Надмірна прискіпливість до мовних помилок може відштовхувати людей від української, а мовна політика має поєднувати державні вимоги з добровільним вибором людини. Водночас головною цінністю для України є людина, для якої важлива сама держава, а не лише мова, якою вона розмовляє.
Про це заявила мовознавиця, голова Національної комісії зі стандартів державної мови Орися Демська в інтерв’ю Інтенту.
За її словами, вона підтримує вивчення української та роботу над мовленням, однак застерігає від гіпертрофованої уваги до грамотності. Демська назвала людей, які надмірно прискіпуються до мовних помилок, "граматичними нацистами" та наголосила, що така поведінка може відштовхувати від мови.
"Чим красивіша мова, тим красивіша людина, яка нею говорить", — сказала мовознавиця.
Демська також висловилася про методи українізації. На її думку, найефективніше поєднувати різні підходи: у певних ситуаціях потрібні державні вимоги, в інших — лагідна українізація. Вона навела приклад іспиту на рівень володіння державною мовою для людей, які претендували на державні посади. За її словами, з липня 2021-го до 1 лютого 2022 року провели близько 100 тисяч іспитів і видали стільки ж сертифікатів.
Окремо мовознавиця прокоментувала ситуації, коли люди, які підтримують Україну, переходять на російську через негативний досвід спілкування з прихильниками жорсткої українізації. Демська назвала таку реакцію реактивною поведінкою та закликала оцінювати конкретних людей, а не цілі групи. Водночас вона наголосила, що мовне питання слід розглядати і крізь призму безпеки.
"Якщо для людини Україна є цінністю, то для мене ця людина цінність", — зазначила вона, відповідаючи на запитання про те, чи варто оцінювати патріотизм за мовою спілкування.
Говорячи про мовних інспекторів, Демська заявила, що виступає проти надмірного контролю. На її думку, важливо розуміти причини появи таких інституцій і спротиву їм, а також не допускати, щоб контроль створював нові загрози.
Мовознавиця також пояснила, що українська має розвиватися одночасно як державна мова зі стандартами та як жива мова, що охоплює різні стилі й форми мовлення. Вона вважає, що офіційна мова не повинна успадковувати канцелярські конструкції російської імперії та радянського періоду.
Серед інших тем інтерв’ю — використання російськомовних наукових джерел, мовна ідентичність Одеси та зміни в українському мовленні під впливом війни. Демська наголосила, що Одеса може зберігати власну культурну автентичність, водночас пам’ятаючи, що це українське місто.
На її думку, найбільшою загрозою для української мови є байдужість. А одним із важливих наслідків війни для мовлення вона назвала посилення суб’єктності — здатності людини прямо говорити про власні почуття, страхи, бажання та рішення.
