На Форумі видавців у Львові згадали погроми у Лощинівці як приклад проблеми дискримінації ромів

Обраний формат спілкування допоміг зрозуміти, що культурницькі ініціативи – не лише дієві інструменти проти дискримінації

Одразу чотири події на ромську тему були презентовані на Форумі видавців у Львові 16 вересня в межах Спеціальної програми «Культура і конфлікт»  Міжнародного фонду «Відродження». Основними темами стали недискримінація та інклюзія (залучення) ромської громади як однієї із найбільш вразливих груп до соціальних процесів, зокрема через культурницькі проекти. 

Презентація ініціатив, два покази і публічна дискусія – саме ці 4 заходи, що зачіпали проблеми ромів, підтрималау рамках спецпрограми Ромська програмна ініціатива.

«Для нас як для представників Міжнародного фонду «Відродження» дуже важливо, що ромська тематика з нішевої, доволі  вузької, навіть ексклюзивної, набирає обертів і стає інклюзивною: тобто стає частиною таких серйозних інтелектуальних подій всеукраїнського рівня як то Форум видавців у Львові. Надзвичайно важливо виходити з вузького кола обізнаних на цій темі і намагатися залучати до дискусії про недискримінацію, про необхідність включення якомога ширше коло громадськості», - прокоментувала директорка Ромської програмної ініціативи Ольга Жмурко. 

Обраний формат спілкування допоміг зрозуміти, що культурницькі ініціативи – не лише дієві інструменти проти дискримінації. Представлені проекти – це ще і доказ того, що молоде покоління ромів здатне творити зміни і у своїх громадах, і в українському суспільстві. А ще –  створювати нові продукти, які вже сьогодні стають часточками великої справи – формування самоідентифікації, історичної пам’яті ромського народу.

Диспут про «багатолику» дискримінацію

Публічна дискусія «Протидія дискримінації як попередження конфліктів» зібрала навколо себеекспертів, які досліджують різні її аспекти: культурологічний, гендерний, міжнаціональний і навіть інформаційний.

Говорячи про протидію дискримінації в контексті ромської теми, Ольга Жмурко згадала минулорічні антиромські погроми в Лощинівці і висловила таку думку: «Часто, говорячи про жертв дискримінації, про те, в чому програє дискримінована меншина, ми замало розмірковуємо, в чому ж програє від дискримінації більшість?.. У випадку з Лощинівкою більшість програла в тому, що всі попередні роки, коли цей конфлікт лише назрівав, ніхто не говорив про інклюзію, ніхто не намагався знайти діалог. Мій меседж сьогодні полягає в тому, щоб ми, розмірковуючи про вразливі, дискриміновані групи, розуміли, що насправді в інтересах більшості, заради благополучного і безпечного співжиття абсолютно різних меншин – замислюватися про ті переваги, які дає нам включення: попередження дискримінації, реальних фізичних насильницьких конфліктів. Якщо ж говорити про участь у Форумі ромської молоді, активістів, то вона стала тією самою інклюзією – включенням ромів у всеукраїнський культурницький процес  через презентацію власних ініціатив, участь у дискусіях, висловлювання думок стосовно дискримінації, міжетнічних конфліктів та шляхів їх подолання, а радше – недопущення».

Навчальний мультик і книга про забобони

Відкрила «ромську четвірку» презентація культурницьких проектів «Культура VS дискримінація». Представлені ініціативи – лише дві з тих, що протягом кількох років підтримує Ромська програмна ініціатива.

Активістка Львівської громадської організації «Рома України. Терніпе» Галина Юрченко (на фото) презентувала проект «Уроки ромської мови» – серіюанімаційних навчальних відео з вивчення сервіцького діалекту. Галина є розробницею навчальних матеріалів до другої серії мульта.Автор ідеї і керівник ініціативи – молодий ромський активіст Олександр Григориченко.

Серед новин від команди проекту – його подальша спрямованість на ромів усієї України: автори планують вводити у відео нових героїв, носіїв інших ромських діалектів. Саме тому головному герою мультфільму – помаранчевому автомобільчику,  за результатами проведеного нещодавно конкурсу дали ім’я Серв – щоб він вирізнявся серед персонажів, які навчатимуть іншим діалектам.

