12 січня 2025 р. 20:31
Окупаційна влада не дозволить міжнародній комісії розслідувати витік мазуту в Керченській протоці
212
Фото: росмедіа
Екологічна катастрофа у Керченській протоці та Чорному морі внаслідок витоку мазуту "роснефти" з двох російських танкерів навряд чи матиме правові наслідки для росії, яка спричинила цю катастрофу і не вживає достатніх заходів для локалізації наслідків.
Як розповів Центр журналістських розслідувань, на думку професора, декана факультету природничих наук Києво-Могилянської академії Євгена Хлобистова, рф перешкоджатиме створенню міжнародної комісії, а якщо вона буде створена блокуватиме її роботу. Хлобистов вважає, що перспективи позову України до рф до Міжнародного суду ООН та заклик створити міжнародну комісію для розслідування забруднення довкілля внаслідок кораблетрощі російських танкерів вчений вважає малоймовірними.
"росія веде повномасштабну криваву війну на теренах України вже третій рік, і жодна інституція ООН не може припинити цю війну, реально і дієво стати на захист жертви. Мала ймовірність того, що ООН як механізм міжнародного реагування стане на захист акваторії Чорного моря, біорізноманіття і людей, які проживають на узбережжі", – цитує еколога ЦЖР.
Навіть якщо у майбутньому розслідування обставин цієї катастрофи вдасться довести до вердикту, росія завжди зможе відмовитись визнавати рішення будь-якого міжнародного суду, включно із судом ООН: в росії пріоритет національного законодавства над міжнародним.
Євген Хлобистов. Фото: QIRIM.News
Створити міжнародну комісію в умовах війни в Чорному морі без згоди й сприяння з боку росії неможливо. І навіть якби це вдалось зробити, росія перешкоджала б роботі комісії та не визнала її висновки.
"Таким чином, цей процес навіть на старті має дуже низькі шанси дійти до судового рішення. І ще менше шансів, що це судове рішення буде якимось чином враховано в реаліях російської федерації", – вважає Євген Хлобистов.
На його думку, українська влада зі свого боку має виважено підходити до оцінки заподіяної довкіллю шкоди, поки для цього критично бракує інформації: достеменно невідомо, скільки мазуту потрапило у Чорне море, якого саме типу цей мазут і чи не сталось витоку інших шкідливих речовин.
"Ми вже маємо досвід такого розрахунку заподіяної шкоди внаслідок військових дій, які спричинила Російська Федерація з 24 лютого 2022 року. І сьогодні, якщо ми будемо спиратися на усталену міжнародну нормативну систему, нам навіть за очевидними злочинами потрібно збирати дуже багато польової інформації. А якщо це неможливо зробити, то в мене є великі сумніви, що ми зможемо коректно оцінити заподіяну шкоду і представити це потім в якості претензій до російської федерації", – наголосив Євген Хлобистов.
Про аварію у Керченській протоці стало відомо 15 грудня. Кораблетроща сталася недалеко від мису Панагія у Темрюкському районі Краснодарського краю, на південному заході Таманського півострова за 12 кілометрів від станиці Тамань. Це східний вхідний мис у Керченську протоку з боку Чорного моря. На борту обох танкерів, за офіційними даними, могло бути близько 8 тисяч тонн нафтопродуктів.
10 січня 2025 року у Керченській протоці з корми затонулого російського танкера "Волгонефть" стався ще один витік нафтопродуктів. Цю частину судна винесло на мілину неподалік Тамані в Темрюцькому районі.
Після аварії танкерів "Волгонефть" на Чорному морі забруднення від викидів нафтопродуктів продовжує поширюватися, завдаючи значної шкоди екосистемі. Наприклад, днями до заповідної зони Тузлівських лиманів, що на Одещині прилетіли птахи в мазуті. Один з них загинув. Зокрема, це велика пірникоза, яка, ймовірно, була на місці аварії. Фахівці парку побачили й великого баклана в такому ж стані, але дістати його з води було неможливо.
