Верховна рада України ухвалила за основу нову редакцію закону про Службу безпеки України, за що проголосували 285 народних депутатів.

Реформа Служби безпеки спрямована на остаточне перетворення її з правоохоронного на контррозвідувальний орган.

Так, СБУ позбудеться повноважень в сфері економіки та боротьби з корупцією, а після 2024 року – якщо ця норма не буде змінена під час другого читання - повністю позбудеться функцій досудового слідства.

Також передбачені суттєве скорочення чисельності служби та її демілітаризація – співробітники більшості підрозділів матимуть не військові, а спеціальні звання.

Цей законопроєкт розроблявся в контексті закону про створення Бюро економічної безпеки, який ВР ухвалила у другому читанні.

У 2008-2009 роках РНБО ухвалила рішення "Про Концепцію реформування Служби безпеки України" та "Комплексну цільову програму реформування Служби безпеки України". Потім тодішня влада навіть підготувала проєкт закону України "Про Службу безпеки України". 

Віктор Янукович після обрання на посаду президента скасував через славнозвісний Конституційний суд низку рішень, що набули чинності за часів "помаранчевої" влади, та узяв під свій особистий контроль СБУ (а разом із цим були скасовані усі рішення щодо реформи Служби).

У 2015 році було оголошено про початок нової реформи.

Тодішній парламентський комітет з питань нацбезпеки та оборони запропонував законопроєкт про це – але тодішній очільник СБУ сказав, що це не на часі, бо ж планується "велика реформа". 

У 2016 році Україна разом з міжнародними партнерами розробила Концепцію реформування СБУ.

У березні 2019 року президент вніс до Верховної ради законопроєкт №3196 з довгою і складною назвою "Про внесення змін до Закону України "Про Службу безпеки України" щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України". Окрім цього проєкту, в Раді були зареєстровані ще кілька альтернативних: від "Голосу" – №2090 і №3196-1 та від ОПЗЖ – № 3080.

28 січня 2021 року законопроєкт підтримали нардепи-одесити: Артем Дмитрук, Сергій Колебошин, Степан Чернявський, Олег Колєв, Олександр Ткаченко, Олексій Леонов, Олександр Горенюк, Ігор Васильковський («Слуга народу»), Тетяна Плачкова («Опозиційна платформа - За життя»), Антон Кіссе та Анатолій Урбанський  (депутатська група «партія "За майбутнє"»).

Олексій Гончаренко («Європейська солідарність») - відсутній.

Обрані за списками: Микола Скорик («Опозиційна платформа - За життя») - відсутні, Юлія Діденко, Андрій Костін, Іван Шинкаренко («Слуга народу») - за.

Нагадаємо, Верховна Рада України підтримала в другому читанні президентський проєкт Закону «Про народовладдя через всеукраїнський референдум» (№3612). 

19 червня минулого року Верховна Рада України підтримала в першому читанні президентський проєкт Закону «Про народовладдя через всеукраїнський референдум» (№3612) з необхідністю його доопрацювання до другого читання.

За десять днів до того законопроєкт президент визначив як «невідкладний». Документ передали на розгляд керівництву ВР. Текст законопроєкту «Про всеукраїнський референдум» з'явився у Верховній Раді в березні.

У вересні 2019 року Верховна Рада України спрямувала законопроєкт про зміни в статті 93 Конституції України (щодо законодавчої ініціативи народу) до Конституційного Суду України.

У грудні того ж року президент України Володимир Зеленський направив до Верховної Ради новий вдосконалений законопроєкт про внесення змін до Конституції країни щодо децентралізації влади.

Нагадаємо також, що 14 січня 2021 року парламентський комітет з питань правової політики рекомендував Верховній Раді прийняти в цілому законопроєкт №1017, який передбачає зменшення числа народних депутатів з 450 до 300.