06 березня 2020 р. 16:24

Жінки в матеріалах одеських ЗМІ присутні в третині публікацій

1560

Жінки в матеріалах одеських ЗМІ присутні в третині публікацій

Упродовж тижня (11-17 лютого 2020 р.) експертами проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики» разом з пресцентром «Paritet» уперше було проведено моніторинг гіперлокальних медіа Одеської області:  п'ять районних друкованих видань (газет «Арцизские вести», «Вісті Кодимщини», «Придунайские вести», «Татарбунарський вісник», «Хлібороб») та 5 інтернет-видань («Бессарабия ИНФОРМ», «Біляївка.City», «Лиманська Агенція Новин», «04849.com.ua – Первый Информационный портал г. Белгород-Днестровский» та  «04868.com.ua - сайт Черноморск»). 

За цей період було проаналізовано 95 газетних матеріалів (статті, новини, інтерв’ю та ін.) та  227 інтернет-новин. Офіційні та приватні привітання, некрологи, оголошення, гороскопи до уваги не брались. 

Мета моніторингу – визначити рівень гендерної чутливості гіперлокальних медіа Одеської області, а саме – кількість експерток/експертів (тих, хто коментує, чию думку про цитовано), героїв/героїнь, фемінітивів, а також наявність стереотипного та сексистського контенту в журналістських матеріалах. 

У друкованих ЗМІ кількість експерток і героїнь виявилась однаковою – 36%. Однакова кількість експерток і експертів – у матеріалах на тему соцполітики і культури (тут трохи більше героїнь). 

В статтях на тему « політика / місцева влада» вони фігурували в кожному третьому матеріалі. Такі показники можна пояснити великою кількістю публікацій, пов’язаних з реформуванням системи охорони здоров’я та створенням ОТГ.

Зовсім не було в друкованих ЗМІ ані експерток, ані героїнь в рубриках «освіта/наука», «спорт», «волонтерство/благодійність», «екологія/довкілля», «кримінал/ДТП/НС». Такий результат можна пояснити незначною або повною відсутністю в газетах публікацій на ці теми або наявністю не персоніфікованих матеріалів. Проте  героїні фігурували в 85%  газетних публікацій на тему «розваги/дозвілля». 

20% газетних публікацій та 48%  інтернет-новин були  неперсоналізовані, тобто не мали  героїв/героїнь та посилання на експертів/експерток. До таких матеріалів відносяться роз’яснення правових норм за  підписами відповідних структур або зовсім без підписів, повідомлення офіційних або оперативних структур, перероблені на новини. 

В газетних публікаціях зустрічається  вживання прізвищ лише з ініціалами, з чого іноді  неможливо зробити висновок (навіть з контексту),  про кого йдеться – жінок чи чоловіків. 

Однакова кількість експерток і експертів зафіксована в газеті  «Вісті Кодимщини». Героїнь більше було в газеті «Хлібороб» (45%), але найменша кількість фемінітивів (13%). Лише на одну позицію менше – у «Придунайских вестей» (44%) і максимальна кількість фемінітивів (53%).

У «Придунайських вестях» зафіксували такі фемінітиви: «медсестра», «санитарка», «работницы детсада», «героини», «виновницы торжества», «заведующая клубом», «актриса». Проте одночасно вживаються назви керівних посад і в чоловічому роді: педиатр Радилова, семейный доктор Тудоренко, врач Радилова, руководитель Татьяна Савина. 

Ані в «Арцизских вестях», ані у «Вістях Кодимщини» фемінітивів не зафіксовано. З огляду на ці дані, найбільш гендерночутливим гіперлокальним друкованим ЗМІ Одещини є газета «Придунайские вести» (44%), «Хлібороб» - на другій позиції із чималим відривом (32%).

Трохи менший показник, ніж у друкованих, але теж однаковий для експерток та героїнь – в інтернет-виданнях – 32%. Найбільша кількість експерток з’являлась в новинах на теми  «медицина/охорона здоров'я» - 64% і  «освіта/наука» - 50%.  А героїнь – в публікаціях про  «екологію/довкілля» (100% ) та «соціальну політику» – 60%.  Жодної експертки, так само, як і героїні, не було в новинах, які висвітлювали  економічно/бізнесові, культурно/ релігійні,  волонтерсько/ благодійні події. 

В газетах, порівняно зі сайтами, було більше експерток та героїнь в матеріалах на тему «війна/армія: 29% і 44% - в газетах, 8% і 14% - на сайтах. Це пояснюється публікацією матеріалів до річниці закінчення війни в  Афганістані, в яких йшлося не лише про учасників бойових дій, але й про їхніх матерів, жінок, дочок. 

Серед інтернет-видань коментарів експерток було більше у публікаціях на сайтах «Лиманська Агенція Новин» та «04868.com.ua – Сайт г. Черноморска». У них однаковий показник – 36%. У сайту Чорноморська і найбільший відсоток героїнь – 51%.

100% фемінітивів було зафіксовано в публікаціях видання «Біляївка.City». Високий відсоток – у новинах «Бессарабия ИНФОРМ» «04868.com.ua – Сайт г. Черноморска» (44% і 52% відповідно).

«Каратистка, «участница», «воспитанницы», «победительницы», «гимнастка», «волейболистка», «шахматистка», «тяжелоатлетка», «телеведуча», «руководительница» – фемінітиви, які в новинах інтернет-видань вживаються водночас зі словами в чоловічому роді (маскулінітивами): начальник управления Татьяна Сибирцева, автор петиции Дина Базиленко, народный депутат София Федына, экс-министр Алена Бабак, министр Анна Новосад, директор Прасковья Кутырева, інспектор з туризму Ірина Матяр, педагог Ольга Небога, вчитель Ольга Небога .

Лідерами серед інтерент-видань Одещини у лютому стало два сайти – «Біляївка.City». і «04868.com.ua – Сайт г. Черноморска»: їхній Індекс гендерної чутливості склав 46%. 

Під час моніторингового періоду тематичні публікації в ЗМІ були присвячені започаткуванню «гарячої лінії» з попередження насильства: «Жертвы домашнего насилия могут звонить на горячую линию» (сайт 04849),  «В Украине запустили горячую линию для жертв домашнего насилия» (сайт 04868), «Гаряча лінія з попередження домашнього насильства» (газета «Арцизские вести»). Газета «Хлібороб» в статті про підсумки роботи Любашівської РДА навела  статистику домашнього насильства в районі та проінформувала про створення районної Координаційної ради з питань сім’ї, гендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання домашньому насильству та протидії торгівлі людьми».  

Загальний Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа Одещини – 34%. Ознайомитися із результатами моніторингу друкованих та інтернет-видань 24 областей України можна на сайті Волинського прес-клубу.


 

 

Поділитися