Одеські журналісти намагаються «грати за встановленими правилами» та публікувати лише перевірену офіційну інформацію щодо ситуації з розповсюдженням коронавірусу, але збої в комунікації між різними державними інституціями призводять до того, що журналісти всякчас потрапляють у ніякове становище.
Такого висновку дійшов регіональний представник Інституту масової інформації в Одеській області Павло Колотвін, поспілкувашись з журналістами.
«Минулого тижня Одеська міська рада на своєму сайті давала інформацію, що хворих на COVID-2019 у важкому стані нема. Потім з’явилася інформація, що таких – троє, а на сайті міськради новину того ж дня, але ранкову, трохи виправили, прибравши інформацію про те, що у важкому стані нікого нема. Я, щоправда, скріншот «до» не зробила, але ж я й не слідчий – за всіма стежити та безкінечно робити скріни офіційних сайтів. А от обласний департамент охорони здоров’я у ті самі дні наполягав на тому, що пацієнтів у важкому стані немає. Тільки середньої важкості. А ви кажете, журналісти щось не так зрозуміли та все перекрутили» – прокоментувала особливості комунікації з владою редакторка видання «ІзбірКом» Євгенія Генова.
На думку Павла Колотвіна, цей приклад – типова ситуація з інформуванням про епідеміологічну ситуацію в регіоні. Журналісти використовують офіційні прес-релізи та коментарі відповідальних осіб, роблять свої матеріали, а потім отримують шквал критики за публікацію неточної інформації. Хоча ж безпосередньо її розповсюдили самі держслужбовці. Проте читачі не бажають розбиратися в нюансах: вони постійно одержують з місцевих видань розбіжну інформацію про перебіг хвороби та перестають довіряти новинам.
«Головна проблема комунікації з боку місцевої влади – відсутність узгодженості між різними рівнями та представниками влади. На жаль, політика поки перемагає голос розуму. Наприклад, у нас є обласний штаб, міський штаб, штаб бізнесменів і волонтерів. При цьому дані, які вони публікують, можуть відрізнятися і один від одного, і від даних МОЗ. При складнішій ситуації це може призвести до дуже серйозних проблем. І кількість лікарів, що захворіли в Україні, вже є першою ознакою», – вважає координатор місцевого Центру публічних розслідувань журналіст Валерій Болган.
Слід зазначити, що новин про коронавірусну інфекцію в Одеській області доволі багато. 23% повідомлень з проаналізованих одеських онлайн-ЗМІ стосуються хвороби, яка поширюється світом, та ситуації, що склалася внаслідок карантинних заходів у регіоні. Такі дані були отримані у межах вибіркового аналізу п’яти одеських новинних веб-сайтів, який з 6 по 10 квітня 2020 року провів Інститут масової інформації (ІМІ). Загалом були проаналізовані 750 повідомлень. З’ясувалося, що в середньому 75% новин про коронавірусну інфекцію ґрунтувалися на офіційних повідомленнях.
Головним позитивним висновком цього дослідження стала конструктивна спрямованість, обережність та максимальна неупередженість журналістів щодо новин про новий вірус. Існують лише поодинокі приклади занадто емоційного забарвлення та зайвих за даних обставин здогадів. Загальна кількість таких новин – не більше відсотка. Окремо аналізувалися основні спікери в новинах про коронавірус. Варто зазначити, що посилання на неавторитетних спікерів за час моніторингу не зафіксовано. Кількість матеріалів з ознаками виконання замовлення не перевищила 1%, що підтверджує спостереження про відповідальну позицію місцевих журналістів щодо новин про інфекцію.
«На брифінгу в. о. директора обласного департаменту охорони здоров’я цілком чітко сказала, що в області одужали від коронавірусної інфекції 20 пацієнтів. За кілька секунд виправилася: 2. Таку помилку чисто по-людськи я можу пояснити хвилюванням і відсутністю досвіду говорити перед камерами: це дійсно важко попервах. Та вже наступного дня у прес-службі пояснили: немає даних про тих, хто одужав, це не остаточно, ще триває перевірка. І тут уже на нерви не спишеш: якщо ці дані не остаточні, то їх або взагалі не озвучуйте, або так і кажіть: попередньо», – розповіла про ще один випадок зі свого досвіду Євгенія Генова.
