15 січня 2025 р. 14:27
ЗМІ звільнили від відповідальності за негативні коментарі: Верховна рада прийняла новий законопроєкт
This article also available in English417
ФОТО: Outwitly
Верховна рада прийняла новий закон стосовно ЗМІ, яких не будуть каратиме за негативні коментарі щодо посадовців. Медійників не будуть притягати до відповідальності у тому випадку, якщо негативні відгуки будуть видалені впродовж трьох днів.
Про це повідомило видання Судово-юридична газета.
За новим законопроєктом, медіа повинні будуть прибирати звинувачення на адресу посадових осіб упродовж трьох робочих днів після отримання скарги, припису Нацради або судового рішення про відкриття провадження.
Закон, ініційований Ярославом Юрчишиним, був прийнятий Верховною Радою 14 січня. Він уточнює положення статті 117 Закону "Про медіа", згідно з яким онлайн-медіа не несуть відповідальності за поширення недостовірної інформації, якщо така була опублікована користувачами в розділах для коментування або публікацій, і була видалена упродовж трьох днів після відповідної скарги чи вказівки суду або Національної ради.
Виникає питання, чи повинно буде онлайн-медіа видаляти будь-які коментарі читачів, в яких буде стверджуватися про корупцію чи інші негативні характеристики, до прикладу, посадовців.
Зміни також передбачають, що медіа не несе відповідальності, якщо інформація була передана в точному або дослівному вигляді, без спотворення суті, навіть якщо це не було прямим цитуванням. Крім того, законопроєкт знімає відповідальність з медіа за коментарі користувачів, що порушують закон, якщо вони були оперативно видалені після звернення.
Відповідно до цього законопроєкту, журналісти, які працюють за цивільними договорами, також несуть відповідальність за поширення недостовірної інформації.
Відповідальність будуть нести у тому випадку, якщо інформація:
- не є точним або без спотворень переказом матеріалів, опублікованих іншими зареєстрованими медіа, або автентичним відтворенням матеріалів іноземних медіа із зазначенням джерела;
- не була отримана у відповідь на запити, подані відповідно до Закону "Про доступ до публічної інформації" або Закону "Про звернення громадян";
- не міститься в офіційних повідомленнях чи документах, отриманих від державних органів, місцевих органів влади (зокрема іноземних) у письмовій формі, включно з інформацією, опублікованою на їхніх офіційних сайтах чи сторінках у соцмережах;
- не є точним або достовірним переказом публічних заяв чи повідомлень юридичних осіб, державних установ, місцевих органів влади, їхніх посадовців, народних депутатів чи кандидатів на виборні посади;
- не була поширена під час виступів осіб, які не є працівниками відповідного медіа, якщо співробітники цього медіа вчасно не вжили заходів для усунення порушення.
Нещодавно Верховна Рада України відхилила законопроєкт №10242, що передбачав запровадження кримінальної відповідальності за публічний доступ до конфіденційної інформації з відкритих реєстрів. Ця ініціатива викликала значну критику з боку українських та міжнародних журналістів, які розцінили її як загрозу свободі слова та інструмент тиску на медійників. Зокрема, Amnesty International заявила, що законопроєкт порушує права журналістів і становить загрозу свободі медіа в Україні.
У листопаді минулого року суспільно-політичне видання Інтент, що висвітлює події на Півдні України, отримало сертифікат Journalism Trust Initiative (JTI), міжнародного стандарту журналістської етики. Інтент стало першим медіа в Одесі, яке успішно пройшло незалежний аудит, підтвердивши свою прозорість та дотримання високих професійних стандартів.