Пам'ятку архітектури в Одесі позбавили історичної частини

Аутентичні ворота пам'ятки архітектури — будинку авторства архітектора Олександра Бернадацці, відомого одеським історикам, як будинку Ісаака Брейтбарта на Пастера, 34 замінили звичайними, пошкодивши тим самим фасадні елементи пам'ятки архітектури.

Про це повідомив історик Олег Луговой. 

Він наголосив, що як частина фасадного елементу пам'ятки архітектури, ці ворота охоронялись законом.

За словами Олега Лугового, брати Гутман та Ісаак Брейтбарти або Брейтбурти були власниками магазина мануфактури у власному будинку в Авчинниковському провулку (1890-1908 роках), далі – магазину модно-галантерейних товарів в будинку Раллі (1896-1902 роках), а потім – в будинку Вагнера з боку Дерибасівської та Катерининської (1906-1918 роках). 

Будівництво будинку Доппельмаєр почалося в 1891 році й Ісаака Брейтбарт придбав вже існуючий будинок перед 1898 роком та залишався його власником аж до 1918 року.

"Як всі будинки роботи Бернардацці, цей також виконаний у фантасмагоричному еклектичному стилі з елементами псевдомавританського стилю та іще якоїсь фантазії архітектора. І так само фантастичними були стулки воріт. Хтось бачив в них колесо, хтось – хвіст павича. Ворота звісно були в аварійному стані, це правда. Що, втім, не виправдовує їх демонтаж. Наразі... воріт немає. Замість них щось цільно-зварене та паскудне", - зазначив історик.

Він також нагадав, що у 2019 році, разом зі студентами-практикантами перевірив наявність на місці всіх старовинних воріт та їх фрагментів із каталогу "Брами Одеси" 2010 року видання.

Тоді інвентаризували стан збереженості цих декоративних елементів, які були, за словами Олега Лугового часто унікальними, з'ясували швидкість їх знищення – майже 100 екземплярів було знищено за 10 років.

"Дослідження викликало резонанс, ним зацікавилися медійники, я роздавав інтерв’ю, закликав та викривав. Це ж ворота в центрі міста, це ж не якісь нікому не цікаві історичні поховання на цвинтарі. На мою суб'єктивну думку шедевром колекції 2010 року та інвентарного списку 2019 року були художні ворота неповторного малюнку, що розміщувалися на в'їзді до двору будинку дворянки Єлизавети Доппельмаєр, також відомого за останнім його власником як будинок одеського купця Ісаака Брейтбарта – Пастера, 34", - розповів історик.

За словами Олега Лугового, управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради тоді заповзялося взяти під охорону декоративні елементи пам'ятників архітектури та фонової забудови, далі мусили піти елементи епіграфіки на фасадах, може ще в майбутньому старовинні двері, балкони.

"Ну а щоби щось взяти під охорону – треба ж скласти перелік того, що саме брати. Бо ніхто нічого сам не розуміє, ані комунальники, ані мешканці старовинних будинків. Поки там не висить дошка, що це – антикваріат, хендмейд і не чіпайте своїми кривими ручками, все норовлять провести ремонт, замінити на нове, типове, китайського виробництва, з вагонки, пластику та металевого листа, залишивши лише стіни старої кладки. І то в кращому випадку. Так от на 2020 рік перелік всіх наявних старовинних воріт був готовий і ... десь втопився в бюрократичних процедурах включення старої Одеси до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО", - пожалівся Олег Луговой.

Наразі Інтент звернувся до Одеської мерії за коментарем.

Кирило Бойко