Головний редактор ІзбірКома попросив суд не задовільняти апеляцію ОДА щодо пропускного режиму

Головний редактор ІзбірКома Валерій Болган звернувся до П’ятого апеляційного  адміністративного суду із відзивом на апеляційну скаргу, подану Одеською обласною державною адміністрацією на рішення Одеського окружного адміністративного суду щодо пропускного режиму у будівлю ОДА.

Відзив був підготовлений за допомогою Громадського центру правосуддя, заснованого Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України». 

Валерій Болган вважає апеляційну скаргу необґрунтованою.

Правова радниця Громадського центру правосуддя Юлія Лісова зазначила, що Одеська обласна адміністрація сплатила за подання цієї скарги судовий збір у сумі 3 тисячі гривень. 

«Тобто зазначимо, що за гроші платників податків обласна адміністрація відстоюватиме своє незаконне рішення з обмеження прав журналістів», -  зазначила правова радниця. 

Так доводи апеляційної скарги, на її думку, зводяться до наступних тез:

• Позивач не довів те, що він є потерпілим від оскаржуваного рішення.
• Не встановлення оскаржуваним рішенням обмежень прав журналістів. 

«Щодо першої тези: «Позивач не довів те, що він є потерпілим від оскаржуваного рішення».

Позивач є журналістом. Працює головним редактором у виданні ІзбірКом. На підтвердження свого статусу позивачем суду першої інстанції було надано журналістське посвідчення. Відповідно до правила оскаржуваного рішення щодо спеціального порядку пропуску журналістів в приміщення ОДА виключно в супроводі представників пресслужби розповсюджується на позивача у зв’язку з його професійною журналістською діяльністю. 

Стаття 5 КАСУ гарантує право на звернення особи до суду у випадку, якщо вона вважає, що, зокрема, рішенням, порушено її право. Тобто позивачу не має необхідності йти і випробовувати на собі дію цього рішення, для того щоб мати можливість оскаржити і дію. Зміст оскаржуваного рішення сам по собі дає підстави позивачу розуміти, що наразі його права обмежені встановленою процедурою. Якщо законом передбачено право вільного доступу, а порядком передбачений доступ у супроводі когось, то очевидно, що йдеться про звуження права.

Суд першої інстанції погодився із цією позицією.

Щодо другої тези: «Не встановлення оскаржуваним рішенням обмежень прав журналістів».

Очевидно, що передбачене законодавством вищого рівня право журналіста безперешкодно відвідувати приміщення суб'єктів владних повноважень ширше за сформульоване в оскаржуваних Правилах право журналіста відвідувати приміщення у супроводі представників пресслужби. 

Крім того, у позові позивач навів обставини, які додатково вказують, чому оскаржувані Правила звужують права журналістів порівняно з законом. Серед них: наявність всього ОДНОГО (а не незначної кількості як зазначено в апеляції) представника пресслужби, який фізично не в змозі одночасно супроводжувати декількох журналістів з різними маршрутами; відсутність у посадових обов’язках представника пресслужби супроводу журналістів; відсутність представника пресслужби на місці або його небажання виконувати обов’язки, яких у нього офіційно не має, унеможливлює потрапляння журналіста в приміщення згідно оскаржуваним Правилам. 

Позивач не оскаржує того факту, що це право може зазнавати втручання. Разом з тим, таке втручання з боку держави має переслідувати легітимну мету та має бути засновано на законі.  Апелянт ні у суді першої інстанції, ні в апеляції не обґрунтував, яку легітимну мету мають нововведення, встановлені в оскаржуваних Правилах, а також не навів законодавства, яке б надавало можливість встановлювати такі додаткові обмеження (правила, процедури). Втручання не можуть бути свавільними.

Тому суд першої інстанції зробив правильний висновок: «Представники відповідачів не навели будь-яких ґрунтовних доводів того, що таке обмеження конвенційних та законних прав журналістів та працівників засобів масової інформації були необхідні для забезпечення прав, свобод, здоров`я або життя громадян чи для забезпечення національної безпеки держави з дотриманням норм та принципів, що діють у демократичній та правовій державі».

Розгляд справи призначений на 23 листопада 2021 року. 

Про оскарження рішення суду стало відомо ще 1 жовтня під час інциденту із недопуском до будівлі обласної адміністрації журналістів телеканалу «Думська ТВ».  

Зазначимо, що, за підрахунками адвокатів, обласній адміністрації доведеться сплатити протягом розгляду цієї скарги 6-7 тисяч гривень з бюджету області - тобто з податків мешканців регіону.   

Одеський окружний адміністративний суд 19 серпня частково задовольнив вимоги головного редактора ІзбірКома Валерія Болгана за підтримки Громадського центру правосуддя та визнав незаконними обмеження доступу журналістів до приміщення Одеської обласної державної адміністрації і Одеської обласної ради.

Валерий Болган наполягав, що справа в самій нормі, а не конкретних випадках недопуску. Однак суддя затребував відео недопуску, який стався у червні, та запитав дати його відвідування Одеської обласної державної адміністрації.

Раніше головний редактор видання ІзбірКом Валерій Болган за юридичного супроводу Громадського центру правосуддя оскаржив у суді Правила пропускного режиму до будівлі, де знаходяться Одеська обласна державна адміністрація та обласна рада. Відповідачами є військова частина №3012 Національної гвардії України та голова Одеської ОДА Сергій Гриневецький.

Позивач вимагав визнати протиправною та скасувати вимогу Правил пропускного режиму в адміністративний будинок № 1, що на проспекті Шевченка, 4, яка стосується обов’язкового супроводу працівників засобів масової інформації співробітниками пресслужби Одеської обласної ради або Одеської обласної державної адміністрації при їх відвідуванні адмінбудинку. Зазначимо, що Правила підписані командиром військової частини №3012 Нацгвардії та затверджені головою Одеської ОДА 29 січня 2021 року.

Раніше журналісти Одещини звернулися до Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової з приводу обмеження для представників засобів масової інформації у доступі до приміщення Одеської обласної ради та Одеської обласної державної адміністрації.

Нагадаємо, також, що голова Одеської обласної адміністрації Сергій Гриневецький публічно підтримав обмеження доступу журналістів до приміщень адміністрації та облради.

Зазначимо також, що регіональна представниця Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Одеській області Яна Кузьміна повідомила одеським журналістам, що офіс омбудсмана припинив розгляд їхньої скарги з приводу обмеження для представників засобів масової інформації у доступі до приміщення Одеської обласної ради та Одеської обласної державної адміністрації.