"Ми вийшли в путь. Хочете допомогти - допоможіть. Не хочете допомагати - не заважайте", - радник Голови Меджлісу Арсен Жумаділов

Радник голови Меджлісу кримськотатарського народу Арсен Жумаділов прокоментував інтерв'ю Бориса Бабіна, опубліковане на ІзбірКомі

Нещодавно на ІзбірКомі вийшло інтерв’ю з професором Борисом Бабіним «Питання статусу національної автономії та корінних народів не має бути предметом політичних спекуляцій». У ньому, зокрема, згадувалася діяльність радника голови Меджлісу кримськотатарського народу, екс-керівника Відділу забезпечення діяльності Уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу, колишнього голов Біляївської райдержадміністрації Арсена Жумаділова. Після публікації інтерв'ю А. Жумаділов запропонував ІзбірКому свою відповідь на озвучені в інтерв'ю критичні зауваження на його адресу. Подаємо цю відповідь у повному обсязі.

Для розуміння читачем поясню, що йдеться про нещодавно зареєстрований законопроект «Про статус кримськотатарського народу», а також про створення Робочої групи при Конституційній Комісії, яка має напрацювати зміни до Розділу Х «Автономна Республіка Крим». Ці два процеси означають, що ми впритул наближаємось до вирішення завдання 26-річної давнини – всебічного і справедливого врегулювання статусу кримськотатарського народу і, відповідно, кримськотатарської автономії. При в цілому схвальному ставленні до цих подій з боку експертного і політичного середовищ іноді з’являються критичні відгуки, на жаль, не завжди аргументовані і конструктивні. Саме до таких я відношу відгук і пана Бабіна. 

Оскільки в бесіді із журналістом Б. Бабін неодноразово згадує мене, як екс-керівника Відділу забезпечення діяльності Уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу, хочу відреагувати по суті зауважень, а також зробити свої критичні ремарки щодо висловлених думок пана Бабіна. Я не буду наголошувати на фактичних помилках, як-от твердження про перший законопроект, буцімто написаний у 2003 (насправді, перший законопроект був написаний у 1999 р.), і сфокусуюсь на головному.

По-перше, робоча група з розробки законопроекту про статус кримськотатарського народу під егідою Уповноваженого Президента України, Мустафи Джемілєва, була створена не в 2015 році і не йшла паралельно іншим процесам (принаймні мені про це невідомо). Роботі над документом був даний старт у грудні 2014 року, коли в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» відбулась конференція, учасники якої підтримали створення комісії з розробки сучасного закону про статус кримськотатарського народу. Дивно, що пан Бабін про це не згадує, адже він сам був запрошений до виступу на конференції та до участі в робочій групі. 

Далі, пан Бабін пише: «Основною причиною припинення цієї роботи було наполегливе бажання мати окремий закон про статус саме кримськотатарського народу». Це є відверта неправда, адже робота розпочалась саме над законопроектом про статус кримськотатарського народу. Лише згодом, на пропозицію в тому числі пана Бабіна, вона була розширена до двох документів для законодавчого закріплення державних гарантій у питанні збереження самобутності караїмського і кримчацького народів.

Пан професор продовжує: «Там є декілька експертів, політологів, які є фахівцями у питаннях корінних народів, але вони не залучили жодного фахового юриста, жодного експерта з міжнародного права». І це є неправдою, якщо взяти до уваги, що пан Бабін не є унікальним носієм всіх відповідних знань. У роботі брали участь представники з відповідним фахом і досвідом. На додаток перед завершенням роботи було проведено дводенний семінар за участі Голови і експертів Відділу корінних народів і меншин Офісу Верховного Комісару ООН з прав людини, що спеціально для цього прибули з Женеви.

І останнє: «Робоча група припинила своє існування». Це, мабуть, єдина правда, сказана паном Бабіним, та й вона пересмикнена. Дійсно, група припинила своє існування, але лише коли було досягнуто мети. Законопроекти було розроблено і передано суб’єктам законодавчої ініціативи.

