Одеським осередкам парламентських партій не цікавий діалог з виборцями

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону «Про політичні партії в Україні» будь-які партії «створюються  і  діють  тільки із всеукраїнським статусом», тобто це значить, що українським законодавством не передбачено існування регіональних партій, які ставлять на меті діяльність лише на певній території України

Будь-яка партія у своїй боротьбі за владу перш за все спирається на суспільство й апелює до його інтересів. Проте часто виникають великі сумніви щодо обізнаності політичних партій в інтересах соціальних груп, які вони покликані представляти. Такі сумніви породжені саме низьким рівнем діалогу між політичними партіями і виборцями.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону «Про політичні партії в Україні», будь-які партії «створюються  і  діють  тільки із всеукраїнським статусом», тобто це значить, що українським законодавством не передбачено існування регіональних партій, які ставлять на меті діяльність лише на певній території України. Звісно, є винятки: такі партії формально є загальнонаціональними, проте сфера їх діяльності охоплює лише на певну територію. Наприклад, в Одеській області такими партіями можна вважати «Довіряй Ділам» чи Українську морську партію Сергія Ківалова, які представлені лише в місцевих радах Одеської області.

Тим не менш, політична партія, що ставить собі на меті отримання влади (а для іншого партія не створюється) на всеукраїнському рівні має бути представлена в достатній мірі у всіх регіонах України. Саме такими є шість парламентських партій – «Народний фронт», «БПП «Солідарність», «Об’єднання «Самопоміч», «Опозиційний блок», Радикальна партія Олега Ляшка і Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина».

Представництвом у парламенті ці партії завдячують виборцям, тому для кожної такої партії є надважливою задачею здійснювати широку комунікацію із виборцями, звісно, за допомогою своїх регіональних осередків. Відповідно робота місцевих осередків мала б бути основним напрямком розвитку парламентських партій, тим більш враховуючи процес децентралізації, що розпочався і триває в Україні.

Приймальні партій не для комунікації з виборцями?

Одним із найстаріших та найстабільніших способів роботи із виборцями є робота партійної приймальні. Саме в приймальнях партії мають змогу акумулювати основні потреби виборців, здійснювати з ними конструктивний діалог, збирати їх накази. На думку політичного експерта Артема Филипенка, партійна приймальня «може бути ефективною для спілкування з певною віковою групою (люди старшого покоління, які звикли до особистого спілкування) або в межах певних територій (наприклад, у селищах, де також віддається перевага особистому спілкуванню). Крім того, сама по собі громадська приймальня, особливо коли вона належним чином оформлена (партійна символіка, оголошення, реклама), є одним із засобів реклами партії. Людям "приємно", що партії готові з ними спілкуватися. Сама демонстрація цієї готовності є позитивним фактором».

Одеська область налічує 26 районів та дев’ять міст обласного значення, шість з яких одночасно є районними центрами. Таким чином, задля максимального представництва партії в Одеській області необхідно мати мінімум 30 приймалень: у всіх районах, Одесі, Теплодарі, Чорноморську та Южному.

Наявність у партії всіх 30 приймалень декларують «Опозиційний блок», «Батьківщина», Радикальна партія. Водночас «БПП «Солідарність» задекларував наявність 26 приймалень, «Народний фронт» – 22, «Об’єднання «Самопоміч» – двох.

Однак, згідно з дослідженнями, робота не всіх заявлених приймалень підтверджується. Найгірша ситуація у Радикальної партії, в якої не підтверджується робота 28 приймалень включно з Одесою. Також не підтверджується робота більше половини приймалень «Опозиційного блоку», що, швидше за все, пов’язано із закритістю публічної інформації про приймальні.

Зрештою, наявність максимально широкої мережі партійних приймалень є дуже важливим інструментом роботи партії. Артем Филипенко вважає, що робота партійних приймалень є навіть більш важливою для самих партій, аніж для виборців:

«Наявність партійної приймальні є важливішою для партії, оскільки це спосіб закріплення її присутності в політичному житті і спосіб впливу на людей. Взагалі-то це швидше "ідеальний" (умовно) інструмент, оскільки переважна більшість партій не здійснюють щоденної роботи з громадянами і працюють лише під час передвиборчої кампанії. Загалом же, незважаючи на розвиток нових засобів комунікації, партійні приймальні повинні зберегтися. Вони мають бути доповнені віртуальними приймальнями, роботою "громадських кореспондентів", які будуть реагувати на звернення громадян, партійними засобами масової інформації тощо. Іншими словами, партіям потрібно буде довести, що їх громадські приймальні – це своєрідний осередок, де чекають людей з їх ідеями, проблемами та іншим», - переконаний експерт.

Однак не можна стверджувати, що успішність партії залежить лише від роботи її приймалень:

«Дуже важко сказати, наскільки сьогодні впливає наявність партійних приймалень на рейтинг партії, оскільки важко зробити замір. Але безумовно зрозуміло, що наявність партійної приймальні є кращою за її відсутність. Просто партіям ще потрібно навчитись користуватися цими осередками. Тим більше, що на їх утримання витрачається певна сума коштів, які поки що не окупаються», – зазначає А. Филипенко.

