Переговори у Стамбулі: Україна пропонує підписати договір про міжнародні гарантії безпеки

У Туреччині завершились переговори української та російської делегації, під час яких українська сторона запропонувала свій формат договору щодо гарантій безпеки для України.

Про сутність цього договору розповіли члени делегацій на брифінгу за результатами першого раунду перемовин.

Член переговорної групи та колишній заступник міністра закордонних справ України Олександр Чалий зазначив, що ці гарантії безпеки для України є можливим дипломатичним форматом завершення війни.

"Ключова вимога - чіткі юридично зобов'язальні гарантії Україні, які за своїм змістом і формою мають бути аналогічними частині 5 статуту НАТО. Якщо Україна буде об'єктом будь-якої агресії, будь-якого військового нападу або операції, ми маємо право впродовж трьох днів вимагати міжнародних консультацій, і якщо впродовж трьох днів ці консультації не дали ніякого результату, країни-гаранти повинні надати нам військову допомогу, зброю або навіть закрити повітряний простір. Якщо нам вдасться закріпити ці ключові положення, Україна буде в позиції фактично позаблокової та без'ядерної держави у формі постійного нейтралітету", - сказав Олександр Чалий.

Також він додав, що у разі підписання договору Україна не розміщуватиме на своїй території іноземні військові бази та контингент, не вступатиме до військово-політичних союзів; проведення військових навчань буде можливим лише за згодою гарантів. При цьому вступ України до Євросоюзу – це принципово, право України на це є незаперечним.

Інший член делегації та радник голови офісу президента Михайло Подоляк наголосив, що для України важливо, щоб цей договір спершу підтримало суспільство в країні, тож підкреслив важливість проведення референдуму.

"Імплементація цього договору відбуватиметься за наступною процедурою: спочатку це буде референдум, на якому всі громадяни України висловлять свою позицію щодо цього договору та до того, як він має працювати. Після цього має бути ратифікація у парламентах країн-гарантів і парламенті України. Це ключове. Тобто ми маємо отримати підтримку суспільства, щоб договір дійсно був консолідуючим для нас", - зазначив він. 

Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія зазначив, що такий референдум може відбуватися лише в умовах мирного часу. Згідно з Віденською конвенцією, міжнародний договір укладений під тиском не має сили.

"Щоб договір дійсно працював, має бути повний мир на території України. Якщо всі сторони приймуть таку позицію, то це буде означати припинення війни, відвід військ, люди, які виїхали, мають повернутися з-за кордону і потім вже будуть запускатися механізми, які нам треба буде провести", - повідомив Арахамія.

Серед гарантів Україна бачить країни Радбезу ООН, включно з Великою Британією, КНР, США, Францією, Туреччиною, Німеччиною, Канадою, Польщею, Ізраїлем. 

Питання Криму — це окремий пункт договору, в якому українська сторона пропонує зафіксувати позиції України і росії та протягом 15 років проводити двосторонні переговори щодо статусу Криму і Севастополя. Однак протягом цього часу ні Україна, ні росія не мають використовувати військові чи збройні сили.

Що стосується території ОРДЛО — ці питання винесені в окремий пункт, який буде обговорюватися вже в рамках переговорів між президентами України та рф.

Щодо можливої зустрічі президентів голова російської делегації Володимир Мединський сказав, що вона може відбутися під час підписання договору очільниками МЗС України та рф: 

«Погодили та пропонуємо рішення, за яким зустріч голів держав можлива одночасно з парафуванням договору міністрами закордонних справ. Тим паче, що в момент цього парафування та розгляду договору можливе обговорення різних політичних нюансів та деталей».

Водночас представники російської сторони на брифінгу повідомили, що переговори з Україною переходять у практичну площину, тож ухвалено рішення у рази скоротити військову активність на Київському та Чернігівському напрямах.

Мединський заявив, що переговори пройшли конструктивно і росія отримала від України зрозуміло сформульовану позицію. 

Він стверджує, що росія робить «два кроки назустріч щодо деескалації конфлікту».

Дивіться більше про російське вторгнення у хроніці ІзбірКома.