Слід зазначити, що кількість новин про розповсюдження хвороби в Одеській області зростає. За даними Інституту масової інформації, в березні 15% повідомлень стосувалися інформації про коронавірусну інфекцію. Як уже згадувалося, за попередніми даними, у квітні цей показник зріс до 23%. Звісно, за цей період збільшилася й кількість недужих: очевидно, що з активізацією хвороби відбувається і збільшенням кількості звісток про неї. Але замість того, щоб максимально публічно спілкуватися з громадою та медіа, місцеві держслужбовці обрали інший варіант комунікації та повідходили у підпілля.
За словами головреда видання «УСІ» Ольги Баклаженко, наявна серйозна проблема нестачі інформації про реальний стан справ, зокрема кількості медобладнання, засобів захисту тощо. «Ми бачимо системну різницю між тим, що кажуть на місцях у лікарні та тим, що звітують чиновники. Є мої дані, що дефіцит приховують – як місто, так і область. Ще у міста й області регулярно різні дані», – розповідає Ольга Баклаженко. Мало того, за словами журналістки, наразі фізично неможливо потрапити на засідання депутатських комісій як в обласній, так і в міській радах. У міськраді є можливість дивитися засідання онлайн, але відсутній доступ до документів. Закриті від журналістів засідання кризових штабів. Нагадаємо: в Одеській області їх декілька, хоча ж логічно, аби у кризовій ситуації був єдиний центр ухвалення рішень.
«Кризова комунікація – це винятково важливий вид спілкування влади з суспільством, і він, звичайно ж, непростий. Будь-який фахівець у цій сфері скаже, що при спілкуванні з органами влади – як місцевої, так і центральної – завжди увага акцентується на тому, що кризові комунікації – це те, що опрацьовується до настання кризи, тому що легше відпрацьовувати готовий план, аніж припускатися серйозних помилок, коли прийде справжня криза, приводячи в паніку громадян і себе заодно. Втім органи влади до цих порад традиційно не прислуховуються, а коли "палахкотять пожежі", намагаються їх гасити – як припаде, від випадку до випадку, й до того ж, намагаючись знайти винних. Зрозуміло, винуватцями найпростіше зробити журналістів», – розмірковує журналістка Євгенія Генова.
За словами медійників, наразі доступні лише брифінги в обласній адміністрації. Міська рада публічних заходів для журналістів останнім часом не проводила. При цьому у журналістів немає питань до прес-служб місцевих органів влади – за їхніми словами, ті максимально сприяють журналістам та намагаються допомогти, залежно від своєї компетенції та сфери відповідальності.
Дослідження ІМІ встановило, що найбільш цитованим чиновником у квітні 2020 року став голова ООДА Максим Куций. У середньому 53% повідомлень про SARS-CoV-2 коментували представники місцевих органів влади. У 25% випадків інтерв’ю надавали представники центральних органів влади та політики загальноукраїнського рівня. Регіональні політики згадувалися в 5% новин. До речі, повідомлення з ознаками виконання замовлення стосувалися саме діяльності місцевих політиків.
Слід зазначити, що в перебігу моніторингу встановлено, що лише у 3% усіх повідомлень були пояснення медичних працівників. З одного боку, це може свідчити про заборону лікарям вступати в контакт з журналістами, з іншого – небажання медійників гаяти час на інтерв’ю з фахівцями, оскільки представники влади, в тому числі медичних управлінь, самостійно поширюють свої заяви, прес-релізи та офіційну інформацію. Попри величезну активність одеського бізнесу, громадських активістів та волонтерів у боротьбі з поширенням інфекції, їхні думки були відбиті лише у 3% медіаповідомлень, які підлягли дослідженню.
Нагадаємо, Інститут масової інформації оприлюднив результати дослідження «Барометр свободи слова» за березнь, в якому фігурує й Одеса. Увагу експертів привернули два випадки порушення прав журналістів в Одесі.
Нагадаємо також, що охоронець Іллінського монастиря на вулиці Пушкінській в центрі Одеси напав на фотокореспондента видання УСІ Владиславу Швець.