Тепер по змісту критики, висловленої в інтерв’ю, власне до законопроекту. За словами пана Бабіна, у ньому є «лише питання статусу Меджлісу, виборів і квот на виборах». Це неправда. Варто просто ознайомитись із законопроектом хоча б поверхово, що, сподіваюсь, пан Бабін не полінувався зробити. Також занепокоєння у пана Бабіна викликала норма щодо запровадження Реєстру виборців кримськотатарського народу. Може, я відкриваю нове, але списки виборців-кримських татар останніми роками вдало велись місцевими меджлісами в координації з боку відповідних органів Курултаю кримськотатарського народу. На моїй пам’яті не було жодного спірного випадку під час складання таких списків. Для розуміння широким загалом, атрибуція людини до етнічної групи відбувається на підставі двох ключових чинників – самоідентифікації людини та її прийняття спільнотою. Додатковим критерієм є володіння мовою.

Далі, пан Бабін жаліється на відсутність права корінного народу на «колективну власність». Дивно, але пан Бабін, мабуть, забув, що Конституція України встановлює лише три види власності в країні: приватна, державна і комунальна (ст.41). Колективна власність лишилась у радянському минулому з його «колгоспами» та іншими утопічними формами господарювання. Відгомін тих часів зрідка з’являється у застарілих документах прав власності на землю, що швидко вирішується в судовому порядку і скасуванням таких прав.

Цікавою є сентенція про гагаузів і русинів: «Сама гагаузька спільнота не усвідомлює і не вимагає визнання себе корінним народом, а ми це не маємо вирішувати. Вони самі мають це робити і добиватися такого визнання», - говорить автор. Тобто гагаузи, як і русини, на його думку, мають самі добиватися статусу корінних. А от караїми і кримчаки – не мають, адже автор, я так розумію, вже вирішив за них. Правильним є підхід, коли кожний народ з числа тих, що не має державності поза межами України, спочатку самоідентифікує себе, формулює обсяг бажаних прав і артикулює це у визначеному порядку. При цьому в будь-якому разі гарантується збереження самобутності цих груп, як мінімальний правовий стандарт. Саме це і пропонувалось нашою робочою групою. При цьому цей шлях вже давно пройшов кримськотатарський народ, і саме тому він готовий до прийняття закону і врегулювання свого статусу в повній мірі.

І останнє. Пропозиція пана Бабіна не чіпати Конституцію України, а в законі просто прописати, що Автономна Республіка Крим є формою реалізації прав корінних народів Криму, є не просто невдалою – вона є ворожою до кримськотатарського народу. По суті, пан Бабін пропонує залишити недоторканим сепаратистське кубло, оазис для русофілів і українофобів на півострові, і назвати це формою реалізації наших прав. Тобто все буде по-старому, а на невдоволення кримських татар будуть відповідати, що це і є наше самовизначення. Коло замкнеться. Чудова пропозиція, гідна розумного ворога, або дуже нерозумного друга. Які б не були наміри - дякую, не треба.

…

Замість висновку. Так, законопроект не є досконалим, але ми самі вже підготували низку правок, які пропонуватимемо до другого читання. Так, влада поки не вражає бажанням підтримати процес конституційних і законодавчих змін, але ми зрушили з мертвої точки і набираємо обертів. І так, ми ще багато чутимемо критики на нашу адресу, яку обов’язково братимемо до уваги, але нас уже не ввести в оману загальними балачками про неконструктивність, несвоєчасність і неправильність. Є аргументи – викладайте. Немає аргументів – споглядайте. Хочете допомогти – допоможіть. Не хочете допомагати – не заважайте.

Від редакції ІзбірКому. Шановні читачі! Якщо ви є фахівцями у сфері прав корінних народів, конституційного права і т.п., запрошуємо вас долучитися до конструктивної дискусії на нашому сайті. Ми гарантуємо публікацію ваших роздумів "без купюр", натомість чекаємо на матеріали, в яких би не було ознак розпалювання ворожнечі, але, навпаки, містилися пропозиції щодо вирішення цих питань. Редакція переконана, що конструктивна дискусія завжди краща, ніж намагання замовчувати проблему або її ігнорування. Чекаємо на ваші відгуки і пропозиції на нашу ел. пошту: odizbirkom@gmail.com.