Партійні сайти та сторінки у Facebook не створені для діалогу

На сьогодні найбільш простими і ефективними способами донести до виборців позицію партії та інформацію про її діяльність є робота офіційного веб-сайту і сторінки у соціальній мережі (в даному випадку мова піде про Facebook). Звісно, така робота не є безкоштовною, проте дає можливості охопити максимально широкі прошарки населення.

Серед обласних організацій парламентських партій в Одеській області власні офіційні сайти мають «Об’єднання «Самопоміч», «Батьківщина», «БПП «Солідарність». «Опозиційний блок» інформує про свою діяльність через веб-сайт голови обласної організації партії народного депутата Миколи Скорика. Що ж стосується сторінок у Facebook, то такі також відсутні у місцевих організацій Радикальної партії і «Народного фронту».

Аналіз контенту веб-сайтів та сторінок у соціальній мережі показує, що партії надають перевагу інформуванню виборців про партійну позицію щодо загальнонаціональних питань або участі партійних представників у різноманітних публічних заходах, круглих столах, флеш-мобах. Саме цей контент у більшості випадків переважає над інформуванням про роботу з виборцями, про внутрішньопартійну роботу, а також щодо позиції партії стосовно проблем Одеської області, що є більш важливим для виборців.

Як зазначає голова Одеської обласної організації «Комітет виборців України» Анатолій Бойко, «основним завданням місцевих осередків політичних партій є просування національного партійного бренду і позиції, аніж робота над місцевими проблемами і пошук шляхів вирішення цих проблем».

Отже, така ситуація може свідчити, що партії не мають чіткої стратегії взаємодії з виборцями з урахуванням місцевого контексту або, ще гірше, такий контекст не є першочерговим в діяльності партій.

Ще одним свідченням цього є закритість партій перед виборцями. Так, веб-сайти місцевих організацій парламентських партій в Одеській області не містять інформації про кількість членів партії, розмір внесків, фінансову звітність, ідеологію. Також відсутня можливість для виборців обговорювати ті чи інші питання за допомогою форумів або блогів. А в Facebook зворотний зв’язок на коментарі дописувачів є лише на сторінці «Об’єднання «Самопоміч».

Також у більшості партій (окрім «Батьківщини») відсутня інформація про її історію та рішення партійних з’їздів (крім «Об’єднання «Самопоміч»). Інформація про партійні приймальні в районах та містах Одеської області є лише у «Батьківщини» і «Об’єднання «Самопоміч», однак у тієї ж «Батьківщини» вона не завжди актуальна.

На думку Анатолія Бойка, це обумовлено тим, що «більшість партій не мають жодної ідеології, рішення з’їздів є формальними і несуть мало користі суспільству, прозорість партійних фінансів викликає питання, а більшість членів партій існують лише на папері».

Отже, основним для партій є швидше боротьба за владу та її подальше здобуття (що є логічним і правильним), а не вирішення конкретних проблем виборців, яких вони представляють (власне для цього партіям має бути необхідною влада).

Чи необхідна партіям взаємодія з виборцями?

Взаємодія із виборцями має бути основним напрямком роботи будь-якої політичної партії, адже саме за допомогою виборців партії отримують владу. Одним із найкращих способів комунікації між партіями та суспільством є безпосередня взаємодія. Однак місцеві організації партій почасти нехтують цим. Так, не у всіх партій приймальні на місцях працюють або працюють не регулярно, що ускладнює їх пошук виборцем. Часто також бувають випадки формального підходу до роботи приймальні: наявність приймальні заявлена партією, але у визначений час вона не працює чи вказані контакти не є актуальними.

Інформуючи населення про свою діяльність шляхом власних веб-сайтів чи сторінок у соціальній мережі Facebook, партії нав’язують власний контекст, зменшуючи увагу на місцевих проблемах. Одначе події, що відбуваються на загальнонаціональному рівні, не займають перше місце в інтересах населення, якому ближче місцеві проблеми.

Також великим питанням є прозорість роботи партій. На сьогодні партії мають відносно легкий спосіб доносити інформацію про себе та свою діяльність до широких груп населення. Але знову ж тут є значні прогалини – виборці мають мінімум інформації про історію партії, її фінанси, які внески у партії прийняті і скільки взагалі членів налічує осередок.

З іншого боку, не можна сказати, що партії нічого не роблять: не взаємодіють із виборцями, не інформують про місцеві проблеми та бачення їх вирішення. Проте рівень цієї взаємодії не є високим, тому місцевим організаціям варто опублікувати максимальну кількість інформації про партію, надавати слово самим виборцями, змістити акценти із загальнонаціонального на місцевий контекст.

Матеріал підготовлено в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами. 

Довідково:

У 2017 році у 13 областях України Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій на народних депутатів України. Відбір депутатів, щодо діяльності яких здійснюється моніторинг, відбувався за критеріями пропорційного представництва усіх парламентських сил, гендерного представництва, попередніх показників активності у окрузі.

Громадський консультант Громадянської мережі ОПОРА у Одеській області — Ігор Луговський.