Меню
Соціальні мережі
Розділи
23 березня 2026 р. 09:15
Від націоналізації до приватних маєтків: як путін та його оточення забрали узбережжя Криму
This article also available in English149
Юсуповський палац. ФОТО: radiosvoboda.org
Після анексії Криму у 2014 році на півострові відбувся масштабний переділ власності. Найцінніші активи перейшли до російських еліт, частина — під контроль структур, пов’язаних з володимиром путіним.
Журналісти Крим.Реалії зафіксували об’єкти на півострові, які прямо чи опосередковано пов’язують із главою російської держави.
Фактично Крим став своєрідним "призом" для найближчого оточення російської влади. Значні території, зокрема на Південному узбережжі, були передані під контроль державних або наближених до кремля структур.
Унаслідок цього цілі ділянки узбережжя стали недоступними для місцевих жителів: території огороджували високими парканами, вводили посилену охорону, а доступ до моря обмежували або повністю перекривали. Таким чином, навіть ті громади, які проживали поруч, втратили можливість вільно користуватися прибережною зоною.
Одним із найбільш показових прикладів стала ситуація в селищі Олива неподалік Ялти. Після окупації ця територія перетворилася на закриту зону з посиленою охороною. Саме тут розташовані державні дачі, які пов’язують із володимиром путіним.
До 2014 року ці об’єкти перебували у віданні Державного управління справами України, однак після анексії були "націоналізовані" окупантами. Частину з них, зокрема резиденцію, яку починали будувати для колишнього президента України Віктора Януковича, передали структурам, пов’язаним з бізнесменом Юрієм Ковальчуком — давнім соратником путіна.
Місцевість навколо цих об’єктів фактично ізольована: узбережжя закрите не лише фізично — через паркани та охорону — а й інформаційно, адже будь-яка діяльність там засекречена.
За словами місцевих жителів, навіть візуальний доступ до моря з багатьох точок уздовж траси Ялта-Севастополь став неможливим — його закривають багатометрові огорожі. У народі цю територію часто називають "дачею путіна", хоча сам російський президент публічно не підтверджував наявність у нього нерухомості в Криму.
Ще один резонансний об’єкт — колишня державна дача "Гліцинія" в Нижній Ореанді, яку раніше використовували радянські та пострадянські керівники, зокрема Леонід Брежнєв. Після анексії Криму її також "націоналізували", а у 2019 році продали на аукціоні за понад мільярд рублів. Формально покупцем виступила маловідома компанія, однак журналісти встановили, що за нею стоять структури, пов’язані з тим самим банком.
Це дало підстави припускати, що об’єкт фактично придбали в інтересах російського президента. Примітно, що ще на початку 2000-х років путін уже намагався отримати цю резиденцію, однак тоді угоду було скасовано українською владою після політичних змін у країні.
Крім окремих резиденцій, під контроль російського керівництва перейшла широка мережа санаторіїв, пансіонатів і паркових комплексів на південному узбережжі Криму.
Такі зміни неодноразово викликали конфлікти з місцевими жителями. Наприклад, у Партеніті після переходу пансіонату "Айвазовське" під контроль російської влади доступ до парку і моря став обмеженим або платним. Подібна ситуація виникла і в Гурзуфі, де значну частину селища відгородили територією санаторію "Гурзуфський". Формально це пояснювали заходами безпеки, однак фактично люди втратили доступ до громадських просторів, якими користувалися раніше.
Також у Коктебелі так звана реконструкція набережної перетворилася на інструмент обмеження прав місцевих мешканців.
