Єврокомісія у новому звіті оцінила публічні закупівлі України

Європейська комісія опублікувала звіт про прогрес України як країни-кандидатки на вступ до ЄС у 2024 році. У цьому звіті розглядається відповідність українських стандартів критеріям Євросоюзу, а публічні закупівлі виділено в окремий розділ.

Про це повідомив моніторинговий портал Dozorro.

У публічних закупівлях Єврокомісія зафіксувала обмежений прогрес. Також відзначила позитивні зміни, пов'язані з розробкою проєкту нового закону, стратегії реформування та зменшення кількості норм закону, які продовжують діяти у воєнний час. Виконання рекомендацій ЄК для попереднього року залишається частковим, водночас додано нові вимоги.

Наразі українські норми лише частково відповідають європейським стандартам, тому необхідно продовжити адаптацію національного законодавства щодо публічних закупівель, державно-приватного партнерства та визначення оборонних закупівель до директиви ЄС. Найближчим кроком у цьому напрямку має стати ухвалення нового закону про публічні закупівлі. На цей час його проєкт пройшов перше читання.

Крім того, Також Єврокомісія наголошує, що потрібно оцінити актуальність винятків із закону в умовах воєнного стану та мінімізувати їх. Цей перелік уже скорочували, але недостатньо.

Ще одним питанням, що викликає непокоєння ЄК, є локалізація. Ці вимоги не поширюються на закупівлі, що регулюють міжнародні договори, і у звіті наголошено на потреби надати замовникам чіткі роз'яснення щодо цього виключення, щоб забезпечити принципи недискримінації та рівного ставлення, які Україна раніше узгодила з ЄС.

Також Єврокомісія відзначає, що Україна затвердила стратегію реформування публічних закупівель та план її реалізації. Однак у звіті підкреслюється, що для успішного впровадження необхідний чіткий та системний підхід. 

Попри військові дії, застосування правил закупівель і роботу системи Prozorro вдалось зберегти. Однак обмежені ресурси й недостатня кількість кадрів впливають на можливості замовників у проведенні закупівель.

Крім того, Єврокомісія зазначає, що використання лише цінового критерію під час вибору переможця вказує, що ціна у значно вищому пріоритеті, ніж якість. Нецінові критерії є ефективнішими для здійснення закупівель, хоча їх впровадження складне й несе певні ризики. Тому комісія пропонує надати Кабінету Міністрів повноваження для затвердження порядку застосування таких критеріїв при оцінці тендерних пропозицій. Це допоможе замовникам більш ефективно збільшити нецінові критерії й запобігти зловживанням і дискримінаційним вимогам.

У звіті також вказано, що поки немає прогресу в запровадженні обов'язкових критеріїв енергоефективності для публічних закупівель. Виконання мінімальних вимог з енергоефективності є негативним для України, з огляду на значний обсяг відновлювальних робіт.

Наразі моніторингу Державної аудиторської служби та внутрішнього аудиту охоплюють лише незначну частину закупівель, тому загальний рівень контролю залишається низьким. Важливою рекомендацією є розробка дорожньої карти для посилення нагляду за публічними закупівлями з боку Держаудитслужби відповідно до Ukraine Facility Plan.

Єврокомісія також наголошує на необхідності посилити державний контроль за публічними закупівлями, особливо в контексті відновлення.

Щодо захисту прав, наше законодавство наразі лише частково відповідає європейським нормам. Єврокомісія також звертає увагу на зростання навантаження на Антимонопольну комісію України (АМКУ) у процесі розгляду скарг на публічні закупівлі. Тому необхідно залучити більше уповноважених осіб до Комісії АМКУ та зміцнити її адміністративні можливості.

Нещодавно Президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт №11057 про обовʼязкову публікацію кошторисів при публічних закупівлях, відомий також як закон про "прозоре будівництво".  

Закон зобов'язує замовників будівництва публікувати кошториси із конкретними цінами необхідних матеріалів на Prozorro протягом трьох робочих днів із дати укладання договору з підрядником чи внесення змін до цього договору.

У 2024 році в Україні провели майже 2,5 мільйона публічних закупівель. З початку повномасштабного вторгнення число закупівель зросло втричі. Сьогодні система Prozorro об'єднує 10 майданчиків для реєстрації закупівель, і ще на двох можна лише спостерігати або брати участь в аукціонах. З 2020 по 2021 рік їх кількість збільшилася майже втричі – з 440 тисяч до 1,2 мільйона. У 2023 році, порівняно з періодом до війни, їх число знову зросло втричі до 3,6 мільйона. 

Протягом минулого року близько 500 приватних комерційних компаній отримали від держави майже 150,5 мільярдів гривень. Аналітики розкрили, які компанії отримали найбільше державних коштів і як вони пов'язані з впливовими політичними особами.

Анна Бальчінос