Прикмети, приказки, забобони та короткі пояснення традицій закарпатських ромів зібрала у своїй книзі команда ще одного культурницького проекту. Видання «Прикмети і забобони ромів Закарпаття», що вийшло друком наприкінці липня 2017 року в Ужгороді, представив співавтор книги, журналіст, керівник громадської організації «Патів» Віктор Човка. Авторська група проекту – місцева ромська молодь у співпраці з історикінею, ромологом, журналісткою Євгенією Навроцькою.

«Основною нашою ідеєю було показати, що роми – відкриті для суспільства, толерантні. Ми хочемо познайомити людей з нашою культурою, аби вони зрозуміли нас, а ми їх. Намагаємося донести, що деякі наші традиції, навіть якщо вони незрозумілі зі сторони, не несуть ніякої агресії. Ми хочемо інтеграції, співпраці, відкриті для дискусії», – запевнив Віктор Човка.

Намагання молодого покоління ромів зберегти свою культуру є дуже цінним, зазначив під час обговорення науковий співробітникУкраїнського центру вивчення історії Голокосту Михайло Тяглий. Чим більше культури відкриті, чим більше люди знають одне про одного, тим більшою є вірогідність того, що ми у й часи екстриму зможемо мирно співіснувати і допомагати одне одному. Чим більше таких книг, тим більше маємо інформації про ромів: як вони реагують на різні прояви життя (на ту ж агресію, дискримінацію) відповідно до своєї культури, звичаїв – і це робить видання надзвичайно важливим і вартим продовження.  

Документальні історії успіхів та художня інтерпретація теми голокосту

Далі учасникам Форуму презентували фільм «Сім історій успішних ромських жінок України» режисера Романа Блажана. Це не перший публічний перегляд фрагментів проекту, що складається із 7-ми документальних короткометражок – у травні цього року автори презентували його на Книжковому Арсеналі в Києві. Цього разу з учасниками львівського Форуму спілкувалися одна з героїнь фільму Марина Казанська,  експертка проекту, ромолог Наталія Зіневич та кураторка проекту Настасія Євдокимова.

Говорячи про важливість представлення на Форумі ромської теми, Наталія Зіневич зазначила : «Таке системне представлення ромської теми взагалі (не лише нашого фільму) в форматі того, як культурницькі проекти можуть протидіяти дискримінації, я вважаю першим кроком до того, щоб з’явився простір нестандартного говоріння про ромську культуру. І те, що сюди приходить підготовлена публіка, може сприяти тому, що ті ж письменники й журналісти зрозуміють, до яких експертів у майбутньому можна звернутися з ромської теми, як розвивати певні культурні ініціативи, робити ромську тему «видимою»».

Для проекту показ у Львові став другим важливим кроком у медіапросторі. Наступним стане медіатур Україною. За підтримки Міжнародного фонду «Відродження» команда «Семи історій» разом із кількома героїнями фільмів помандрує Закарпаттям і Прикарпаттям. Цикл покажуть у 7-ми містах, в тому числі у місцях компактного поселення ромів. Можливо, окремий показ влаштують і для місцевих журналістів.

Фільм «Пам’ятати»– ще один учасник показу: художня короткометражка, створена командою на чолі з актором, студентом Київського театрального університету ім. Карпенка-Карого, молодим ромським активістом Петром Русаненком. Фільм торкається теми геноциду ромівчасів Другої світової війни через трагічну історію ромської дівчини, яку переховувала від нацистів українка.

Історична пам'ять про геноцид ромів, правда про який довго замовчувалася, має  перейти із розряду комунікативної (яку розповідали із уст в уста, і то неохоче), в розряд пам’яті культурної (через музеї, книги, кіно, ТБ, державні інституції, освітні проекти), пояснив Михайло Тяглий.

«Ми з вами вперше бачимо український продукт, який є першим кроком у напрямку переходу історичної пам’яті в розряд культурної. Вже тільки за це, не говорячи вже про інші цікаві сторони стрічки, фільм «Пам’ятати» слід привітати», – сказав історик і провів паралель зі стрічкою Ахтема Сеітаблаєва «Хайтарма» – першоюукраїнською художньою картиною про депортацію кримських татар.