Поліція з'ясовує причини зміни великої кількості адрес на Одещині перед виборами

З усіх звернень по Україні щодо зміни виборчої адреси 17,47% припадають на Одеську область. Регіон посідає друге місце в країні після Київської області за цим показником, а три громади фігурують через це у розслідуванні Нацполіції.

Як повідомляє пресслужба, Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала інформацію Державного реєстру виборців щодо того, як у громадах Одещини жителі змінюють свої виборчі адреси.

З 91 громади зміни (станом на 18 серпня) зафіксовано у переважній більшості – у 72. При цьому найчастіше громадяни змінюють адреси в межах області – 931. Вибули з регіону 30 виборців, а прибули – 175.

Лідирують за показником кількості прибулих чотири громади: Фонтанська сільська (476 осіб при загальній кількості виборців 17 104), Кароліно-Бугазька сільська (252 особи при загальній кількості виборців 3690), Таїровська селищна (157 осіб при загальній кількості виборців 13 811) та Одеська міська (102 особи при загальній кількості виборців 692  057). При цьому у перших трьох громадах – незначна кількість тих виборців, які вибули (на відміну від Одеської громади).

У Виборчому кодексі закладено можливість для всіх виборців голосувати за місцем фактичного проживання, в тому числі й на місцевих виборах. Змінити або визначити виборчу адресу за новими правилами, аби проголосувати на місцевих виборах 25 жовтня, можна з 1 липня до 10 вересня включно. Як саме це зробити – читайте у матеріалі ОПОРИ.

Зміну виборчих адрес розслідує поліція

Така активність щодо зміни виборчих адрес не лишилася без уваги Центральної виборчої комісії, яка 4 серпня заявила, що офіційно звернулася до Національної поліції для проведення перевірки дотримання вимог законодавства під час подання до органів ведення Державного реєстру виборців звернень щодо зміни виборчих адрес громадян у Кароліно-Бугазькій (Білгород-Дністровський район), Таїровській селищній та Фонтанській сільській (Одеський район) територіальних громадах.

За інформацією ЦВК, у цих громадах багато звернень стосувалися зміни виборчих адрес виборців на адресу одного і того самого житлового будинку або навіть квартири в ньому. Комісія відзначила, що в разі зміни виборчої адреси належність громадянина до відповідної територіальної громади та проживання на відповідній території визначатиметься за новою виборчою адресою – фактичним місцем його проживання. А це зумовить набуття ним права голосу на відповідних виборах. Однак, на думку ЦВК, якщо виборець звернувся до органу ведення Реєстру щодо зміни виборчої адреси на таку, за якою насправді фактично не проживає, це є порушенням вимог законодавства.

«А вчинення такої дії з метою голосування на відповідних місцевих виборах за певних кандидатів може призвести до спотворення результатів таких виборів», – заявила членкиня ЦВК Ірина Єфремова.

Як повідомили ОПОРІ у пресслужбі Головного управління Національної поліції України в Одеській області, відповідну інформацію внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Зараз триває слідство.

«Сама можливість змінити свою виборчу адресу є перемогою, оскільки раніше величезна кількість так званих трудових мігрантів, внутрішньо переміщених осіб були фактично позбавлені можливості реалізувати своє право голосу. Тобто це зроблено, щоб у громадян була можливість реалізувати своє право. Крім того, ця процедура зараз значно спрощена, і змінити виборчу адресу можна навіть онлайн. При цьому Державний реєстр виборців не вимагає юридичних доказів для підтвердження фактичного місця проживання, покладаючись на чесність виборців. Що ж стосується будь-яких зловживань у цій сфері, умисних дій з метою спотворення волевиявлення виборців абощо, то цим мають займатися правоохоронці», - прокоментувала Анастасія Матвієнко, координаторка спостереження Громадянської мережі ОПОРА за виборами в Одеській області.

Відповідно до статті 158 Кримінального кодексу України умисне подання до органу ведення Державного реєстру виборців неправдивих відомостей про виборців, умисне внесення неправдивих відомостей до бази даних Державного реєстру виборців, несанкціоновані дії з інформацією, що міститься в базі даних Державного реєстру виборців, чи інше несанкціоноване втручання у роботу бази даних Державного реєстру виборців караються позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк п’ять років. Такі ж дії вчинені повторно чи за попередньою змовою групою осіб, членом виборчої комісії чи комісії з референдуму, службовою особою з використанням службового становища, уповноваженим представником кандидата на пост Президента України, представником партії, представником суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму у Центральній виборчій комісії, уповноваженою особою політичної партії, представником організації партії у виборчій комісії, уповноваженими особами суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму, членом ініціативної групи референдуму, кандидатом, довіреною особою кандидата або у разі якщо такі дії призвели до неможливості встановлення результатів голосування на виборчій дільниці чи дільниці з референдуму, підсумків голосування у відповідному виборчому окрузі чи окрузі з референдуму, чи до визнання голосування на виборчій дільниці або дільниці з референдуму недійсним караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк п’ять років.

Передісторія

Схожа ситуація зі зміною реєстрації місця проживання у Білгород-Дністровському районі відбувалася на минулих місцевих виборах 2015 року. Під час організації підготовки та проведення виборів ЦВК зверталася з подібним питанням до Міністерства внутрішніх справ, оскільки отримала звернення п’яти кандидатів у депутати Затоківської селищної ради міста Білгород-Дністровський про незаконне втручання у виборчий процес. Йшлося про реєстрацію місця проживання значної кількості осіб у селищі Затока, які фактично не були жителями цього населеного пункту. Метою таких дій, на думку кандидатів, могло бути створення умов для підкупу виборців. Загалом же у цьому районі поліція почала 14 кримінальних проваджень за статтею 160 Кримінального кодексу України (підкуп виборців) – стосовно зміни місця реєстрації.

Як ішлося в матеріалах судових справ, до обвинувачених зверталися кандидати у депутати на виборах до Затоківської селищної ради та пропонували їм за винагороду в розмірі 700-1000 грн змінити місце реєстрації свого проживання та зареєструвати їх за іншою адресою, аби вони могли проголосувати за цих кандидатів. Як свідчать дані Єдиного судового реєстру, у результаті розгляду щонайменше шести однотипних справ (1, 2, 3, 4, 5, 6) суди визнали громадян, які змінювали своє місце реєстрації, винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 160 ч.1 Кримінального кодексу та призначили їм однакові покарання – штрафи у розмірі 850 грн.

Детальніше про кількість виборців в Одеській області та виборчі системи у громадах, можна прочитати у цьому матеріалі ОПОРИ.

Довідково: Спостереження ОПОРИ спрямоване на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, сприяння чесним та вільним виборам, попередження порушень. Громадянська мережа ОПОРА проводить масштабну кампанію спостереження за черговими місцевими виборами, які відбудуться 25 жовтня. До спостереження залучено 188 спостерігачів по всій країні, а в день голосування до них долучаться короткотермінові спостерігачі. Крім того, ОПОРА також моніторить використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації, а громадські омбудсмени досліджують вільний доступ до виборчих дільниць та захищають виборчі права громадян.