13 вересня 2024 р. 09:58
Пішов з життя голова Кримської організації Конгресу Українських націоналістів
717
Василь Овчарук. Фото: Степан Брацюнь / Facebook
12 вересня 2024 року, на 73-му році життя, через важку хворобу, відійшов у засвіти Вірний Син Українського народу, соратник Слави Стецько, член Головного Проводу Конгресу Українських Націоналістів (КУН), голова Кримської організації Конгресу славної пам’яті друг Василь Овчарук.
Про це повідомив голова КУН Степан Брацюнь на своїй сторінці у Facebook.
"Носити звання українського націоналіста – завжди було відповідально й непросто, для цього потрібно мати справжню мужність. Для нашого побратима Василя Овчарука було за честь гордо підіймати червоно-чорний бандерівський стяг над Кримським півостровом і нести ідеї українського націоналізму кримчанам. Він справжній боєць, український лицар, який нічого не шкодував задля віри в Бога та України", - йдеться в повідомленні.
Чин похорону відбудеться 13 вересня о 14:00 у місті Славута Хмельницької області. Адреса: вулиця Здоров’я, 3. Це біля будинку Овчарука.
Крайова Рада Українців Криму висловлює співчуття родині Василя Овчарука, гідного сина українського Криму.
Народився Овчарук Василь Леонтійович 7 січня 1952 року в с. Сохуженці, Ізяславського району, Хмельницької області. У 1978 році переїхав до Криму, працював в Сімферопольській середній школі № 38.
З 1991 року член Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім. Т. Г Шевченка. Керівник Кримського відділення благодійного фонду ім. Ярослава Стецька.
В середині 90-х років долучився до лав Конгресу Українських Націоналістів, а у 2002 році очолив Кримську організацію Конгресу. За час перебування на посаді Голови Василь Овчарук розбудував і посилив партійну організацію. Протягом свого головування Кримська організація Конгресу брала участь у всіх виборах до місцевих рад та до Верховної ради АР Крим. Учасник Помаранчевої революції та Революції гідності. У 2014 році в Сімферополі брав активну участь в акціях спротиву захоплення спецслужбами росії Кримського парламенту. Уникаючи арешту в тому ж році переїхав із Сімферополя до Києва, а згодом повернувся до рідної Хмельниччини в місто Славута. Зразу ж активно включився в українську справу в місті й області, як громадський та політичний діяч і волонтер.
