Максимальна випадкова похибка вибірки не перевищує 3%. Водночас слід враховувати систематичні відхилення вибірки через вимушену міграцію мільйонів громадян, спричинену російсько-українською війною.

Респондентів питали про їхнє ставлення до можливості мирних перемовин з росією.

Результати дослідження продемонстрували, що більшість мешканців Одещини наразі не готові підтримати мир із росією, якщо той не буде укладений на умовах України.

Зокрема 23,3% опитаних цілком згодні із твердженням, що Україна вже зазнала великих втрат, тож мир, який не відповідає її інтересам, є неприйнятним.

Ще 24,3% скоріші згодні із такою позицією. Натомість скоріше не згодні 7,1% жителів області, а зовсім не згодні – 5,7%.

Утім 39,7% респондентів зазначили, що їм важко відповісти на це питання.

Зазначимо, що приблизно такий самий відсоток респондентів не змогли визначитись із прогнозом щодо того, що чим довше триватиме ця війна, тим менше шансів, що вона закінчиться на умовах України.

Дослідники звертають увагу на високий відсоток відповідей "важко відповісти", що може свідчити про невизначеність або невпевненість у багатьох аспектах цих питань, що потребує подальшого дослідження та аналізу.

Однак все ж лише 8,3% повністю погодилися з таким твердженням, а ще 12,7% скоріше погодилися з такою думкою. Натомість скоріше не згодні 15,3% респондентів і точно не згодні – 24%.

«Соціальний простір Одеси та громад Одещини в цілому з початком повномасштабної війни почав активно трансформуватися. Нові обриси цього масиву у сучасних умовах визначаються, перш за все, декількома факторами. По – перше, динамікою та різноманітністю  викликів воєнного часу. По – друге, необхідністю та нагальною потребою громадян поєднувати власні приватні інтереси з загальносоціальними (або загальнодержавними). На другому році повномасштабної війни можна констатувати зростання запиту на «неприйнятність миру, який не відповідає інтересам України» серед жителів міста. Тобто, більшість респондентів підтримують саме такий запит, який корелює з об’єктивною та закономірною радикалізацією у необхідності викорінювати не тільки радянські та російські нарративи, але й максимально сприяти процесам дерусифікації», - доцент Одеського національного університету ім.. І.І. Мечникова Михайло Шабанов.

Михайло Шабанов. Фото: Facebook. 

За оцінкою доцента, яскраво така тенденція помітна саме у публічному просторі сучасної Одеси. При цьому молодь в громадах, є активним суб’єктом масштабних перетворень, її участь у найбільш знакових соціальних акціях, зокрема волонтерських, відмічається високим ступенем залученості.

Політолог наголошує, що об’єктивне зниження політичної активності у більш традиційний спосіб через реалії воєнного часу, спрямовує зусилля громадян до більш активної комунікації у соціальних мережах. 
Додатковим фактором щодо результатів дослідницької роботи стали масштабні процеси міграції та внутрішньої міграції, які додатково впливають на потенціал міста Одеси як туристичного та бізнесового центру.

Найбільш показовим у цьому сенсі є поточна необхідність підтримки Збройних Сил України. В сучасних умовах ця державна інституція користується значним репутаційним капіталом, в тому числі серед мешканців Одеси та Одещини в цілому.

Оцінюючи результати дослідницької роботи в масштабах Одеси та Одещини, на думку вченого, слід наголосити як на наявних проблемах, так і на безумовних прогресивних тенденціях, які мають місце. Загалом поточну ситуацію у громадах регіону можна визначити як стабільну у соціально – політичному сенсі, з суттєвим зниженням показників соціальної інертності, водночас зі зростанням рівня залученості представників громади до участі у важливих для суспільства та держави процесах, у волонтерському русі, який охопив досить різні верстви населення. Громадяни визнають роль Держави та Збройних Сил України у підтримці порядку в регіоні, відбитті атак ворога, регулюванні економічних аспектів життя тощо.
 
Компроміси

Між тим одесити все ж готові сприйняти компроміси у перемовинах з росією, але більшість опитаних все ж наголошує, що війна припиниться лише якщо Україна переможе.

Таку думку висловили 44,6% респондентів, а ще 37,3% вважають, що заради миру можна йти на компроміси, але не на всі. Готові підтримати усі компроміси заради миру лише 6,6% опитаних.

Важко відповісти було 11,4% жителів Одещини.

На думку соціологів Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва  перше питання підтверджує високу національну свідомість та бажання захистити інтереси країни, саме про це свідчить те, що з 47,6% погоджуються, що мир, який не відповідає інтересам України, є неприйнятним. 

Але питання щодо тривалості війни відображає, на думку опитувачів, песимізм щодо шансів на успішне завершення конфлікту на умовах України. 

"Останнє питання відображає ставлення до можливості компромісів з росією, показуючи, що більшість (82%) відмовляються від ідеї будь-яких компромісів або підтримують лише обмежені поступки", - зазначають соціологи.

Загалом, дані дослідників висвітлюють важливі аспекти суспільного сприйняття війни в Одеському регіоні, включаючи довіру до влади, ставлення до Росії та поведінкові відповіді на військову загрозу. Результати можуть бути корисними для зрозуміння динаміки суспільної думки в регіоні та формування ефективних стратегій комунікації та політики з боку влади та ЗМІ.

Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, що здійснюється за підтримки Представництва "Фонду Фрідріха Науманна за Свободу" в Україні. У виданні представлені винятково результати дослідження авторів. Вони не обов’язково відображають позицію Представництва "Фонду Фрідріха Науманна за Свободу" в Україні. 

Кирило Бойко